38.Обрання суб’єкта аудиторської діяльності : порядок укладання договору про проведення аудиту.

Аудиторські фірми (аудитори) можуть проводити аудит і виконувати супутні аудиту роботи для будь-якого клієнта незалежно від його організаційно-правових форм (підприємство, установа, організація, обєднання, фонд, громадянин) , форм власності (приватна, колективна, державна), тривалості співпраці (випадкова або разова, постійна, довготривала ) та сфер діяльності (торгівля, сільськогосп. Виробництво , будівництво тощо.)

Побудова будь-яких взаємовідносин між суб’єктами підприємництва починається зі зверненням та переддоговірного перепису. Тобто одна сторона звертається з проханням на надання їй визначені послуги, а друга сторона висловлює згоду чи незгод у наданні цих послуг.

Для правильного вибору аудиторської фірми або аудитора підприємствам доцільно користуватися системою критеріїв: Наявність відповідного дозволу на проведення діяльності;Асортимент послуг, що надаються;Рівень цін на послуги; Стаж роботи на ринку; Відповідальність за якість аудиту; Можливість надання пільг. Кількість персоналу та його досвід; Найбільші клієнти фірми; Наявність філій в регіонах.

Обравши фірму, після попередньої усної узгодженості зацікавлена в наданні ауд..послуг сторона складає і направляє ауд..фірмі, аудитору офіційний іменний лист – пропозицію про проведення аудиту, в якому зазначає мету проведення аудиту, завдання, які необхідно вирішити в процесі аудиту , бажаний масштаб аудиту.

Аудиторська фірма та аудитори в свою чергу також приділяють велику увагу питанню вибору клієнта. Головне , щоб після вивчення фірми клієнта , ризик був як найменший.

Договір про проведення аудиту або надання аду..послуг є офіційним документом, що регламентує взаємовідносини аудитора з клієнтом, тобто засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиту.

Укладання договору регламентується національним нормативом аудиту №4 «договір на проведення аудиту». Детальний зміст договору на проведення аудиту може бути різним в залежності від конкретних обставин , але існує ряд моментів, які обов’язково мають бути відображені в договорі.

39. Робочий план рахунків підприємства : поняття та підходи до формування

Підприємства для обліку своєї діяльності застосовують три види рахунків: синтетичні – для узагальненого обліку певних груп майна і зобов’язань у грошовому виразі; субрахунки – об’єднана група однорідних аналітичних рахунків, для одержання відомостей за окремими підгрупами активів і зобов’язань; аналітичні – які деталізують зміст синтетичних рахунків і субрахунків в натурі та грошах з вимогою забезпечити кількісно сумову та якісну (марка, сорт, розмір тощо) інформацію про наявність і рух майна та зобов’язань підприємства.

Наприклад, синтетичний рахунок “Виробничі запаси” має 9 субрахунків, на одному із яких “Паливо” підприємство відкрило аналітичні рахунки: бензин – А–76, бензин – АІ-92; бензин – АІ-95; дизельне паливо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним субрахункам та рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Кожному виду майна і зобов’язанням присвоюється певний умовний номер (код). Записи у бухгалтерському обліку про здійснення господарських операцій проводяться на підставі первинних документів, які повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному і вартісному виразі); посади осіб, відпові-дальних за здійснення господарської операції і правильність її оформ-лення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність.