29 Класифікація власного капіталу

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Елементами власного капіталу є: Статутний капітал; Пайовий капітал; Додатковий капітал; Резервний капітал; Вилучений капітал; Неоплачений капітал, Нерозподілені прибутки (непокриті збитки; Цільові надходження; Забезпечення майбутніх витрат; Страхові резерви.

Утворюється власний капітал двома шляхами: внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів та накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на дві категорії: інвестований (вкладений або сплачений капітал); нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал – це сума простих та привілейо­ваних акцій за їх номінальною (оголошеною) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення.

Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибут­ку, що не була розподілена між акціонерами.

Власний капітал за рівнем відповідальності поділя­ється на:

– Статутний капітал, сума якого визначається в уста­новчих документах і підлягає обов'язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць;

– Додатковий капітал (нереєстрований) – це додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

30. Зміст меморандуму попереднього планування аудиту фін звітн

Підсумковим документом планування аудиту є Меморандум планування, який містить відомості щодо основних результатів та прийнятих рішень по всіх етапах планування.

Меморандум планування використовують:

-як док, яким аудитори керуються при виконанні аудиту;

-для контролю та оцінки ступеня досягнення кінцевої цілі;

-для організації взаємодії між членами аудиторської групи.

До Меморандуму можуть бути включені:

1.завдання до планування аудиту

2.підсумки планування: загальні відомості, затвердження складу аудиторської групи з виконання договору, загальний план аудиту, бюджет витрат часу, програми аудиту, графік аудиту.

3.додатки: інформаційна база планування аудиту, загальні відомості про бізнес клієнта, суттєві моменти попереднього аудиту.

Цей документ оформлює керівник перевірки та затверджує керівник аудиторської фірми.

31. Принципи бухгалтерського обліку

Прицип бух. Обліку – це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації госп..опер.. , а також при відображені їх результатів у фінансовій звітності.

До принципів бух..обліку відносяться :

1.Принцип єдиного грошового вимірника (полягає у від обр.. госп.. операцій у єдиному грош..вимір..метою їх узагальнення, групування та порівняння з нормативними показниками, суміжними звітними періодами.)

2Принцип автономності (означає, що кожний суб’єкт госп.. як юр.особа веде облік майна і зобов’язань та складає фін..звіт.. відокремлено від особистого майна та зобов’язань засновників (власників).

3Принцип послідовності - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

4/Принцип безперервності - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

5.Превалювання - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

6..Принцип історичної собівартості - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

7.нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

8.періодичності - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

9.Повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;