5. Відмінності між фінансовими, управлінськими та податковим видами бухгалтерського обліку

Фінансовий облік – забезпечує інформацією про результати діяльності та фінансовий стан суб’єкта господарювання як зовнішніх так і внутрішніх користувачів.

Організація фінансового обліку повинна забезпечити: суцільне, повне І безперервне відображення усіх господарських операцій, які відбулися за звітний період; складання встановленої фінансової (бухгалтерської) звітності; постачання необхідною та вірогідною інформацією користувачів Обєктами фінансового обліку, що відображаються як на синтетичних, так і на аналітичних рахунках, є: - активи підприємства: основні засоби, нематеріальні активи, капітальні вкладення, довгострокові та короткострокові фінансові вкладення, виробничі та товарні запаси, розрахунки з дебіторами, грошові кошти, Інші активи; - джерела власних засобів: статутний фонд (капітал), резервний (страховий) фонд, фонди І резерви спеціального та цільового призначення, нерозподілений прибуток, Інші джерала власних засобів; - зобовязання (пасиви) підприємства: довгострокові та короткострокові кредити банків І позикові кошти, розрахунки з кредиторами, Інші короткострокові зобовязання; витрати підприємств за їхніми елементами І доходи за їхніми видами; - фінансові результати діяльності підприємств І їхній розподіл; - господарські операції, повязані з процесами придбання ресурсів, виробництва та реалізації Принципово важливим питанням фінансового обліку є методологія та організація обліку витрат І доходів Саме в цьому питанні проявляються відмінності побудови фінансового обліку

Управлінський облік – це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки i контролю всередині організації та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Система управлінського обліку призначена для рішення внутрішніх задач керування підприємством. Для керування підприємством необхідна детальна інформація, що враховує технологію й організацію саме цього підприємства. Тому інформація управлінського обліку формується і надається з урахуванням потреб керівників конкретного підприємства. Кінцевою метою управлінського обліку є допомога керівництву в досягненні стратегічної мети підприємства.

Управлінський облік суттєво відрізняється від традиційного бухгалтерського обліку, зорієнтованого на складання фінансової звітності. На відміну від фінансового обліку, що ведеться з дотриманням визначених офіційних регламентів (інструкцій, стандартів і т.д.) встановлених державними органами або професійними організаціями, управлінський облік не обмежений у виборі методів і правил. Його форми і методи розробляються самим підприємством з урахуванням різних параметрів, приймаючи до уваги при підготовці варіантів управлінських рішень не тільки регламентні кількісні, але і якісні показники.

Отже, управлінський облік є складником процесу управління. 

Податковий облік – формує інформацію про стан податкових розрахунків суб’єктів господарювання та призначено для органів, які здійснюють податковий контроль.

У податковому і фінансовому (управлінському) обліку є тимчасові відмінності у оцінці активів та зобов'язань. Наприклад, витрати на утримання об'єктів соціальної сфери, легкового автотранспорту, кошти, перераховані як благодійні внески, не включаються до валових витрат, але відображаються у фінансовому обліку як операційні витрати; доходи і витрати майбутніх періодів у податковому обліку відображаються повністю відразу, а у фінансовому обліку їх зараховують на умовах принципу відповідності, виходячі з терміну, на який вони розраховані.

У податковому обліку у валові витрати включають суму авансів, перерахованих постачальникам, а у валові доходи — суму авансів, отриманих від покупців. У фінансовому обліку такі суми до виручки (доходів) не зараховують, а відображають як дебіторську і кредиторську заборгованість. Власне кажучи, податковий облік забезпечує звітність не тільки суто за податками, але й за зборами і платежами, які за своїм економічним змістом неоднорідні. Підприємства беруть активну участь у формуванні Державного бюджету, фондів соціального страхування і соціального забезпечення шляхом сплати податків, зборів і платежів.