- •1.Сутність бухгалтерського обліку, як обов’якового виду діяльності в сфері економіки
- •2. Причини відмови від надання аудиторського висновку
- •3. Види бухгалтерського обліку та їх характеристика
- •4. Причини надання негативного аудиторського висновку
- •5. Відмінності між фінансовими, управлінськими та податковим видами бухгалтерського обліку
- •6. Причини надання умовно-позитивного аудиторського висновку
- •7. Основні види облікових робіт
- •8. Типи аудиторських процедур
- •9. Поняття рахунку та його складові елементи
- •10. Класифікація аудиторських доказів
- •11.Класифікація рахунків б.О
- •13. Правила складання бухгалтерського проведення
- •14. Ризик контролю : поняття та підходи до оцінювання
- •15.Сутність синтетичного і аналітичного обліку
- •16. Властивий Ризик : поняття та підходи до оцінювання
- •17. Поняття форми бухгалтерського обліку
- •18. Аудиторський ризик: поняття та структура
- •19. Функції бухгалтерського обліку
- •20. Аудиторський висновок: поняття та види
- •21. Субєкти регулювання та нормативно-правове забезпечення ведення б,о в Україні
- •22. Аудиторський звіт: поняття та зміст
- •23. Предмет та об’єкт бухгалтерського обліку
- •24. Види документації аудитора на стадії проведення процедур отримання аудиторських доказів проведення аудиту фз.
- •25.Поняття активи та їх поділ на види
- •26. Види документації на стадії планування
- •27 Зобов’язання підприємства
- •29 Класифікація власного капіталу
- •30. Зміст меморандуму попереднього планування аудиту фін звітн
- •31. Принципи бухгалтерського обліку
- •32. План та програма аудиту : зміст та відмінності
- •33. Метод бух.Обліку та характеристика його елементів
- •34. Зміст стадій аудиту
- •35. Сутність документування та інвентаризації як елементів методу бух. Обліку
- •36. Права та обов’язки сторін договірних відносин щодо аудиту повного комплекту фінансової звітності.
- •37. Сутність оцінки та калькуляції як елементів методу бух.Обліку
- •38.Обрання суб’єкта аудиторської діяльності : порядок укладання договору про проведення аудиту.
- •39. Робочий план рахунків підприємства : поняття та підходи до формування
- •40. Обов’язковий та ініціативний аудит : причини проведення
- •41.Фінансовий облік: об’єкти, призначення, одиниці виміру
- •42. Завдання аудиту фінансової звітності
- •43. Управлінський облік: об’єкти, призначення, одиниці виміру
- •44. Принципи аудиту фз
- •45.Податковий облік : об’єкти, призначення, одиниці виміру
- •46.Сутність рахунків та подвійного запису, як елементів методу бо
- •47. Вимоги до особи, яка претендує на одержання сертифікату аудитора.
- •48. Сутність балансу та звітності як елементів методу бо
- •49. Суб’єкти аудиторської діяльності
- •50. Склад системи бухгалтерського обліку
- •51. Система регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •52. Сутність облікового процесу та зміст його стадій
- •53. Групи аудиторських процедур
- •54. Організація бухгалтерського обліку
- •55. Шахрайство
- •56. Поняття облікової політики суб’єкта господарювання та її документальне оформлення
- •57. Помилка у фінансовій звітності.
- •58. Зведений графік документообігу
- •59. Внутрішній аудит
- •60. Аудит фін. Звітності
15.Сутність синтетичного і аналітичного обліку
Синтетичними називають рахунки призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику. Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при складанні бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності.Детальна інформація про конкретні види засобів, їх джерел, а також господарських процесів. Таку інформацію одержують за допомогою Аналітичних рахунків.
Дані статистичного обліку застосовують для макроекономічного аналізу й управління, тому оперативний і бухгалтерський облік підпорядковують завданням державної статистики.
Поділ рахунків на синтетичні та аналітичні зумовлює наявністю синтетичного та аналітичного бухгалтерських обліків. Синтетичний облік являє собою облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних елементів активу, власного капіталу та зобов’язань у грошовому вимірнику. Інформація, представлена в цьому обліку, використовується для: 1) скла-дання фінансової звітності підприємства; 2) розробки поточних та перспективних планів; 3) контролю діяльності підприємства шляхом ревізій та аудиту
Аналітичний облік являє собою деталізацію синтетичного обліку з метою отримання більшого обсягу інформації для контролю та аналізу господарської діяльності. Детальна інформація використовується для: 1) здійснення розрахунків з конкретними дебіторами та кредиторами; 2) проведення інвентаризації активів підприємств; 3) калькулювання собівартості окремих видів продукції; 4) розрахунку аморти-заційних відрахувань по необоротних активах тощо.
Взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рахунками виявляється таким чином.
1.На рахунках синтетичного й аналітичного обліку залишок (сальдо) розміщується на одній і тій же стороні рахунка.
2.Якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то однаково дебетуються чи кредитуються його аналітичні рахунки.
3.Кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках — частковими сумами.
4.Сума залишків (сальдо) і оборотів за всіма аналітичними рахунками має дорівнювати залишку (сальдо) й оборотам, відповідно, синтетичного рахунка. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок у бухгалтерських записах, які треба знайти і негайно виправити.
16. Властивий Ризик : поняття та підходи до оцінювання
Властивий ризик – це сукупність всіх ризиків, які пов’язані з підприєм діяльністю та які поділяються на зовнішні та внутрішні. Властивий ризик виникає за умов, не пов’язаних з особистістю підприємця, а від факторів: інфляція, конкуренція, спад виробництва, розрив ділових зв'язків, зміни ринку збуту, безробіття. Ризик системи бухгалтерського обліку залежить від помилок, що допускаються у результаті документування господарських операцій, неправильного відображення їх у регістрах обліку при складанні фінансової звітності. Це дає змогу підтвердити, що система обліку неефективна і не надійна. Такі помилки у системі обліку виникають, коли часто змінюється законодавство чи нормативні документи. Властивий ризик оцінюється на підготовчому етапі, коли аудитор знайомиться з підприємством.
Національні нормативи аудиту зобов'язують аудитора на стадії планування даті оцінку властивого ризику. Аудитор повинен оцінити властивий ризик на рівні фінансової звітності в цілому та стосовно найсуттєвіших залишків за бухгалтерськими рахунками та певних категорій операцій.
Для оцінки розміру ризику системи бухгалтерського обліку аудитор повинен вивчити характер діяльності підприємства замовника; кваліфікацію робітників бухгалтерії; рівень знань працівників облікового персоналу та розподіл посадових обов'язків між ними.
Ризик системи бухгалтерського обліку також залежить від помилок, виявлених у попередній аудиторській перевірці.
Виявлення помилок означає, що на підприємстві знижується рівень довіри до системи обліку.
Під час аудиту необхідно більшу увагу зосередити на статті балансу з високим ризиком. відомо, що аудит має кілька підходів: 1) підтверджуючий аудит; 2) процедурний аудит; 3) системний аудит; 4) аудит зон ризику.