Тестові завдання

Т-4-1

1. До мотивів створення запасів суб’єктами господарювання належать:

1. ймовірність порушення встановленого графіка постачань;

2. спекулятивні мотиви;

3. знижки за покупку великої партії товарів;

4. усі перелічені;

2. Основна частина виробничих і товарних запасів, які призначені для забезпечення неперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями, – це:

1. поточні запаси;

2. страхові запаси;

3. буферні запаси;

4. цільові запаси;

3. Запаси, призначені для безперервного постачання спожива­чеві за непередбачених обставин, – це:

1. поточні запаси;

2. страхові запаси;

3. підготовчі запаси;

4. цільові запаси;

4. До категорії «виробничий запас» належить:

1. товари на шляху від постачальника до споживача;

2. товари на складах оптових баз;

3. товари на складах сировини підприємств промисловості;

4. товари на складах готової продукції підприємств вироб­ни­ків;

5. До категорії «товарний запас» належать:

1. запаси на складі сировини взуттєвої фабрики;

2. запаси металопрокату на складі готової продукції металургій­но­го комбінату;

3. запаси борошна на складах хлібозаводу;

4. запаси зерна на складі комбінату хлібопродуктів;

6. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення належать:

1. точка замовлення;

2. розмір замовлення;

3. фіксований період замовлення;

4. правильні відповіді «1» і «2»;

7. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксо­ваною періодичністю замовлення належать:

1. максимальний розмір замовлення;

2. розмір замовлення;

3. фіксований період замовлення;

4. правильні відповіді «1» і «3»;

8. Параметр, який характеризує систему управління запасами з встановленою періодичністю поповнення за­пасів до постійного рівня, є:

1. точка замовлення;

2. розмір замовлення;

3. інтервал між замовленнями;

4. усі перелічені;

9. У системі управління запасами «Мінімум-максимум» замовлення робляться, якщо запаси на складі:

1. менші або дорівнюють встановленому мінімальному рівню;

2. більші за встановлений мінімальний рівень;

3. дорівнюють встановленому максимальному рівню;

4. більші за встановлений максимальний рівень;

10. Відповідно до методу Паретто множина керованих об'єктів поділяється на дві частини у пропорції:

1. 10/90;

2. 20/80;

3. 40/60;

4. 50/50;

11. Диференціація запасів за методом АВС проводиться на основі:

1. витрат на придбання запасів;

2. ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

3. конкурентоспроможності товарної позиції;

4. життєвого циклу товарів;

12. Згідно з аналізом АВС до групи «А» зараховують:

1. найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75-80% загальної вартості запасів, але вони склада­ють лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

2. середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається;

3. найдешевші товари, які становлять 5-10% від загальної вар­тості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу збе­рігання;

4. усі перелічені;

13. Диференціація запасів за методом ХУZ, проводиться на основі:

1. витрат на придбання запасів;

2. ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

3. конкурентоспроможності товарної позиції;

4. життєвого циклу товарів;

14. Згідно з аналізом ХУZ товари із сезонним характером попиту можуть бути зараховані до групи:

1. Х;

2. У;

3. Z;

4. W;

15. Зарахування конкретної позиції асортименту до групи X, У або Z здійснюють на основі:

1. життєвого циклу товарної позиції;

2. купівельної вартості запасів за товарною позицією;

3. коефіцієнта варіації попиту за товарною позицією;

4. частки товару на ринку;

16. Регулюючими параметри системи постачань з фіксованим розміром замовлення є:

1. точка замовлення (фіксований рівень запасу);

2. розмір замовлення (величина партії постачання);

3. максимальний обсяг постачання;

4. правильні відповіді «1», « 2»;

17. Регулюючими параметри системи постачань із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня є:

1. точка замовлення (фіксований рівень запасу);

2. розмір замовлення (величина партії постачання);

3. період часу між замовленнями;

4. максимальний обсяг постачання;

18. У системі управління запасами “точка замовлення” – це:

1. розрахункова величина запасів, яка досягається під час чергової закупівлі;

2. мінімальний (контрольний) рівень запасів, за умови досягнення якого необхідне їх поповнення;

3. місце здійснення замовлення;

4. максимальний обсяг постачання;

19. Яке визначення є вірним для системи з фіксованим розміром замовлення?:

1. поповнення запасів є величиною постійною, а чергове постачання здійснюється при зменшенні запасів до критичного рівня (точки замовлення);

2. поповнення запасів здійснюється певними фіксованими партіями

3. всі відповіді вірні;

4. немає правильної відповіді;

20. До функцій складів не належить:

1. консолідація вантажів;

2. розукрупнення вантажів;

3. перетворення виробничого асортименту в споживчий;

4. немає правильної відповіді;

21. Щодо функціональних базисних областей логістики виділяють скла­ди:

1. постачання, виробництва, розподілу;

2. сировини, матеріалів, комплектуючих, незавершеного виробни­ц­тва, готової продукції, тари, зворотних відходів;

3. власних і логістичних посередників;

4. вузькоспеціалізовані, обмеженого асортименту, широкого асортименту;

22. Початковим етапом процесу вибору раціональної системи складування є:

1. вибір загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи;

2. проведення техніко-економічної оцінки кожного конкурентоспроможного варіанта;

3. визначення місця складу в логістичному ланцюзі та його функцій;

4. вибір елементів кожної складської підсистеми;

23. Логістичний процес на складі не включає:

1. розвантаження і приймання товарів;

2. складування і зберігання вантажів;

3. надання послуг клієнтам;

4. немає правильної відповіді;

24. Для раціоналізації виконання складських операцій на часовому відрізку розробляють:

1. технологічні карти;

2. технологічні графіки;

3. технологічні завдання;

4. технологічні паспорти;

25. Мотиви створення матеріальних запасів:

1. ймовірність порушення встановленого графіка постачань;

1. можливість рівномірного здійснення операцій з вироб­ництва і розподілу;

2. заповнення складських площ;

3. цього вимагають нормативні акти;

26. Мотивами створення матеріальних запасів є:

1. можливість коливання попиту;

2. можливість рівномірного здійснення операцій з вироб­ництва і розподілу;

3. заповнення складських площ;

4. цього вимагають нормативні акти;

27. До мотивів створення матеріальних запасів відносимо:

1. сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

2. можливість рівномірного здійснення операцій з вироб­ництва і розподілу;

3. заповнення складських площ;

4. цього вимагають нормативні акти;

28. Мотивами створення матеріальних запасів є:

1. знижки за покупку великої партії товарів;

2. можливість рівномірного здійснення операцій з вироб­ництва і розподілу;

3. заповнення складських площ;

4. цього вимагають нормативні акти;

29. Що ми не відносимо до ключових мотивів створення матеріальних запасів:

1. імовірність порушення встановленого графіка постачань;

2. можливість коливання попиту;

3. сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

4. можливість рівномірного здійснення операцій з вироб­ництва і ро­з­­поділу;

30. До ключових мотивів створення матеріальних запасів не відноситься:

1. можливість коливання попиту;

2. сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

3. знижки при купівлі великої партії товарів;

4. заповнення складських площ;

31. Що не виступає мотивами створення матеріальних запасів:

1. імовірність порушення встановленого графіка постачань;

2. сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

3. знижки за покупку великої партії товарів;

4. цього вимагають нормативні акти;

32. За місцем продукції в логістичному ланцюзі запаси поді­ляються на:

1. на запаси матеріальних ресурсів;

2. запаси в постачанні;

3. запаси у виробництві;

4. запаси у дистрибуції;

33. За місцем продукції в логістичному ланцюзі запаси поді­ляються на:

1. запаси незавершеного виробництва;

2. запаси в постачанні;

3. запаси у виробництві;

4. запаси у дистрибуції;

34. За місцем продукції в логістичному ланцюзі запаси поді­ляються на:

1. запаси готової продукції;

2. запаси в постачанні;

3. запаси у виробництві;

4. запаси у дистрибуції;

35. За місцем продукції в логістичному ланцюзі запаси поді­ляються на:

1. запаси тари;

2. запаси в постачанні;

3. запаси у виробництві;

4. запаси у дистрибуції;

36. За місцем продукції в логістичному ланцюзі запаси поді­ляються на:

1. запаси зворотних відходів;

2. запаси в постачанні;

3. запаси у виробництві;

4. запаси у дистрибуції;

37. За фазами процесу відтворення запаси поділяються на:

1. на запаси матеріальних ресурсів;

2. запаси незавершеного виробництва;

3. запаси готової продукції;

4. запаси в постачанні;

38. За фазами процесу відтворення запаси поділяються на:

1. на запаси матеріальних ресурсів;

2. запаси тари;

3. запаси зворотних відходів;

4. запаси у виробництві;

39. За фазами процесу відтворення запаси поділяються на:

1. запаси незавершеного виробництва;

2. запаси готової продукції;

3. запаси зворотних відходів;

4. запаси у дистрибуції;

40. Щодо ланки логістичного ланцюга або логістичних посе­редників запаси поділяються на:

1. на запаси в постачальників;

2. складські запаси;

3. транспортні запаси;

4. запаси вантажопереробки;

41. Щодо ланки логістичного ланцюга або логістичних посе­редників запаси поділяються на:

1. запаси у споживачів;

2. складські запаси;

3. транспортні запаси;

4. запаси вантажопереробки;

42. Щодо ланки логістичного ланцюга або логістичних посе­редників запаси поділяються на:

1. запаси в торгових посередників;

2. складські запаси;

3. транспортні запаси;

4. запаси вантажопереробки;

43. Щодо ланки логістичного ланцюга або логістичних посе­редників запаси поділяються на:

1. запаси в посередників у фізичному розподілі;

2. складські запаси;

3. транспортні запаси;

4. запаси вантажопереробки;

44. Стосовно комплексних логістичних активностей запаси поділяються на:

1. запаси у споживачів;

2. запаси в торгових посередників;

3. запаси в посередників у фізичному розподілі;

4. складські запаси;

45. Стосовно комплексних логістичних активностей запаси поділяються на:

1. на запаси в постачальників;

2. запаси в торгових посередників;

3. запаси в посередників у фізичному розподілі;

4. транспортні запаси;

46. Стосовно комплексних логістичних активностей запаси поділяються на:

1. на запаси в постачальників;

2. запаси у споживачів;

3. запаси в торгових посередників;

4. запаси вантажопереробки;

47. Основна частина виробничих і товарних запасів, які при­значені для забезпечення неперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями — це:

1. поточні запаси;

2. страхові запаси;

3. підготовчі запаси;

4. сезонні запаси;

48. Запаси, призначені для безперервного постачання спожи­вачеві за непередбачених обставин — це:

1. підготовчі запаси;

2. страхові запаси;

3. запаси просування;

4. сезонні запаси;

49. Згідно з АВС- аналізом до групи «А» зараховують:

1. найдорожчі товари, на частку яких припадає приблизно 75-80 % загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10-20 % загальної кількості товарів, які знаходяться на збері­ганні;

2. середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10-15 %, але у кількісному від ношенні ці запаси становлять 30-40 % продукції, яка зберіга­ється;

3. найдешевші товари, які становлять 5-10 % від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50 % від загального обсягу зберігання;

4. немає правильної відповіді;

50. Диференціація запасів за ХУZ - методом проводиться на основі:

1. витрат на придбання запасів;

2. ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

3. конкурентоспроможності товарної позиції;

4. життєвого циклу товарів;

Т-4-2

1. Згідно з ХУZ - аналізом товари із сезонним характером попиту можуть бути зараховані до групи:

1. Х;

2. У;

3. Z;

4. D;

2. До категорії «виробничий запас» належать:

1. товари на шляху від постачальника до споживача;

2. товари на складах оптових баз;

3. товари на складах сировини підприємств промисловості;

4. товари на складах готової продукції підприємств-виробників;

3. До основних систем управління запасами не належить:

1. система управління запасами з фіксованим розміром за­мовлення;

2. система управління запасами з фіксованим часовим ін­тервалом між замовленнями;

3. система з встановленою періодичністю поповнення запа­сів до встановленого рівня;

4. «трибункерна» система управління запасами

4. До регулюючих параметрів системи управління запаса­ми з фіксованим роз­міром замовлення належать:

1. точка замовлення;

2. максимальний розмір запасу;

3. розмір замовлення;

4. правильні відповіді «1» і «3»;

5. До регулюючих параметрів системи управління запаса­ми з фіксованим роз­міром замовлення належать:

1. точка замовлення;

2. розмір замовлення;

3. правильні відповіді «1» і «2»;

4. фіксований період замовлення;

6. До регулюючих параметрів системи управління запаса­ми з фіксованою періодичністю замовлення належать:

1. розмір замовлення;

2. максимальний розмір замовлення;

3. фіксований період замовлення;

4. правильні відповіді «2» і «3»;

7. До регулюючих параметрів системи управління запаса­ми з фіксованою періодичністю замовлення належать:

1. точка замовлення;

2. фіксований період замовлення;

3. максимальний розмір запасу;

4. правильні відповіді «2» і «3»;

8. У системі управління запасами «Мінімум-максимум» за­мовлення робляться, якщо запаси на складі:

1. менші або дорівнюють встановленому мінімальному рівню;

2. більші за встановлений мінімальний рівень;

3. дорівнюють встановленому максимальному рівню;

4. більші за встановлений максимальний рівень;

9. Диференціація запасів за АВС-методом проводиться на основі:

1. витрат на придбання запасів;

2. ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

3. конкурентноспроможності товарної позиції;

4. життєвого циклу товарів;

10. Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, У або Z є:

1. життєвий цикл товарної позиції;

2. купівельна вартість запасів за товарною позицією;

3. коефіцієнт варіації попиту за товарною позицією;

4. частка товару на ринку;

11. До категорії «товарний запас» належать:

1. запаси борошна на складі хлібозаводу;

2. запаси борошна на складі борошномельного підприємства;

3. запаси на складі сировини швейної фабрики;

4. запаси сировини на борошномельному підприємстві ;

12. Згідно з АВС - аналізом до групи «С» зараховують:

1. найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких при­падає приблизно 75-80 % загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10-20 % загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

2. середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10-15 %, але у кількісному від­ношенні ці запаси становлять 30-40 % продукції, яка зберігається;

3. найдешевші товари, які становлять 5-10 % від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50 % від загального обсягу;

4. немає правильної відповіді;