- •Економічна теорія
- •1 Предмет, метод і функції економічної теорії
- •1.1 Предмет економічної теорії
- •1.4 Виникнення та етапи розвитку економічної теорії
- •2 Суспільне виробництво. Цілі та результати
- •2.3 Основні фактори виробництва
- •2.5 Цілі виробництва
- •2.6 Результати виробництва
- •3 Власність та її роль в економічному розвитку
- •3.1 Економічний зміст власності
- •3.2 Типи, види й форми власності
- •4 Економічний розвиток: рушійні сили, фактори та ступені
- •4.1 Зміст економічного прогресу та його критерії
- •4.2 Основні рушійні сили економічного прогресу
- •4.3 Ступені суспільно-економічного розвитку
- •4.4 Економічні системи, ознаки, типи
- •5 Потреби суспільства та виробничі можливості
- •5.1 Поняття потреби. Види потреб
- •5.4 Закони розвитку економічних потреб
- •5.5 Крива виробничих можливостей
- •5.6 Закон зростання альтернативної вартості
- •6 Виникнення і сутність ринкової економіки
- •6.1 Натуральне і товарне виробництво
- •6.2 Товар і його властивості. Теорії вартості
- •6.4 Гроші як категорія товарного виробництва
- •6.5 Ринок як форма організації суспільного виробництва
- •7 Підприємство, капітал, витрати виробництва, ціна,
- •7.1 Підприємство як суб’єкт ринкової економіки
- •7.2 Підприємництво: суть, суб’єкти, об’єкти, форми, принципи
- •7.3 Соціально-економічний зміст капіталу
- •7.5 Витрати виробництва
- •7.6 Сутність, види і функції цін
- •7.7 Прибуток і його норма
- •7.9 Теорія ринкових структур
- •8.1 Домогосподарства як економічна категорія
- •8.2 Функції сім’ї
- •9 Ринок факторів виробництва
- •9.2 Попит на економічні ресурси
- •9.3 Попит на працю на досконало конкурентному ринку
- •9.4 Пропозиція праці. Рівновага на конкурентному ринку праці
- •9.5 Роль трудових спілок на ринку праці
- •9.6 Монопсонія та двобічна монополія на ринку праці
- •9.7 Різновиди ринків капіталу. Ринок позичкових коштів
- •9.8 Ринок фізичного капіталу
- •9.9 Ринок землі
- •10 Розподіл доходів в ринковій економіці
- •10.1 Суть і механізм розподілу доходів
- •10.4 Суспільні фонди споживання
- •10.5 Доходи від власності
- •10.6 Рентні доходи
- •11 Макроекономічна рівновага
- •11.1 Макроекономіка та її проблеми
- •11.2 Загальна характеристика макроекономічних показників
- •11.3 Джерела національного доходу та його рух
- •11.4 Сукупний попит та його регулювання
- •11.5 Сукупна пропозиція та її динаміка
- •12 Економічне зростання та його чинники
- •12.1 Типи економічного зростання
- •12.2 Темпи економічного зростання
- •12.3 Чинники економічного зростання
- •13 Зайнятість, безробіття, інфляція
- •13.1 Зайнятість населення та ринок робочої сили
- •13.3 Соціальний захист населення
- •13.4 Причини виникнення і сутність інфляції
- •14 Фінансова, кредитна та банківська системи
- •14.1 Сутність і функції фінансів. Фінансова система
- •14.3 Форми кредиту
- •15 Фіскальна політика держави
- •15.1 Фіскальна політика, типи, функції
- •15.2 Податки як елемент фіскальної політики
- •15.3 Бюджетна система. Державний бюджет
- •15.4 Державні доходи і витрати
- •15.5 Дефіцит бюджету і державний борг
- •16 Зовнішньоекономічні зв’язки
- •16.1 Світове господарство, суть, етапи розвитку
- •16.2 Міжнародна торгівля
- •16.3 Міжнародний рух капіталів
- •16.4 Міграція робочої сили
- •16.5 Міжнародні валютні відносини
- •17 Література
15.3 Бюджетна система. Державний бюджет
Державний бюджет - це грошове вираження збалансованого кошторису доходів та видатків за певний період.
Розрізняють:
1) фактичний бюджет - відображає реальні видатки, надходження і дефіцити за певний період;
2) структурний бюджет - відображає, якими мають бути видатки, доходи і дефіцит, якщо економіка функціонує за потенційного обсягу виробництва (визначається дією дискреційних програм, що запроваджені законодавчо);
3) циклічний бюджет - показує вплив ділового циклу на бюджет та вимірює зміни видатків, доходів і дефіциту, які виникають через те, що економіка не працює за потенційного обсягу виробництва, а перебуває у стані піднесення або спаду (визначається дією автоматичних стабілізаторів).
Циклічний бюджет є різницею між фактичним і структурними бюджетами.
Бюджетна система - сукупність усіх бюджетів країни в їх взаємодії.
Цілісність бюджетної системи забезпечується докладним ув'язуванням доходів та витрат уряду, закріпленим у юридичних нормах. Бюджетна система залежить від державного устрою країни (унітарна чи федеральна держава), її економічної, політичної та інших підсистем і складається з двох або трьох ланок. Так, бюджетна система унітарних, тобто єдиних держав (Великобританії, Франції) складається лише з двох ланок - державного і місцевого бюджетів. До бюджетної системи федеральних держав належить ще третя, середня ланка - бюджети членів федерації: у США - це бюджети штатів, у Німеччині - земель, у Швейцарії - кантонів, у колишньому СРСР - республік.
Після проголошення державної незалежності України її бюджетна система стала змішаною. Наявність Кримської Автономної Республіки, уряд якої складає і затверджує свій бюджет через власні виборчі органи, робить бюджетну систему України частково триступінчастою. Всі інші ланки бюджетної системи двоступінчасті.
На державний бюджет (бюджет центрального уряду) покладаються функції оборони, управління народним господарством, зовнішні зв'язки держави, охорона кордонів, пошта, зв'язок, залізниці, грошовий обіг та ін. Зростає роль центрального бюджету в розвитку освіти, охорони навколишнього середовища, соціального забезпечення, у перерозподілі національного доходу тощо.
На місцеві бюджети покладається функція розвитку комунального господарства, будівництво певних об'єктів економічної та соціальної інфраструктури, розвиток охорони здоров'я, освіти (частково), утримання поліції та ін.
15.4 Державні доходи і витрати
Державні доходи - виражені у грошовій формі відносини економічної власності (привласнення) між державою та юридичними і фізичними особами в процесі вилучення (привласнення) державою частини необхідного та додаткового продукту.
Їх необхідність зумовлена появою держави, виконуваних нею функцій, неспроможністю недержавних організацій та інститутів забезпечити стабільний розвиток суспільства.
У рабовласницькому суспільстві значна частина державних доходів формувалася від привласнення додаткового і частини необхідного продукту, створеного працею рабів у копальнях, великих державних майстернях тощо, а також від податкових надходжень з громадян. Письмові згадки про податки датовані IV тисячоліттям до н.е.
В епоху феодалізму основним джерелом державних доходів були податки у грошовій та натуральній формі, які вилучалися від земельних володінь короля.
Державні доходи сучасних країн поділяються на внутрішні й зовнішні. Внутрішні держава отримує всередині країни, зовнішні - за її межами (кредити, допомога з інших країн).
До внутрішніх державних доходів належать різні види податків та неподаткові доходи:
- податки, в т.ч. акцизи та мито (75-85%);
- внески в фонд соціального страхування, пенсійний, страхування від безробіття (12-12%);
- неподаткові надходження від економічної діяльності держави (5-8%).
Джерелом державних (центральних) бюджетів є такі види податків: подохідний податок, податок на прибутки компаній, акцизи, митні збори, доходи від державних позик, які випускає центральний уряд, а також доходи від об'єктів державної власності. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок окремих податків (здебільшого помайнового), від муніципальної власності (наприклад, ренти від будинків), окремих акцизів, випуску позик, що розміщуються через різні фінансові інститути (банки, страхові компанії та ін.) тощо.
До основних факторів, що впливають на формування доходів Державного бюджету України належать:
- стан економічної кон'юнктури;
- недосконалість податкового законодавства;
- інституціоналізація тіньової економіки;
- низька фінансова дисципліна усіх суб'єктів господарювання;
- віртуальний перерозподіл власності;
- наявність значних пільг в оподаткуванні;
- криміналізація економічної діяльності;
- низька конкурентоспроможність продукції;
- нестабільність національної валюти;
- інфляційні процеси та інше.
Державні витрати - відносини економічної власності (привласнення) між державою та юридичними і фізичними особами в процесі розподілу і споживання частини національного доходу.
Структура державних витрат визначається роллю та вагомістю виконуваних державою функцій. Якщо в середині XIX ст. основна частина державних витрат спрямовувалися на утримання державного апарату й військові цілі, соціальних витрат не було, то в середині 90-х років XX ст. на перше місце вийшли витрати на соціальні цілі (розвиток освіти, охорони здоров'я, виплати безробітним, пенсіонерам та ін.). Це зумовлено якісно новою роллю особистісного фактора в сучасному виробництві (значення освіти, кваліфікації, розвитку творчих здібностей працівників тощо), переважанням загальнолюдських цінностей у ціннісних орієнтирах суспільства, зростанням армії безробітних тощо. Тому на соціальні цілі в розвинутих країнах Заходу йде приблизно 40-50% державних витрат.
Друге місце у структурі державних витрат посідають витрати на економічні цілі - житлове будівництво та його реконструкцію, розробку природних ресурсів і охорону навколишнього середовища, сільське господарство, транспорт, науку, зв'язок, державне регулювання і прогнозування економіки та ін. Ці витрати становлять 10-20% державних витрат.
На третьому місці в структурі державних витрат витрати на військові цілі та дипломатичну службу. Витрати на військові цілі поділяються на прямі та непрямі. До перших належать безпосередні витрати з державного бюджету на оборону. До другої - частина витрат на космічні дослідження, військова допомога іншим країнам, виплата пенсій ветеранам війни. Такі витрати становлять 10-20% сукупних державних витрат.
Наступними за величиною статтями державних витрат є: витрати на обслуговування державного боргу ( 7-8%.) та утримання апарату управління ( 5-10%).
На формування видатків бюджету в Україні в сучасних умовах впливають:
1 Економічна криза, яка спричиняє:
- зростання видатків на соціальний захист населення;
- зростання видатків на фінансову підтримку підприємств державного сектору від банкрутств, а не інноваційну діяльність;
- зростання видатків на підтримку соціальної сфери.
2 Зростання монетарного державного боргу, який зумовлює:
- зростання видатків на покриття державного боргу;
- витіснення інвестицій із сфери виробництва.
3 Зростання немонетизованого державного боргу спричиняє виділення коштів на покриття заборгованостей, що виникли у попередні роки по заробітній платі працівників бюджетних установ, стипендіях та інших соціальних виплатах.
4 Дефіцит бюджетів усіх рівнів, який передбачає жорстокий режим економії коштів, скорочення видатків по всіх статтях кошторисів на утримання апарату управління.
5 Залучення зовнішніх ресурсів для покриття бюджетного дефіциту призводить до зростання платежів по процентах.