2.3 Основні фактори виробництва

Фактори виробництва - це основні ресурси, компоненти, елементи або об’єкти виробництва, які виявляють рішучий вплив на результативність виробництва та його ефективність.

Виробництво припускає взаємодію і різних факторів - це праця, земля, капітал. Це традиційний підхід класичної політичної економіки. Сучасний доповнює цю тріаду такими факторами як підприємництво, інформація, наука. Називають і екологічний фактор виробництва.

Праця - цілеспрямована, свідома діяльність людини яка спрямована на створення матеріальних і духовних благ, а також інша діяльність, зумовлена суспільними потребами. Праця - це споживання робочої сили. В будь-якому суспільстві існує примушування до праці, але характер різний. На ранніх стадіях воно носило позаекономічний характер. Економічне примушування пов’язано з категорією найманої праці. Труд характеризується продуктивністю та інтенсивністю праці.

Іншим фактором виробництва є земля. Це узагальнююче визначення всієї сукупності ресурсів, які людина , розпочинаючи виробництво, бере у природи. Це орні площі, територія, на якій розміщується виробництво, вода, ліс тощо.

Капітал - це узагальнююче визначення майна (засобів виробництва), що належить підприємцям або іншим власникам і використовується для створення товарів та послуг. Матеріально-речовий зміст капіталу становлять засоби виробництва. Капітал існує в процесі продуктивного використання тоді, коли приносить своїм власникам прибуток (доход).

Особливим фактором виробництва є здатність до підприємництва, яка розкривається через сукупність таких здібностей людей, як уміння виявляти ініціативу в налагодженні справи , організовувати процес виробництва, ризикувати в момент його організації чи перебудови.

Інформація як фактор виробництва - це і об’єкт, і процес утворення , зберігання, передавання, використання особливого ресурсу, який сприяє виробці адекватних економічних рішень, забезпечуючи ефективне функціонування фірми і суспільний прогрес.

Наука як фактор виробництва створює інновації. Інновації забезпечують майбутнє. Світ без науки – світ без майбутнього.

В марксистській теорії фактори виробництва визначаються інакше:

1) речовий фактор (засоби виробництва);

2) особистий фактор (робоча сила як здатність людини до праці).

Але не один з факторів окремо не зможе виробити продукт та принести прибуток. Тому процес виробництва уявляє взаємодію факторів виробництва. Кожного підприємця турбує питання про те, як досягти такого співвідношення факторів, при яких можливо отримати максимальний випуск продукції. Наприклад, щоб одержати максимальний врожай буряку, треба комбінувати кількість земельних площ з витратами праці, зменшуючи чи збільшуючи те чи інше.

Математично ця залежність виражається формулою:

у = f(a, a,... a),

де у – кількість виготовленої продукції;

f – функція;

а, а,...а – фактори виробництва.

2.4 Виробництво, розподіл, обмін та споживання, як стадії суспільного виробництва

Виробничі відносини не слід розуміти лише як відносини, що виникають між людьми безпосередньо в процесі виробництва матеріальних благ та послуг. Під виробництвом, точніше „суспільним виробництвом”, економісти розуміють весь процес відтворення, який включає чотири стадії:

1) виробництво, як процес створення матеріальних благ та послуг;

2) розподіл, в результаті якого кожен учасник суспільного виробництва отримує свою частку у виробленому національному продукті (в натурі або в певній сумі грошей);

3) обмін, в процесі якого отримана частка при розподілі обмінюється на необхідні засоби існування;

4) споживання - тут вироблений продукт завершує свій рух, відбувається його кінцеве споживання, й тим самим дається поштовх для розпочинання нового виробничого циклу.

У даному випадку виробництво розглянуто як основа життєдіяльності людей. Але ж виробництво, доставляючи засоби існування людям, обслуговує й само себе. Тому в кожній із названих стадій виконуються й чисто виробничі функції. Так, на стадії виробництва відбувається виробництво не лише предметів споживання, а й засобів виробництва. В процесі розподілу розподіляється, окрім продукту, робоча сила та засоби виробництва між різними сферами, галузями й підприємствами соціально-економічної системи. Виробнича функція стадії обігу проявляється в обміні діяльністю, а на стадії споживання паралельно з особистим діє виробниче споживання.

Яка з стадій виробництва найголовніша? „Економікс” вважає найголовнішою обмін, політекономія – виробництво.