11.5 Сукупна пропозиція та її динаміка
Сукупна пропозиція (AS) - це обсяг товарів та послуг, який фірми готові виробляти та продавати протягом року за кожного рівня цін (та інших сталих умов).
Крива сукупної пропозиції (AS) показує обсяг реального національного виробництва за кожного можливого рівня цін при незмінних інших умовах (рис. 11.7).
Рисунок 11.7 - Короткострокова крива сукупної пропозиції (AS): Р - рівень цін; Q - реальний обсяг виробництва; AS - крива сукупної пропозиції
Крива сукупної пропозиції (AS) відображає динаміку витрат виробництва на одиницю продукції у зв'язку зі зміною рівня цін.
Для короткострокового періоду (декілька місяців або років) характерна короткострокова крива сукупної пропозиції (рис. 11.7).
Для довгострокового періоду (декілька років, десятиліття або більше) розглядається довгострокова крива сукупної пропозиції, яка зображується вертикальною лінією AS (рис. 11.8). Це означає, що підвищення цін не викликає збільшення обсягу національного виробництва у довгостроковому періоді.
Рисунок 11.8 - Довгострокова крива сукупної пропозиції (AS): Р - рівень цін; Q - обсяг національного виробництва; QF - потенційний обсяг виробництва (за умов повної зайнятості)
Сукупна пропозиція в основному залежить від потенційного обсягу виробництва.
Потенційний ВНП - це такий реальний обсяг ВНП, який виробляється в країні за умов повної зайнятості, тобто коли фактична норма безробіття дорівнює природному рівню безробіття. Найновіші дослідження оцінюють природний рівень безробіття приблизно 6% робочої сили.
Сучасна економічна наука розглядає узагальнену криву сукупної пропозиції (AS), яка має три складові:
1 Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок показує зміни в обсязі виробництва в умовах неповної зайнятості за постійних цін (депресивний стан економіки).
2 Проміжний (висхідний) відрізок показує зміни в обсязі виробництва в умовах, що наближаються до повної зайнятості, коли збільшення реального ВНП супроводжується підвищенням рівня цін.
3 Вертикальний (класичний) відрізок показує зміни в обсязі ВНП за умов повної зайнятості, коли рівень фактичного безробіття дорівнює природному безробіттю і додаткового зростання реального ВНП не відбувається, а спостерігається інфляційне зростання цін.
Графічне зображення узагальненої кривої сукупної пропозиції (AS) подано на рис. 11.9
Рисунок 11.9 - Узагальнена крива сукупної пропозиції (AS)
Ціновими факторами, що визначають сукупну пропозицію є:
- зміна процентної ставки;
- зміна рівня цін.
Під дією цінових факторів зміни в сукупній пропозиції зображується рухом за кривою сукупної пропозиції (AS).
Неціновими факторами, що визначають сукупну пропозицію є:
1 Зміна цін на ресурси:
а) наявність власних ресурсів;
б) ціни на імпортні ресурси;
в) співвідношення на ринку національних та імпортних ресурсів.
2 Зміни економіко-правових норм:
а) податки з підприємств та субсидії;
б) державне регулювання.
3 Зміни в продуктивності праці.
Під дією нецінових факторів крива сукупної пропозиції (AS) (рис.11.10) переміщується:
а) вліво вгору, коли сукупна пропозиція скорочується в результаті зростання витрат виробництва (AS → AS1);
б) вправо вниз, коли сукупна пропозиція зростає (AS → AS2)
Рисунок 11.10 - Вплив на сукупну пропозицію (AS) нецінових факторів
11.6 Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
Взаємодія та взаємозв'язок між сукупним попитом (AD) та сукупною пропозицією (AS) здійснюється через систему цін (рис. 11.11).
QA Q
Рисунок 11.11 - Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
Точка перетину кривої сукупного попиту (AD) та кривої сукупної пропозиції (AS) - точка рівноваги, яка визначає рівноважний рівень цін (РА) та рівноважний реальний обсяг національного виробництва (QA) (рис. 11.11).
Визначають три варіанти макрорівноваги:
1 Якщо сукупний попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка, то зростання попиту приводить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятості при сталих цінах.
2 Якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку, це приводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та зайнятості.
3 Якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку AS, це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВНП при незмінному обсязі реального ВНП (оскільки він не може зростати за межі рівня “повної зайнятості”).