- •Економічна теорія
- •1 Предмет, метод і функції економічної теорії
- •1.1 Предмет економічної теорії
- •1.4 Виникнення та етапи розвитку економічної теорії
- •2 Суспільне виробництво. Цілі та результати
- •2.3 Основні фактори виробництва
- •2.5 Цілі виробництва
- •2.6 Результати виробництва
- •3 Власність та її роль в економічному розвитку
- •3.1 Економічний зміст власності
- •3.2 Типи, види й форми власності
- •4 Економічний розвиток: рушійні сили, фактори та ступені
- •4.1 Зміст економічного прогресу та його критерії
- •4.2 Основні рушійні сили економічного прогресу
- •4.3 Ступені суспільно-економічного розвитку
- •4.4 Економічні системи, ознаки, типи
- •5 Потреби суспільства та виробничі можливості
- •5.1 Поняття потреби. Види потреб
- •5.4 Закони розвитку економічних потреб
- •5.5 Крива виробничих можливостей
- •5.6 Закон зростання альтернативної вартості
- •6 Виникнення і сутність ринкової економіки
- •6.1 Натуральне і товарне виробництво
- •6.2 Товар і його властивості. Теорії вартості
- •6.4 Гроші як категорія товарного виробництва
- •6.5 Ринок як форма організації суспільного виробництва
- •7 Підприємство, капітал, витрати виробництва, ціна,
- •7.1 Підприємство як суб’єкт ринкової економіки
- •7.2 Підприємництво: суть, суб’єкти, об’єкти, форми, принципи
- •7.3 Соціально-економічний зміст капіталу
- •7.5 Витрати виробництва
- •7.6 Сутність, види і функції цін
- •7.7 Прибуток і його норма
- •7.9 Теорія ринкових структур
- •8.1 Домогосподарства як економічна категорія
- •8.2 Функції сім’ї
- •9 Ринок факторів виробництва
- •9.2 Попит на економічні ресурси
- •9.3 Попит на працю на досконало конкурентному ринку
- •9.4 Пропозиція праці. Рівновага на конкурентному ринку праці
- •9.5 Роль трудових спілок на ринку праці
- •9.6 Монопсонія та двобічна монополія на ринку праці
- •9.7 Різновиди ринків капіталу. Ринок позичкових коштів
- •9.8 Ринок фізичного капіталу
- •9.9 Ринок землі
- •10 Розподіл доходів в ринковій економіці
- •10.1 Суть і механізм розподілу доходів
- •10.4 Суспільні фонди споживання
- •10.5 Доходи від власності
- •10.6 Рентні доходи
- •11 Макроекономічна рівновага
- •11.1 Макроекономіка та її проблеми
- •11.2 Загальна характеристика макроекономічних показників
- •11.3 Джерела національного доходу та його рух
- •11.4 Сукупний попит та його регулювання
- •11.5 Сукупна пропозиція та її динаміка
- •12 Економічне зростання та його чинники
- •12.1 Типи економічного зростання
- •12.2 Темпи економічного зростання
- •12.3 Чинники економічного зростання
- •13 Зайнятість, безробіття, інфляція
- •13.1 Зайнятість населення та ринок робочої сили
- •13.3 Соціальний захист населення
- •13.4 Причини виникнення і сутність інфляції
- •14 Фінансова, кредитна та банківська системи
- •14.1 Сутність і функції фінансів. Фінансова система
- •14.3 Форми кредиту
- •15 Фіскальна політика держави
- •15.1 Фіскальна політика, типи, функції
- •15.2 Податки як елемент фіскальної політики
- •15.3 Бюджетна система. Державний бюджет
- •15.4 Державні доходи і витрати
- •15.5 Дефіцит бюджету і державний борг
- •16 Зовнішньоекономічні зв’язки
- •16.1 Світове господарство, суть, етапи розвитку
- •16.2 Міжнародна торгівля
- •16.3 Міжнародний рух капіталів
- •16.4 Міграція робочої сили
- •16.5 Міжнародні валютні відносини
- •17 Література
13.4 Причини виникнення і сутність інфляції
Явище інфляції відоме з 4-3 ст. до н.е., або з часу коли грошовим товаром у світі стає срібло. У найбільш загальному розумінні інфляція означає знецінення грошей внаслідок перевищення кількості грошових знаків, що перебувають у обігу, суми товарних цін. Але не будь-яке підвищення цін є інфляційним. Якщо підвищення цін відбулося через подорожчання сировини, електроенергії, що призвело до збільшення витрат виробництва, то в цьому разі знецінення грошей є результатом зростання цін. Якщо зростання цін відбулося через надмірну грошову та кредитну емісію, порушення законів грошового обігу, то зростання цін є результатом знецінення грошей. Другий випадок відображає реальний зміст поняття інфляції, означає появу грошових знаків, не забезпечених товарною масою.
Інфляція – знецінення грошей, що виявляється у зростанні цін.
У докапіталістичну епоху знецінення грошей відбувалося внаслідок втрати довіри до монет, в яких при карбуванні закладалося менше металу порівняно з офіційно встановленою кількістю. Така інфляція мала обмежений характер. В період домонополістичного капіталізму інфляція виникала лише під час війн та повоєнної розрухи. На вищий стадії капіталізму інфляція набула постійного та загального характеру, охопивши майже всі розвинуті країни. У розвинутих країнах Заходу причинами інфляції є: крах золотого стандарту, панування монополії, надмірне зростання державного дефіциту і державного боргу, що пов’язано насамперед з війковими витратами.
Причинами інфляції в країнах СНД і в т.ч. Україні є: глибока деформація основних пропорцій народного господарства, надмірна мілітаризація економіки, значна монополізація економіки, руйнування старої грошово-кредитної системи, наявність маси посередників між виробниками і споживачами.
З’ясування основних причин інфляції дає змогу визначити шляхи боротьби з нею. Розрізняють три методи стабілізації грошового обігу:
1) нуліфікація — коли знеціненні грошові знаки анулюються, тобто оголошуються недійсними;
2) ревалоризація - повернення купівельної сили грошовим знакам;
3) девальвація - зниження обмінного курсу однієї країни до грошової одиниці іншої.
Інфляцію класифікують по різним факторам:
По темпам виділяють:
1) повзучу - ціни зростають до 10% за рік;
2) галопуючу, ціни зростають від 20% до 200% за рік;
3) гіперінфляцію, коли ціни зростають на сотні і тисячі відсотків за рік.
По характеру знецінення грошей визначають:
1) відкриту, яка формується через механізм адаптивних інфляційних очікувань, або через взаємозв’язок витрат і цін;
2) подавлену - зростання цін може не спостерігатися під жорстким державним контролем над цінами, в умовах товарного дефіциту; по місту розташування існує локальна або світова.
Крім того існує інфляція попиту, яка виникає при певній завантаженості виробничих потужностей, і певній зайнятості і інфляція пропозиції - визначає зростання цін, в результаті збільшення витрат виробництва.
Розрізняють дві теорії інфляції (монетариську і кейнсіанську): монетариська - фактичне самоусунення держави із економічного життя і використання тільки фінансово-кредитних важелів для регулювання інфляції; і кейнсіанська — розширення регулюючої ролі держави на економіку і фінансово-кредитну систему, використання бюджетної політики.
Наслідки інфляції неоднозначні.
Кейнс доказував і практика підтвердила, що помірна інфляція корисна для економіки, тому що зростання грошової маси стимулює ділову активність, сприяє економічному зростанню, прискорює процес інвестицій.
Надмірний випуск грошей породжує негативні наслідки:
1) погіршує стан людей з фіксованим заробітком, у яких обмежується споживання і зменшуються заощадження;
2) відбувається прихована державна конфіскація грошей у населення;
3) знижується рівень підприємницької діяльності, капітал залишає сферу виробництва і рушає в сферу обігу або за кордон.
В економічній політиці, спрямованій проти інфляції розрізняють два підходи: один передбачає пристосування до інфляції; другий - ліквідацію її антифляційними засобами.