- •1. Головні історичні регіони України
- •2. Особливості геополітичного становища України
- •3. Національна українська символіка
- •4. Першопочатки людського життя на терені України.Трипільська культура
- •5. Скіфо-Сарматська доба в Україні.Україна та античний світ
- •6. Етногенез слов'ян.Східнослов'янські племінні союзи на территорії України
- •7. Утворення Київської Русі - середньовічної держави східних слов'ян
- •8.Соціальний та політичний устрій Київської Русі
- •9. Формування сучасних східнослов'янських етносів.Питання про давньоруську народність
- •10. Введення християнства на русі
- •11. Культура Київської Русі
- •12. Причини занепаду Київської Русі та його наслідки.Давньоруські Князівства на терені України
- •13. Галицьо Волинська Держава в 12-14 ст.
- •14. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського (друга пол 14 - перша пол 16 ст)
- •15. Люблінська унія та її наслідки.Українські землі у складі Речі Посполитої
- •16. Берестейська унія 1596 та її наслідки
- •17. Українська культура доби ренессансу
- •18. Походження українського козацтва
- •19. Запорізька Січ (16-18 ст)
- •Зруйнування Січі 1709 року
- •Кінець Запорізької Січі. Підсумок
- •20. Еволюція козацького руху(кінець 16 - перва пол 17 століття)
- •21. Причини та та рушійні сили Визвольної війни українського народу під керівництвом б. Хмельницького
- •22. Хід визвольної війни українського народу(1648-1654 рр.). Українсько-польські відносини в роки визвольної війни
- •23. Становлення Української козацької держави в ході визвольної війни укр народу
- •24. Переяславська рада та Березневі статті 1654р. Наслідки україно-російської угоди
- •25. Політична діяльність Виговського. Гадяцька угода
- •26. Громадянська війна:Криза Української козацьої держави(60-80-ті роки хуіІст)
- •27. Гетьман і.Мазепа
- •28. Конституція п. Орлика
- •29. Українська держава у 18 столітті
- •30. Правобережна україна. Та Галичина Наприкінці XVII-XVIII ст.Занепад Речі Посполитої та доля укр земель
- •31. Гайдаматський рух.Коліївщина 1768р.
- •32. На початку XVII ст. В Закарпатті почалася боротьба між католиками та протестантами
- •Національно-визвольна війна 1648-1657рр.
- •34. Бароко
- •Риси класицизму в літературі України
- •35. Українське національно-культурне відродження кінця 18-першої половини 19 століття
- •36. Українські землі у складі Російської імперії у першій половині 19 століття: соціально-економічний та політичний розвиток
- •37. Кирило-Мефодіївське братство
- •38. Українські землі у складі Австрійської імперії у першій половині 19 століття. Початок національно-культурного Відродження
- •39. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині 19 століття. «Великі реформи» 60-70-х років та їх наслідки
- •40. Національний рух у Східній Україні (друга половина 19 ст.) Суспільні течії та рухи другої половини XIX ст. На Україні
- •Національний рух
- •41. Нової якості український національний рух набуває у 1830-х роках, коли у Львові виникає гурток „Руська трійця”
- •44. Укр. В період революції 1905-1907 у Російській імперії
- •45. Україна в роки першої світової війни.1 серпня 1914 року розпочалася перша світова війна
- •46. Українська культура другої половини хіх-почтку хх ст.
- •47. Наукова та суспільно-політична діяльність Грушевського
- •48. Початок національно-демократичної революції. Утворення цр
- •49. Боротьба за українську державність. І та іі Універсали Центральної Ради
- •50. Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр
- •51. Українська народна республіка 1917-1918. Іііі Унів. Та проголошення незалежності
- •52. Українська держава гетьмана Скоропадського
- •53. Директорія та її діяльність. С.Петлюра-головний отаман
- •54. Західно-Українська народна республіка
- •55. Селянський повстанський рух на чолі з н.Махно
- •56. Після повалення Гетьманату, 19 грудня 1918 р. Директорія оголосила про відновлення Української Народної Республіки
- •57. Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків
- •58. Українізація
- •59. Колективізація
- •60. Голодомор. Причини та наслідки
- •61. Сталінський терор в Укр.
- •62. Західна Україна.Буковина і закарпаття. 1920-1939.Національно-визвольний рух
- •63. Україна напередедні Другої світової війни
- •64. Окупаційний режим в Україні.(1941-1944). Рух опору. Українська повстанська армія
- •65. Підсумки та наслідки Другої світової війни для України
- •66. Україна в повоєнний період (1946-1953)
- •67. Відлига 50-60 х рр. Хх ст в Україні та її наслідки
- •68. Правозахисний рух в Україні в 60-80 рр.(дисидентський рух)
- •71. Проголошення незалежності Укр.
- •72. Незалежна Україна у 90-ті роки хх - на початку ххі ст. Соціально єкономічний розвиток
- •73. Політичний розвиток України в 90-х ррХх - на початку ххІст. Сучасні політичні партії
- •74. Конституція Укр. Розробка і прийняття 1996
6. Етногенез слов'ян.Східнослов'янські племінні союзи на территорії України
В середині 1 тисячоліття н. е. слов'янські племена ще не мали обєднуючо-загальної назви «слов'яни». В кожному з регіонів Європи в зоні контактів з сусідами, їх племена одержували окремі власні імена. На Півночі фінські племена звали їх Venaja, на Заході -- германські племена звали їх Венеди, Венеті (сьогодн.нім. Wenden), Візантійці звали східну групи словянських племен Анти, а південних подунайських слов'ян Склавіні, звідси назва перейшла до арабів -- Скаліба (sqaliba). Оскільки в ранньому Середньовіччі Візантія була країна з найбільш розвиненою писемною культурою, візантійська (греко-латинська) назва Південних (Балканських) слов'янських племен згодом поширилась і на Східні та Західні слов'янські племена.
Східнослов'янські племена - група слов'янських племен, розташована на території сучасної України, Білорусі та Росії, предками яких були анти йдуліби (волиняни), вони проживали на території між Карпатами, Прип'яттю та Середнім Подніпров'ям. Археологічне дослідження простежується від населення празької культури V-VII ст. Розселення цієї людності та її безпосередніх нащадків, носіїв лука-райквецької культури, в усіх напрямках започаткувало в VI-IX ст. південну, західну та східну гілки слов'янства.
Початкові спогади
Про одне з державних об'єднань арабський літописець Х століття Аль Масуді писав так: "З-поміж цих народів один за давніх часів мав владу, князь його звався Маджак, а сам народ валінана (Valinana). Цьому народові за давніх часів корилися всі інші слов'янські народи, бо влада була його, а інші князі його слухалися".
Протягом VI-VIII століттях східнослов'янські племена або союзи племен переросли у феодальні князівства, відомі в історичній літературі під назвою «літописні племена» або «племінні князівства», а також територіальні князівства, до яких належали різні племена або їхні частини. Центрами такихкнязівств були міста: у полян - Київ, в ільменських слов'ян - Новгород, у кривичів - Смоленськ та Полоцьк, у сіверян - Чернігів та ін. Згодом утворилася ранньосхіднослов'янська держава Русь
Східнослов'янських поселень існувало багато, хоч за розмірами вони були невеликими. Села будувалися за два-чотири кілометри одне від одного і налічували від 4 до 70 дерев'яних жител. Кожна нова група поселень виростала на відстані 50--70 кілометрів. У центрі зводилися ґорода, тобто укріплені фортеці, що служили для захисту, проведення племінних сходів і культових обрядів. Східнослов'янські землі рясніли сотнями таких обнесених частоколом населених пунктів. Тому скандінави називали ці землі «Гардарікі», що значить «країна укріплень».
Політична організація
Про політичну організацію східних слов'ян відомо небагато. Очевидно, вони не мали верховних правителів чи якоїсь централізованої влади. Племена й роди, на чолі яких стояли волхви, об'єднувало поклоніння спільним богам, а важливі питання життя вирішувалися шляхом загальної згоди. Соціально-економічне розшарування племені було незначним, а земля й худоба вважалися спільною власністю численних сімей. Східні слов'яни були знані як непохитні й загартовані воїни, здатні витримувати мороз і спеку, споживати мінімум їжі. Відчуваючи себе невпевнено на відкритих рівнинах, вони вважали за краще воювати у лісах і байраках, де часто влаштовували засідки. Впертість і витривалість були їхніми найбільшими перевагами як у війні, так і під час миру.
Торгівля
Торгівля у східних слов'ян розвивалася слабко. Проте у VIII ст. їй дали поштовх купці зі Сходу й зокрема араби-мусульмани, що стали проникати у східнослов'янські землі. В обмін на дорогоцінні метали, тонкі сукна, ювелірні вироби східні слов'яни могли запропонувати традиційні плоди своєї землі:мед, віск, хутра, а також рабів. Останній товар араби цінили над усе. Торгівля ця процвітала наприкінці VIII ст., коли у зносини зі східними слов'янами ввійшли тюркські племена хозарів, котрі заснували унікальну торговельну імперію в пониззі Волги та на Каспійському узбережжі й пізніше прийняли іудаїзм. Деякі слов'яни, зокрема сіверці, вятичі та поляни, були змушені сплачувати хозарам данину. Дедалі більше виходячи з ізоляції, східні слов'яни вступали у нову важливу добу своєї історії.
Археологічні досліджування
Знані з “Повісті минулих літ” літописні слов'янські племена протягом 20 ст. плідно досліджувались археологами. Найбільш показовими для етно-культурної диференціації східнослов'янських племен виявилися металеві прикраси традиційного жіночого костюму і перш за все скроневі кільця. Ще сто років тому О.О.Спицин показав, що цим племенам властиві срібні півтораобертові кільця перстеневого типу, сіверянам - спіральні, дреговичам - зернисті, радимичам - семипроменеві, в'ятичам - семилопатеві, кривичам - браслетовидні, ільменським словенам - ромбощиткові.
Перелік східнослов'янських племен
З літопису відомі такі східнослов'янські племена:
Південно-західна група племен (праукраїнці)
§ Білі Хорвати й Лучани -- в Галичині
§ Дуліби й Волиняни -- над горішнім західнім Бугом.
§ Деревляни -- в лісах по Горині, Прип'яті й Дніпру.
§ Поляни -- над Дніпром, у теперішній Київщині.
§ Сіверяни й Сівери -- по Десні й лівих допливах середнього Дніпра (частково праросіяни).
§ Уличі -- між Дністром та Бугом.
§ Тиверці -- на південний захід від уличів, над Дністром, аж до моря.
Північна група племен (прановгородці)
§ Ільменські словени
Північно-західна група племен (прабілоруси)
§ Дреговичі
§ Кривичі (частково прановгородці).
§ Радимичі (частково південні праросіяни).
Північно-східна група племен (південні праросіяни)
§ В'ятичі
Східнослов'янські племенa
Білі Хорвати · Бужани · Волиняни · В'ятичі · Деревляни · Дреговичі · Дуліби · Ільменські слов'яни · Кривичі · Поляни · Радимичі · Сіверяни · Тиверці · Уличі