1. Головні історичні регіони України.

2. Особливості геополітичного становища України.

3. Національна українська символіка.

4. Першопочатки людського життя на терені України. Трипільська культура.

5. Скіфо-сарматська доба в Україні. Україна та античний світ.

6. Етногенез слов'ян. Східнослов'янські племенні союзи на території України.

7. Утворення Київської Русі - середньовічної держави східних слов'ян.

8. Соціальний та політичний устрій Київської Русі.

9. Формування сучасних східнослов'янських етносів. Питання про давньоруську народність.

10. ВВедення християнства на Русі.

11. Культура Київської Русі.

12. Причини занепаду Київської Русі та його наслідки. Давньоруські князівства на терені України.

13. Галицько-Волинська держава в ХІІ-ХІV ст.

14. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Польщі (др. пол. ХІV - пер. пол. ХVІ ст.)

15. Люблінська унія та її наслідки. Українські землі у складі Речі Посполитої.

16. Берестейська релігійна унія (1596 р.) та її наслідки.

17. Українська культура доби Ренесансу (ХV - пер. пол. ХVІ ст.)

18. Походження українського козацтва.

19. Запорізька Січ (ХVІ-ХVІІІ ст.)

20. Еволюція козацького руху (кін. ХVІ - пер. пол. ХVІІ ст.)

21. Причини та рушійні сили Визвольної війни українського народу під керівництвом Б. Хмельницького.

22. Хід Визвольної війни українського народу (1648-1654 рр.). Українсько-польські відносини в роки Визвольної війни.

23. Становлення Української козцької держави в ході Визвольної війни.

24. Переяславська Рада та Березневі статті 1654 р. Наслідки україно-російської угоди.

25. Політична діяльність гетьмана І. Виговецького. Гадяцька угода.

26. Громадянська війна: криза Української козацької держави (60-80 рр. ХVІІ ст.)

27. Гетьман І. Мазепа.

28. Конституція П. Орлика.

29. Українська козацька держава у ХVІІІ ст. (1709-1783 рр.).30. Галичина та Правобережжя наприкінці ХVІІ - ХVІІІ ст. Занепад Речі Посполитої та доля українських земель.

31. Гайдамацький рух. Коліївщина 1768 р.

32. Історична доля Закарпаття та Буковини (ХІV-ХVІІІ ст.)

33. Історична доля Слобідської України (ХVІІ-ХVІІІ ст.)

34. Українська культура доби бароко та класицизму (кін. ХVІ-ХVІІІ ст.)

35. Українське національно-культурне Відродження кінця ХVІІІ - пер. пол. ХІХст.

36. Українські землі у складі Російської імперії у пер. пол. ХІХ ст.: соціально-економічний та політичний розвиток.

37. Кирило-Мефодіївське братство.

38. Українські землі у складі Австрійської імперії у пер. пол. ХІХ ст. Початок національно-культурного Відродження.

39. Українські землі у складі Російської імперії у друг. пол. ХІХ ст. "Великі форми" 60-70рр. та їх наслідки.41. Національний рух у Східній Україні.

42. Національний рух у Західній Україні.

43. Зародження українських політичних партій на початку ХХ ст.

44. Україна в період революції 1905-1907 рр. у Російській Імперії.

45. Україна в роки Першої світової війни (1914-1918)

46. Українська культура другої пол. ХІХ - поч. ХХ ст.

47. Наукова та суспільно-демократична діяльність М. С. Грушевського.

48. Початок Національно-демократичної революції в Україні. Утворення Центральної Ради (лютий-червень 1917 р.)

49. Боротьба за українську державність. І та ІІ Універсали Центральної Ради.

50. ІІІ Універсал Центральної Ради. Проголошення УНР.

51. Українська Народна Республіка наприкінці 1917 - на поч. 1918. 4-ий Універсал та проголошення незалежності.

52. Українська держава гетьмана П. Скоропадського.

53. Директорія та її діяльність. С. Петлюра - головний отаман.

54. Західно-українська Народна республіка: виникнення, історична доля.

55. Селянський повстанський рух в Україні в 1918-1921 рр. Н. Махно.

56. Громадянська війна в Україні 1919-1921 рр. Здобутки та наслідки Національно-демократичної революції.

57. Радянська Україна в 20 рр. ХХ ст. Утворення СРСР.

58. Українське національне Відродження 20-х рр. ХХ ст.

59. Радянська Україна в 30-х роках ХХ ст.: Індустріалізація та колективізація.

60. Голодомор 1932-1933 рр. Причини та наслідки.

61. Сталінський терор в Україні

62. Західна Україна, Буковина та Закарпаття в 1920-1939 рр. Національно-визвольний рух.

63. Україна напередодні та на початку Другої світової війни.

64. Окупаційний режим в Україні (1941-1944 рр.). Рух Опору. Українська Повстанська армія.

65. Підсумки та наслідки Другої світової війни для України.

66. Україна в повоєнний період (1946-1953 рр.).

67. "Відлига" 50-60 рр. ХХ ст. в Україні та її наслідки.

68. Правозахисний рух в Україні в 60-80 рр. ХХ ст.

69. Україна в добу кризи тоталітарної системи (70-ті - пер. пол. 80 рр. ХХ ст.)

70. Україна в роки "перебудови" та демократичної революції (1985-1991 рр.)

71. Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.

72. Незалежна Україна у 90-ті роки ХХ ст. - на початку ХХІст.: соціально-економічний розвиток.

73. Політичний розвиток України в 90-х роках ХХ ст. - на початку ХХІ ст. Сучасні політичні партії Украни.

74. Конституція Укаїни 1996 р.: розробка та прийняття.

75. Політична ситуація в Україні 2000-2004 рр.,причини її загострення.

76. Українська революція 2004 р.,її досягнення і прорахунки.

77. Ющенко В.А. - президент нової влади, її успіхи й прорахунки.

78. Міжнародне становище України наприкінці ХХ ст. - на поч. ХХІ ст. Україна та СНД. Україно-російські відносини

1. Головні історичні регіони України

Природно-історична область -- найбільш усталена одиниця, оскільки визначальним ядром у ній є географічне середовище. Саме воно відбилося на формуванні спільних рис у заняттях і культурі, як правило, кількох етноплемінних утворень або земель. В Україні можна виділити чотири основні природно-історичні області: Полісся, Карпати, Лісостеп (Рівнину) та Степ. Кожна з областей поділяється в свою чергу на низку зон. Наприклад, Полісся -- на Західне (Волинське), Центральне (Київське) та Східне (Чернігівське); Карпати -- на Передкарпаття, власне Карпати і Закарпаття; Рівнина -- на Лівобережжя (Дніпра) і Правобережжя; Степ -- на Східний (Донбас), Центральний (Таврію) і Західний (Буджак).

Історично-етнографічний регіон -- це етнотериторіальне утворення в рамках усього етносу, що за історичною долею та етнічним образом населення є самобутнім. Його назви зафіксовані в історичних документах, крайовій символіці та в історичній пам'яті людей. Це -- основна одиниця в системі районування, оскільки пов'язана із давнім етнічним корінням, ґрунтуючись, як правило, на племінній основі, оскільки її історично-етнографічні особливості визначалися і певною своєрідністю природних умов.

В Україні історично склалося п'ятнадцять історично-етнографічних регіонів: Середня Наддніпрянщина, Полісся, Волинь, Поділля, Галичина, Підкарпатська Русь (Підкарпатська Україна), Буковина, Покуття, Південна Бессарабія, Таврія, Крим, Запорізька Січ, Донщина, Слобожанщина і Сіверщина.

Середня Наддніпрянщина -- історично-етнографічний регіон України, якому належить визначальна роль у формуванні етнічного ядра східного слов'янства, давньоруського населення, а пізніше й украраїнського етносу та української нації. Кожен з етапів етно- і націогенетичного процесу, що замішувався на території Середньої Наддніпрянщини, мав логічне завершення у творенні державності: Київської Русі, Козацької республіки (Запорізької Січі), Української народної республіки, нарешті, суверенної держави -- України.

Галичина -- історично-етнографічний регіон Західної України.Нині включає Львівську, Івано-Франківську та більшість районів Терноп.обл.

Поділля як етнічна земля в історичних документах згадується під різними назвами. Протягом сторіч найменування «земля Подільська» неодноразово змінювалося, зберігаючи, однак, ключове поняття «Подол», що означало землі по долу між Південним Бугом і Дністром. Західні землі Поділля входили до складу Польщі і лише у 1939 р. були возз'єднані з УРСР, утворивши Тернопільську область.

Хоча нинішній адміністративний поділ цих земель не зберіг їхнього етнонімічного ядра, воно зберігається в крайовій самосвідомості подолян, що стверджує збереження подільської культури. Остання, незважаючи на спільну етнічну назву, не є однорідною (як, до речі, регіональна культура будь-яких інших регіонів), а являє собою систему зональних культур. Це пов'язано передусім із постійними змінами кордонів регіону.

Взаємозв'язок між змінами території регіону і процесом формування регіональної культури виявляється через таку закономірність: ті землі, що постійно залишалися в складі Поділля, стали ядром власне подільської культури і підгрунтям для чітко вираженої крайової самосвідомості населення. Землі, що входили до складу Подільського краю лише деякий час, створили перехідні зони від типово подільської до волинської, карпатської, буковинської або ж наддніпрянської культур.

Найбільша територія Поділля припала на XI--XII ст., простягаючись від верхів'їв Дністра та Південного Бугу до Чорного моря. «Край Подільський надзвичайно великий, -- писав хроніст XVI ст. Гваніні, -- з півдня він жається кордонів Молдавії і Валахії, а зі сходу над рікою Доном при Меотійському озері, при морі Євксинському до самих татар Перекопських». Тепер Поділля як історично-етнографічний регіон включає Вінницьку, Хмельницьку (окрім північних районів) та східну частину Тернопільської області.

Полісся -- північні області України, що межують з Білоруссю та Росією. Як самостійна земля Полісся відоме з XIV ст. і прив'язувалося переважно до Надприп'ятщини, що складала основу Турово-Пінського та Чернігівського князівств.

Сіверщина є своєрідною перехідною етнокультурною зоною від Вкраїни до Московщини, від України до Росії, її населення формувалося здебільшого на антській основі, на стику міжплемінних об'єднань сіверян та радимичів, розселених у долах Десни, Сейму та Сули. Генетично воно пов'язане з літописною «сіверою»: «Седома на Десне и по Семи и по Суле и нарекошася Север», їхні пізніші нащадки іменувалися севрюками, в головних рисах зберігши давньослов'янську традиційно-побутову культуру.

Слобожанщина (Слобідська Україна) -- історично-етнографічний регіон України, що формувався на перетині осілої й кочової людності, в зоні інтенсивних контактів та взаємовпливів різних культур.

Буковина -- історично-етнографічний регіон України, що формувався на стику різних земель, держав і народів, був тривалий час відірваним від українського материнського етнорегіону. З XII ст. вона входила до складу Галицького, згодом Галицько-Волинського князівств, у XIV ст. була підкорена Угорщиною, а з 1359 р. стала складовою Молдавського князівства, пізніше -- Румунії.

Покуття -- етнічна земля українців, розташована у верхів'ях Дністра та Пруту.

Запорізька Січ (Запоріжжя) -- історично-етнографічний регіон, що формувався на кордоні з кочовими народами Степу,Центром українського козацтва було Запоріжжя -- земля на південь від Дніпровських порогів, яка в ході національно-визвольної війни постійно розширювалася, а по суті, ставала територіально-політичним утворенням.