- •1. Головні історичні регіони України
- •2. Особливості геополітичного становища України
- •3. Національна українська символіка
- •4. Першопочатки людського життя на терені України.Трипільська культура
- •5. Скіфо-Сарматська доба в Україні.Україна та античний світ
- •6. Етногенез слов'ян.Східнослов'янські племінні союзи на территорії України
- •7. Утворення Київської Русі - середньовічної держави східних слов'ян
- •8.Соціальний та політичний устрій Київської Русі
- •9. Формування сучасних східнослов'янських етносів.Питання про давньоруську народність
- •10. Введення християнства на русі
- •11. Культура Київської Русі
- •12. Причини занепаду Київської Русі та його наслідки.Давньоруські Князівства на терені України
- •13. Галицьо Волинська Держава в 12-14 ст.
- •14. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського (друга пол 14 - перша пол 16 ст)
- •15. Люблінська унія та її наслідки.Українські землі у складі Речі Посполитої
- •16. Берестейська унія 1596 та її наслідки
- •17. Українська культура доби ренессансу
- •18. Походження українського козацтва
- •19. Запорізька Січ (16-18 ст)
- •Зруйнування Січі 1709 року
- •Кінець Запорізької Січі. Підсумок
- •20. Еволюція козацького руху(кінець 16 - перва пол 17 століття)
- •21. Причини та та рушійні сили Визвольної війни українського народу під керівництвом б. Хмельницького
- •22. Хід визвольної війни українського народу(1648-1654 рр.). Українсько-польські відносини в роки визвольної війни
- •23. Становлення Української козацької держави в ході визвольної війни укр народу
- •24. Переяславська рада та Березневі статті 1654р. Наслідки україно-російської угоди
- •25. Політична діяльність Виговського. Гадяцька угода
- •26. Громадянська війна:Криза Української козацьої держави(60-80-ті роки хуіІст)
- •27. Гетьман і.Мазепа
- •28. Конституція п. Орлика
- •29. Українська держава у 18 столітті
- •30. Правобережна україна. Та Галичина Наприкінці XVII-XVIII ст.Занепад Речі Посполитої та доля укр земель
- •31. Гайдаматський рух.Коліївщина 1768р.
- •32. На початку XVII ст. В Закарпатті почалася боротьба між католиками та протестантами
- •Національно-визвольна війна 1648-1657рр.
- •34. Бароко
- •Риси класицизму в літературі України
- •35. Українське національно-культурне відродження кінця 18-першої половини 19 століття
- •36. Українські землі у складі Російської імперії у першій половині 19 століття: соціально-економічний та політичний розвиток
- •37. Кирило-Мефодіївське братство
- •38. Українські землі у складі Австрійської імперії у першій половині 19 століття. Початок національно-культурного Відродження
- •39. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині 19 століття. «Великі реформи» 60-70-х років та їх наслідки
- •40. Національний рух у Східній Україні (друга половина 19 ст.) Суспільні течії та рухи другої половини XIX ст. На Україні
- •Національний рух
- •41. Нової якості український національний рух набуває у 1830-х роках, коли у Львові виникає гурток „Руська трійця”
- •44. Укр. В період революції 1905-1907 у Російській імперії
- •45. Україна в роки першої світової війни.1 серпня 1914 року розпочалася перша світова війна
- •46. Українська культура другої половини хіх-почтку хх ст.
- •47. Наукова та суспільно-політична діяльність Грушевського
- •48. Початок національно-демократичної революції. Утворення цр
- •49. Боротьба за українську державність. І та іі Універсали Центральної Ради
- •50. Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр
- •51. Українська народна республіка 1917-1918. Іііі Унів. Та проголошення незалежності
- •52. Українська держава гетьмана Скоропадського
- •53. Директорія та її діяльність. С.Петлюра-головний отаман
- •54. Західно-Українська народна республіка
- •55. Селянський повстанський рух на чолі з н.Махно
- •56. Після повалення Гетьманату, 19 грудня 1918 р. Директорія оголосила про відновлення Української Народної Республіки
- •57. Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків
- •58. Українізація
- •59. Колективізація
- •60. Голодомор. Причини та наслідки
- •61. Сталінський терор в Укр.
- •62. Західна Україна.Буковина і закарпаття. 1920-1939.Національно-визвольний рух
- •63. Україна напередедні Другої світової війни
- •64. Окупаційний режим в Україні.(1941-1944). Рух опору. Українська повстанська армія
- •65. Підсумки та наслідки Другої світової війни для України
- •66. Україна в повоєнний період (1946-1953)
- •67. Відлига 50-60 х рр. Хх ст в Україні та її наслідки
- •68. Правозахисний рух в Україні в 60-80 рр.(дисидентський рух)
- •71. Проголошення незалежності Укр.
- •72. Незалежна Україна у 90-ті роки хх - на початку ххі ст. Соціально єкономічний розвиток
- •73. Політичний розвиток України в 90-х ррХх - на початку ххІст. Сучасні політичні партії
- •74. Конституція Укр. Розробка і прийняття 1996
60. Голодомор. Причини та наслідки
причиною голодомору стала політика сталінського режиму одночасно щодо українців як нації і щодо селян як класу. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору селян проти комуністичної влади для забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення (з огляду на те, що, як тоді вважалося, міський пролетаріат не створює проблем щодо його контролю).Дійсно, селяни з їх способом господарювання, заснованим на приватній властності в той час становили серйозну загрозу новій радянській владі і були головним джерелом небезпеки. На території Київщини, Уманщини, Черкащини, Вінниччини, Чернігівщини, Харківщини, Дніпропетровщини, Одещини, Луганщини у 20-х -- 30-х роках тривала справжня селянська війна. Її елементами були зв'язки з петлюрівською еміграцією, поставки зброї через кордон (тоді з Галичини), план всеукраїнського повстання проти більшовиків, вбивства і залякування представників радянської влади на місцях.[3].Для виявлення суті Голодомору (тобто, як саме «морили голодом») при аналізі подій доцільно зосередитися не на тому, чи дійсно в Україні у 1931--1932 рр. був поганий врожай зернових і які були цьому причини і не на тому, чи був поганий врожай також в інших частинах СРСР, тому що, як відомо, скупі врожаї не є незвичайним явищем у сільському господарстві будь-якої країни. Найбільш важливо те, яких заходів було вжито керівництвом СРСР (відтак -- і керівництвом тодішньої Радянської України) щоб максимально посилити ураження (сільського, перш за все) населення України голодом.
Відповідно до результатів досліджень, для досягнення бажаної мети -- покарання голодом -- організаторами Голодомору було використано такий механізм:
· В рік неврожаю зернових культур плани хлібозаготівлі були значно підвищені;
· Під прикриттям посиленої кампанії хлібозаготівлі було запроваджено «свідомо здійснювану конфіскацію продовольства» через запровадження натурального штрафування (м'ясом, картоплею та іншими продовольчими продуктами) за невиконання планів хлібозаготівлі.
· Селянам України та Кубані (на той час заселеної етнічними українцями) радянський уряд свідомо і планомірно не давав можливості виїхати з територій уражених голодом. Дивись Директиву ЦК ВКП(б) и СНК СССР в связи с массовым выездом крестьян за пределы Украины
Голод, який поширювався протягом 1932 року, набув найстрашнішої сили на початку 1933-го. Підраховано, що на початку року середня селянська родина з п'яти осіб мала близько 80 кг зерна, щоб проіснувати до наступного врожаю. Інакше кажучи, кожний її член мав близько 1,7 кг на місяць. Залишившись без хліба, селяни їли котів, собак, щурів, кору, листя. Мали місце випадки канібалізму. З огляду на тривалу традицію приватного землеволодіння українці чинили колективізації упертіший опір, ніж росіяни. Тому на Україні, як ніде, режим здійснював свою політику -- з усіма її страхітливими наслідками -- швидшими темпами, ніж в інших республіках. Також вважають, що голод був для Сталіна засобом послаблення українського націоналізму. Зрозуміло, що пов'язаність націоналізму з селянством не оминула пильності радянського керівництва. Вартим уваги аспектом голоду є намагання викреслити його з суспільної свідомості. Ще до зовсім недавнього часу радянська позиція зводилася до заперечення самого факту голоду.