- •1. Головні історичні регіони України
- •2. Особливості геополітичного становища України
- •3. Національна українська символіка
- •4. Першопочатки людського життя на терені України.Трипільська культура
- •5. Скіфо-Сарматська доба в Україні.Україна та античний світ
- •6. Етногенез слов'ян.Східнослов'янські племінні союзи на территорії України
- •7. Утворення Київської Русі - середньовічної держави східних слов'ян
- •8.Соціальний та політичний устрій Київської Русі
- •9. Формування сучасних східнослов'янських етносів.Питання про давньоруську народність
- •10. Введення християнства на русі
- •11. Культура Київської Русі
- •12. Причини занепаду Київської Русі та його наслідки.Давньоруські Князівства на терені України
- •13. Галицьо Волинська Держава в 12-14 ст.
- •14. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського (друга пол 14 - перша пол 16 ст)
- •15. Люблінська унія та її наслідки.Українські землі у складі Речі Посполитої
- •16. Берестейська унія 1596 та її наслідки
- •17. Українська культура доби ренессансу
- •18. Походження українського козацтва
- •19. Запорізька Січ (16-18 ст)
- •Зруйнування Січі 1709 року
- •Кінець Запорізької Січі. Підсумок
- •20. Еволюція козацького руху(кінець 16 - перва пол 17 століття)
- •21. Причини та та рушійні сили Визвольної війни українського народу під керівництвом б. Хмельницького
- •22. Хід визвольної війни українського народу(1648-1654 рр.). Українсько-польські відносини в роки визвольної війни
- •23. Становлення Української козацької держави в ході визвольної війни укр народу
- •24. Переяславська рада та Березневі статті 1654р. Наслідки україно-російської угоди
- •25. Політична діяльність Виговського. Гадяцька угода
- •26. Громадянська війна:Криза Української козацьої держави(60-80-ті роки хуіІст)
- •27. Гетьман і.Мазепа
- •28. Конституція п. Орлика
- •29. Українська держава у 18 столітті
- •30. Правобережна україна. Та Галичина Наприкінці XVII-XVIII ст.Занепад Речі Посполитої та доля укр земель
- •31. Гайдаматський рух.Коліївщина 1768р.
- •32. На початку XVII ст. В Закарпатті почалася боротьба між католиками та протестантами
- •Національно-визвольна війна 1648-1657рр.
- •34. Бароко
- •Риси класицизму в літературі України
- •35. Українське національно-культурне відродження кінця 18-першої половини 19 століття
- •36. Українські землі у складі Російської імперії у першій половині 19 століття: соціально-економічний та політичний розвиток
- •37. Кирило-Мефодіївське братство
- •38. Українські землі у складі Австрійської імперії у першій половині 19 століття. Початок національно-культурного Відродження
- •39. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині 19 століття. «Великі реформи» 60-70-х років та їх наслідки
- •40. Національний рух у Східній Україні (друга половина 19 ст.) Суспільні течії та рухи другої половини XIX ст. На Україні
- •Національний рух
- •41. Нової якості український національний рух набуває у 1830-х роках, коли у Львові виникає гурток „Руська трійця”
- •44. Укр. В період революції 1905-1907 у Російській імперії
- •45. Україна в роки першої світової війни.1 серпня 1914 року розпочалася перша світова війна
- •46. Українська культура другої половини хіх-почтку хх ст.
- •47. Наукова та суспільно-політична діяльність Грушевського
- •48. Початок національно-демократичної революції. Утворення цр
- •49. Боротьба за українську державність. І та іі Універсали Центральної Ради
- •50. Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр
- •51. Українська народна республіка 1917-1918. Іііі Унів. Та проголошення незалежності
- •52. Українська держава гетьмана Скоропадського
- •53. Директорія та її діяльність. С.Петлюра-головний отаман
- •54. Західно-Українська народна республіка
- •55. Селянський повстанський рух на чолі з н.Махно
- •56. Після повалення Гетьманату, 19 грудня 1918 р. Директорія оголосила про відновлення Української Народної Республіки
- •57. Курс на об'єдання державних утворень, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, під орудою Москви був невід'ємною складовою загального політичного курсу більшовиків
- •58. Українізація
- •59. Колективізація
- •60. Голодомор. Причини та наслідки
- •61. Сталінський терор в Укр.
- •62. Західна Україна.Буковина і закарпаття. 1920-1939.Національно-визвольний рух
- •63. Україна напередедні Другої світової війни
- •64. Окупаційний режим в Україні.(1941-1944). Рух опору. Українська повстанська армія
- •65. Підсумки та наслідки Другої світової війни для України
- •66. Україна в повоєнний період (1946-1953)
- •67. Відлига 50-60 х рр. Хх ст в Україні та її наслідки
- •68. Правозахисний рух в Україні в 60-80 рр.(дисидентський рух)
- •71. Проголошення незалежності Укр.
- •72. Незалежна Україна у 90-ті роки хх - на початку ххі ст. Соціально єкономічний розвиток
- •73. Політичний розвиток України в 90-х ррХх - на початку ххІст. Сучасні політичні партії
- •74. Конституція Укр. Розробка і прийняття 1996
16. Берестейська унія 1596 та її наслідки
Берестемйська умнія (пол. Unia brzeska, англ. Union of Brzesc, біл. Берасьцейская унія, рос. Брестская уния) -- рішення Київської митрополії Руської православної церкви на території Речі Посполитої розірвати стосунки зКонстантинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею у 1596 за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання основних католицьких догм і збереження православної обрядності.Унію (від лат. unio -- союз) формально й офіційно проголошено на церковному соборі в Бересті 1596 року.
Опір унії
З самих початків православне духовенство відкинуло унію. Уніатське ж -- проголосивши унію, визнало владу римського папи, прийняло основнідогмати католицької церкви, зберігши, проте, православні обряди та відправу церковнослов'янською мовою. Уніатським єпископам обіцяли сенаторські звання (ця обіцянка залишилася невиконаною), уніатське духовенство, як і католицьке, звільнялося від податків, уніатська шляхта одержала право обіймати державні посади нарівні з католицькою шляхтою, а уніати-міщани зрівнялися у правах з католицьким міщанством. Додатково польсько-шляхетський уряд вважав унію обов'язковою для всіх православних на території Речі Посполитої, з тим, що православна релігія опинилася поза законом.
Реакція на унію
Оскільки унія іноді насаджувалася силою, українські та білоруські селяни, міщани, козаки стійко боролися проти нав'язування католицтва. Це була боротьба проти феодально-кріпосницького та національно-релігійного гніту, проти панування шляхетсько-католицької Польщі. Вона мала національно-визвольний характер -- і водночас була боротьбою українського та білоруського народів за збереження й зміцнення зв'язків між ними. Вирішальну роль у ній відіграли селянсько-козацькі повстання кінця 16 століття -- 20-30-х років 17 століття, спрямовані проти соціального гніту польських та українських феодалів та іноземного панування.
Проти унії протестувала також значна частина православної шляхти, деякі магнати (князь Костянтин Острозький), більшість духовенства (зокрема, Києво-Печерський архімандрит Никифор Тур, його наступник Єлисей Плетенецький та інші). Було видано ряд полемічних антиуніатських творів. Особливе місце серед них займали твори славетного українського письменника І. Вишенського.
1620 року, за сприяння гетьмана Петра Сагайдачного, єрусалимським патріархом Теофаном було відновленно вищу ієрархію православної Київської митрополії та висвячено Митрополита Київського, Галицького та всієї Руси Іова Борецького.
Внаслідок опору українського і білоруського народів польсько-шляхетський уряд на початку 1630-х років змушений був видати «Статті для заспокоєння руського народу», які узаконювали легальне існування православної церкви. Проте ці «Статті» не припинили наступу католицизму та унії. Народна визвольна війна 1648--1654 років привела до цілковитої ліквідації унії на Лівобережжі.
17. Українська культура доби ренессансу
У мистецтві Ренесанс -- назва стилю, що прийшов на зміну ґотиці. В Україні на початку 16 -- пол. 17 ст., за доби розвитку міст і зростання міщанського стану. Пам'ятки Ренесансу характеристичні насамперед для західної області України, зокрема для Львова, до якого приїздили кваліфіковані майстри з мистецьких центрів Італії (Кастіліо Петро,Італьчик Петро, Красовський Петро, Римлянин Павло й ін.) і Німеччини (Пфістер Йоганн, Горст Гайнріх, Шольц Гануш та ін.). Елементи Ренесансу помітні в перебудові (у Кам'янці-Подільському, Меджибожі -- 1545) і будові замків (Синявських у Бережанах -- 1534 -- 55, С. Конецпольського у Підгірцях та ін.). Свідоцтвом раннього Ренесансу є кам'яниця Орсеттіх у Ярославі (1570), синагога в Сатанові (1532) й ін. Львів після пожежі 1527, яка знищила будови візантійської і ґотичної доби, відбудувався у стилі Pенесансу: «Чорна кам'яниця» (1577), дім Корнякта (1580) в Ринку, ансамбль Братсько-Успенської церкви з каплицею Трьох Святителів і вежею, монастир-фортеця Бенедиктинок з льоджею (1595), синагога Золотої Рози (Ренесанс у поєднанні з готикою, 1582), каплиці Боїмів і Кампіянів -- початок 17 ст., костьол Бернардинів (Ренесанс з манеризмом, 1600-30). Зразком пізнього Pенесансу, що переходить у бароко, є Іллінська (Богданова) церква в Суботові (1653). Деякі елементи Ренесансу мали також перебудовані церкви старокняжої доби в Києві, Чернігові та ін. Поряд з мурованим будівництвом і з певною аналогією до нього розвинулося дерев'яне церковне будівництво (церква св. Духа в Потеличі, св. Юра і Воздвиженська в Дрогобичі, собор Благовіщення в Ковелі, Крехівський монастир й ін.). Прикладом містобудування доби Ренесансу за принципами регулярного плану можуть бути Жовква (будівничий А. Прихильний) і Броди (архітектор Дель'Аква, інженер Боплан).
У скульптурі Ренесанс дав спроби реалізму у лежачих або напівлежачих постатях на саркофагах (К. Рамультової у Дрогобичі, О. Ванька-Лагодовського в Уневі (1573), князя К. Острозького у Києві (1579), дітей Даниловичів уЖиравці (1580) та ін.), у рельєфах на кам'яних плитах і погруддях. Декоративна різьба почала розвиватися у Львові. Німецько-нідерландські й італійські каменярі-різьбарі застосували форми Ренесансу в оздобленні фасадів, обрамлень вікон і входів та інтер'єрів («Чорна кам'яниця»). Шедевром архітектурно-декоративного різьблення доби Ренесансу є портал каплиці Трьох Святителів. У добу Ренесансу збагатилася дерев'яна різьба -- вівтарна й іконостасна (у церкві св. П'ятниць у Львові, св. Духа в Рогатині, у Молчанському і Спасо-Преображенському соборах у Путивлі й ін.). В іконах Ренесанс відбився тільки спорадично, але його сліди ще помітні на початку 18 ст. (Богородчанський іконостас 1705). Зате Ренесанс спричинився до емансипації портрета (К. Корнякта, В. Лянґиш), а ще більше помітний у графіці й мініатюрі (Пересопницьке євангеліє -- 1550 -- 51), а також у друкарстві.
У декоративно-ужитковому мистецтві впливи Ренесансу позначилися у декорі золотарських виробів -- посуду, предметів церковного призначення (оправа євангелія так званого Горностаєвого -- 1542), зброї (церемоніальний меч львівських війтів), ювелірних прикрас тощо. Також відомий стиль Ренесансу у мебльовому мистецтві, кераміці, гаптуванні й вишиванні шовком, у яких в орнаментиці мотиви візант. трилисника замінено акантом, гранатом, лілеями, часто поряд місц. флори.
Для доби Ренесансу як на заїході, так і у слов'янський країнах, зокрема в Україні, характеристичний синкретизм -- сполучення теоретичних думок з галузі філософії, теології, політики і конкретних наук з гарною літературною формою (поетичною або реторичною).
У літературі й науці, поруч з тенденцією відродити культуру античности (так, як її тоді розуміли), йшли намагання культивувати людську індивідуальність, що мусить бути звільнена від авторитетів традиції, переживати й думати незалежно від них. При сильних ще традиціях середньовіччя в 16 ст., знання латинської мови, яка в навчанні стала поруч із грецькою, спричинилося до знайомства з новою латинською літературою, яка головно завдяки діяльності гуманістів-чужинців (Конрад Цельтес, Каллімах та ін.) почала розповсюджуватися в Польщі й Литві та на західноукраїнських землях, у Львові, де якийсь час перебував Каллімах, прибулий з Константинополя. У Польщі видатними представниками Ренесансу 15 -- 16 ст. були учені і письменники українського роду: Лука із Русі, автор виданого у Кракові 1522 року підручника епістолографії, Павло Русин із Кросна (кін. 15 -- поч. 16 вв.), Станислав Оріховський (Оріховій Роксолян) з Оріхович близ Перемишля (1513 -- 66), Шимон Шимонович зі Львова (1557 -- 1629) та ін. В Україні засвідчене знайомство з поетикою Pенесансу, вплив граматичних творів розпочався на українських словниках і граматиках 16 ст., у творах українських письменників, а ще більше на початку 17 ст. зустрічаються згадки про авторів Ренесансу (Еразма Ротердамського, Джордано Бруно, Кардана та ін.). Латинськими працями користувалися й українські полемісти 16 ст., іноді згадки про авторів Ренесансу трапляються й у 18 ст. (у Г. Сковороди). ВОстрозькій академії навчання включало знайомство з вченими Ренесансу. З красного письменства відомий український переклад однієї новелі з«Декамерону» Боккаччо і новий переклад «Олександрії» та кілька дрібних опусів. Літературна творчість І. Вишенського стилістично була вже переходовим явищем до бароко.