86.Скласти рівняння реакції утворення дипептиду аланін-триптофану..

87.Вимоги до реакцій в обємному аналізі.

В об'ємному аналізі робочий розчин добавляють у точно еквівалентній кількості (у ваговому вводять надлишок реактиву-осаджувача).

В об'ємному аналізі використовують не тільки реакції осадження (як це має місце у ваговому аналізі), а й реакції окислення відновлення, комплексоутворення та інші.

Хімічні реакції в об'ємному аналізі мають відповідати певним вимогам:

а)реакції повинні відбуватися стехіометрично, тобто згідно з рівнянням;

б)робочий розчин реактиву повинен реагувати тільки з речовиною, яку визначають, тобто не повинно відбуватися побічних реакцій;

в)реакції між робочим розчином і розчином речовини, яку визначають, мають відбуватися швидко.

88. Способи очистки питної води.

Найбільш ефективними на сьогоднішній день є знезалізнення, пом'якшення та ультрафіолетова стерилізація. Нинішня практика очищення води від надлишків домішок металів застосовує аерування, каталітичне окислення, іонний обмін і фільтрацію за допомогою мембрани.

Аерування (або, кажучи простіше, окислення киснем) застосовується лише у промислових масштабах. Для того, щоб окислити, відстояти і потім ще профільтрувати воду у такий спосіб, будуть потрібні дуже великі резервуари для води і чимало терпіння, щоб дочекатися закінчення процесу.

Метод іонного обміну - очищення води за допомогою природних іонітів. Природні або штучні смоли, які використовуються у цьому методі очищення, «забирають» у металів вільні іони, підміняючи їх натрієм і, утворюють, таким чином, нешкідливу для організму і побутових приладів натрієву сіль. Хоча, на практиці і цей метод виявляється технологічно складним у застосуванні.

Мембранний. Приймаючи до уваги її надзвичайно високу якість очищення води від найрізноманітніших забруднювачів, вважати мембрану ще і панацеєю проти заліза, напевно, буде несправедливо. Її поверхня більш схильна до засмічення, а значить і передчасного виходу з ладу, ніж гранульована середа каталізаторного окислювача.

Ультрафіолетові стерилізатори нейтралізують всі відомі хвороботворні мікроорганізми, а також характеризуються великим запасом надійності.

Автоматичний пом'якшувач являє собою пластиковий корпус з керуючим блоком (клапаном) і баком для приготування та зберігання регенеруючого розчину.

фільтри – пом’якшувачі, крім свого основного призначення, можуть бути використані для видалення з води заліза та марганцю, важких металів, органічних сполук, а також селективного видалення нітратів, нітритів, сульфідів і т.п.

89. Жири: будова, властивості, біохімічна роль.

Функції в організмі:

Енергетична. Є джерелом енергії для організмів. При окисненні 1г жиру виділяється приблизно 38кДж енергії.

Зачисна. Захищають внутрішні органи від пошкодження, є добрими термоізоляторами.

Пластична. Є складовою частиною клітинних мембран, містяться в органелах клітин.

Субстратна. Беруть участь у численних метаболічних процесах, які зумовлюють перетворення інших речовин.

Регуляторна. Нормалізують водний обмін(в екстремальних умовах є джерелом води), впливають на стан нервової системи, функції сальних залоз.

Будова:

Молекули ліпідів побудовані з різних структурних компонентів, до складу яких входять залишки спиртів, вищих карбонових кислот, а окремі групи ліпідів можуть містити залишки фосфорної кислоти, вуглеводів, азотистих основ, у зв’язку з чим єдина класифікація ліпідів відсутня.

Біохімічна роль:

Жирові та жиромісткі продукти є постійною складовою раціону людини. Жири надходять в організм з олією, вершковим маслом, маргарином, кулінарними жирами —так звані "видимі" жири, а також з рибою, м'ясом, молоком, яйцями тощо — "сховані" жири. Доросла людина повинна споживати в середньому близько 32 кг жиру в рік, половина з якого припадає на "видимі" жирові продукти.

У харчовій промисловості широке застосування має твердий жир, який одержують при гідрогенізації олії - приєднання водню до залишків ненасичених жирних кислот гліцеридів у присутності каталізаторів.