Облік готової продукції та її реалізації

Зміст

Вступ………………………………………………………………4

Розділ 1. Теоретичні основи обліку готової продукції та її реалізації…………………………………………………………5

1.1. Визнання, класифікація готової продукції та доходу від її реалізації…………………………………………………………..5

1.2 Оцінка доходу…………………………………………………….16

1.3.Визнання доходів від реалізації продукції (робіт, послуг)…….19

Розділ 2. Облік готової продукції та її реалізація………………….23

2.1. Документування обліку готової продукції і її реалізації……...23

2.2. Характеристика рахунків по обліку готової продукції і товарів…….31

2.3. Аналітичний та синтетичний облік готової продукції………………..38

2.4. Облік доходів від реалізації продукції

(робіт, послуг)……………………………………………………………….40

Висновки і пропозиції……………………………………………………….48

Список використаної літератури……………………………………………51

Вступ

Широкомасштабне реформування бухгалтерського обліку в Україні сприяло його вдосконаленню. За орієнтири взяті новий План рахунків та національні стандарти бухгалтерського обліку П(с)БО.

Сучасний бухгалтерський облік - це не сукупність регістрів і звітних форм, це передусім стиль мислення – менталітет бухгалтерів та ділових людей, на професійні уявлення яких безумовно впливають національні особливості.

Питання про необхідність реформування бухгалтерського обліку в Україні виникло від результатів переходу української економіки на ринкові важелі управління. І це закономірно, оскільки в усьому світі бухгалтерський облік та фінансова звітність, що складається на його основі є однією з найважливіших підстав для прийняття переважної більшості економічних рішень.

Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»,

до національної практики бухгалтерського обліку вводиться нова термінологія і відповідно до вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, уточнюється зміст давно вживаних термінів. У поняття і терміни, що застосовуються у визначених Національних бухгалтерських стандартів, докладено глибокий економічний зміст, адекватне розуміння якого має вирішальне значення для правильного ведення обліку і складання звітності.

Курсова робота враховує зміни, що відбулися в системі бухгалтерського обліку готової продукції і її реалізації.

На етапі розвитку бухгалтерського розвитку роль бухгалтера не зводиться тільки до чіткого виконання інструкції та вказівок. Вище згаданим законом йому надається широке поле для професійної творчості, розвитку його професійної думки, із збільшенням прав, зростає і відповідальність бухгалтера.

Користувачі бухгалтерської інформації мають право вимагати пояснень, чим саме керувався бухгалтер при вирішенні спірних питань.

Тема курсової роботи присвячена розгляду поняття проблемам вибору форм та методів формування обліку готовою продукції та її реалізації на підприємстві.

Значна увага приділяється і питання оцінки готової продукції, яка в минулому традиційно зводилась лише до собівартості. Сьогодні потрібно оцінювати готову продукцію за ринковою, справедливою вартістю, застосовуючи найрізноманітніші методи і прийоми чинні в Україні.

Друге основне питання, що потребує нового осмислення – облік доходів від реалізації. Умови визнання, облік і відображення у звітності доходів та витрат сьогодні приведені у відповідність до прийняття у всьому світі принципів обліку.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку готової продукції та її реалізації

1.1. Визнання, класифікація готової продукції та доходу від її реалізації

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена, яка пройшла випробування, приймання, укомплектування, згідно з умовами договорів, що відповідають затвердженим стандартам, пройшла технічний контроль підприємства і здана склад або замовнику (покупцю) згідно з діючим порядком прийняття продукції.

Продукція є результатом виробництва.

Всі елементи виробничого процесу – сировина, матеріали, які перебувають на різних його стадіях – утворюють незавершене виробництво.

Готова продукція може мати кількісні і якісні характеристики. Наприклад кількість виражається масою, довжина метрами, якість сортом. Але завжди продукція матиме вартісну характеристику.

При організації обліку продукції основним моментом є визнання її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності та технологічною складністю(рис.1.1)

За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну. При цьому вона може бути основною, побічною або сукупною. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція майже не відрізняється від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначають аналогічно основної продукції.

Супутня продукція – це продукція отримана в одному технологічному циклі (процес) одночасно з основною.

Класифікація готової продукції за її характером

За формою

→ результати наданих послуг

виконаних робіт,

За ступенем готовності

→готова напівфабрикати,

Неготова (незавершене виробництво)

За технологічною складністю

→ проста складна(основна, побічна,

Супутня)

Рис.1.1 Класифікація готової продукції за її характером

За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу, має якісні і кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику

Побічна продукція – це продукція, що утворюються в комплексних виробництвах паралельно з основною і на відміну від сукупної (допоміжної), не потребує додаткових витрат.

В поточному обліку продукція (роботи, послуги) ґрунтується за укрупненими позиціями:

- вироби основного виробництва;

- товари широкого вжитку, вироблені з відходів;

- запасні частини;

- виконані роботи та надані послуги.

Облік готової продукції достатньо висвітлено в літературних джерелах. У зв’язку з реформуванням бухгалтерського обліку й переходом на новий План рахунків у промислових підприємствах виникла начальна потреба принципово змінити методологію обліку таких операцій, як економічна суть формування витрат виробництва, операцій з реалізації готової продукції.

Крім того термін ’’ сотова продукція ” досить часто заміняють терміном ’’товар’’, що суперечить самому поняттю товарів як матеріальних цінностей, придбаних з метою подальшого перепродажу. Це підтверджує й Інструкція №291 ’’На промислових та інших виробничих підприємствах’’ , рахунок 28”Товари застосовуються для обліку будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу. ”

Що ж до готової продукції, то до неї відноситься продукція, обробка якої закінчена і яка пройшла випробування, приймання і відповідає технічним умовам і стандартам.

Бутинець Ф.Ф. [2.85 ] заповнює таке визначення готової продукції словами ”і готова до споживання ”.

Завгородній В.А. і Собко О.М. надають значної уваги оцінки готової продукції і відмічають, що надходження готової продукції власного виробництва відображається по фактичній виробничій собівартості.

В аналітичному обліку можливо відображення готової продукції по обліковим цінам.

Фаріон І.Д. відмічає, що в управлінському обліку готову продукцію оприбутковують в кількісному вираженні протягом місяця, а в кінці місяця виражають в грошовій оцінці.

Лишиленко О.В. не дає визначення готової продукції, а відмічає, що до готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам [ст.358].

Журавель Г.П., Хомин П.Я. відмічають, що готовою продукцією є така, яка повністю пройшла передбачені технологією виробництва стадії і процеси, оприбуткована на склад, або прийнята замовником, проте автори не торкаються питання оцінки ні запасів взагалі, ні готової продукції зокрема.

На мою думку найдоступніше для практики описує оцінку готової продукції Пушкар М.С.

В бухгалтерському обліку примінення методів оцінки готової продукції має бути таким, щоб не знижували витрати на її виробництво та не завищували її оцінку.

Готова продукція відноситься до активів підприємства. Активи це ресурси, які придбані (виготовлені) підприємством в минулому і в майбутньому підприємство очікує отримати від них економічну вигоду.

Під економічною вигодою готової продукції слід розуміти здатність її бути реалізованою, або обміняною, або використаною для господарських потреб тощо,

Якщо готова продукція не може принести підприємству економічну вигоду, тобто не може бути реалізованою, чи то обміняною тощо, то вона не являється активом, тобто ресурсом і повинна бути списана.

М.С. Пушкар собівартість продукції визнає універсальним показником, який в грошовому виразі акумулює всі витрати (прямі і не прямі) пов’язані збудь –яким процесом чи виробом.

Автор відмічає, що управлінський облік витрат вимагає, в першу чергу організації аналітичної бухгалтерії, функціями якої є:

• визначення витрат на виробництво і собівартість виробів;

• розрахунок фінансових результатів виробленої продукції;

• одлік витрат за центрами і сферами відповідальності .

Із цим можна погодитись, але сам термін ”організації аналітичної бухгалтерії ” краще замінити ”аналітичним обліком витрат на виробництво”. В подальшому автор саме це відмічає, що облік витрат на виробництво в значній мірі залежить від правильного документування спожитих ресурсів підприємства. Синтетичний і аналітичний облік витрат на виробництво може бути успішним лише в тому випадку коли чітко вказується за якими ознаками побудований облік та чітко описану методику збору інформації витрат і формування собівартості продукції.

Н.М. Ткаченко готовою продукцією вважає ”матеріальний результат виробничої діяльності кожного підприємства ”. Автор значну увагу надає оцінці готової продукції. Готову продукцію, що надходить на склад з виробництва відображають за фактичною собівартістю по дебету рахунка 26 ”Готова продукція”. Відпуск готової продукції показують по кредиту рахунка 26 ” Готова продукція” за фактичною собівартістю.

Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну собівартість готової продукції на кінець періоду

На відміну від інших авторів Ткаченко Н.М. показує відображення і оцінку залишків [86 с. 401] незавершеного виробництва на кінець місяця, що визначається за формулою:

НВПк= НВПп + В – СРП, де:

ВПК – незавершене виробництво продукції на кінець звітного періоду;

НВПп – незавершене виробництво продукції на початок звітного періоду;

В – витрати на виробництво продукції у звітному періоді;

СРП – собівартість реалізованої продукції.

Залишки незавершеного виробництва по дебету рахунка 23 ”Виробництво ” показують в балансі.

Рахунок 701 ”Дохід від реалізації продукції” та рахунок 901 ”Собівартість реалізованої продукції” призначені на підприємствах і в організаціях України при визначенні обсягу виручки від реалізації продукції і її собівартості. Ці рахунки детально охарактеризовані в П(с)БО 15 ”Дохід”, а кореспонденція по дебету та кредиту рахунків 701 ”Дохід від реалізації продукцїї” та собівартості реалізованої продукції дані в Інструкції 291 до Плану рахунків.

Етапи та порядок ведення обліку готової продукції наведено на рис.1.2

Засновник, керівник

призначення, договір

↓─

Комірник

Необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції, що визначають за допомогою певних коефіцієнтів, співвідношення вартісним (ціннісним) показником виготовленої продукції є обсяг товарної продукції у вартісних показниках).

На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується в кількісному виразі.

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути орендований декількома способами:

1. в сортових картках складського обліку;

2. безкартковим способом

При першому способі в бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розділі підрозділів – виробників та за місцем зберігання. При без картковому способі за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. При цьому необхідно звернути особливу увагу на збалансованість даних по оприбуткуванню, відпуску і залишках продукції. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.

У картках або книгах складського обліку здійснюється записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки. При створенні повністю автоматизованих складів, облік готової продукції в традиційній картковій формі не ведеться, а необхідні для управління дані отримують як інформацію по запиту. Картки замінюються оперативними машино грамами залишків та руху готової продукції по кожному найменуванню та виду.

У кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції.

Аналітичний облік прийому і відпуску готової продукції, який оформлюється прибутковими і видатковими документами, здійснюється за видами готової продукції, яка може відображатися за обліковими цінами (плановою собівартістю, оптовими та відпускними цінами тощо) з виділенням в регістрах відхилень фактичної виробничої собівартості виробів від їх вартості за обліковими цінами.

Відвантажена продукція оплачується покупцями за договірними цінами, але для визначення ефективності процесу збуту необхідно знати її фактичну собівартість. Вона визначається або для кожної групи готових виробів, або в цілому для всіх виробів на основі калькуляції. Для розрахунку фактичної собівартості відвантаженої продукції береться залишок на початок місяця, до якого додаються товари, що надійшли протягом місяця з виробництва за плановими цінами та фактичною собівартістю. Шляхом складання відношення фактичної собівартості залишку готової продукції та продукції, що надійшла з виробництва на склад протягом місяця, до планової собівартості залишку готової продукції та продукції, що надійшла з виробництва на склад, знаходиться середній процент фактичної собівартості.

Множення знайденого процента на суму відвантаженої продукції (табл. 1.2.). У наведеному прикладі продукції групи А списано на 11400 грн., групи Б на 9720грн., разом на 21120грн. Ці суми визначено за таким розрахунком:

Група А – (1200 x 95)/ 100 = 11400грн.

Група Б – (960 x 101,5)/ 100 = 9720грн.

Наведений розрахунок робиться для того, щоби скласти запис на фактичну собівартість відвантажених за місяць виробів.

Розділ 1 "Рух готових виробів"

Таблиця 1.2. (грн.)

Показники	Група А		Група Б
	За плановою ціною	За фактичною собівартістю	За плановою ціною	За фактичною собівартістю
1.Залишок готової продукції на 01.02.06.	2000	1460	20000	18100
2.Надійшло з виробництва	18000	17540	60000	62900
3.Інші надходження	-	-	-	-
Разом:	20000	19000	80000	81000
4. % відношення фактичної собівартості залишку і виробів, що надійшли, до їх вартості за плановими цінами	(1900x100) 20000	95,0	(81000x 100) 80000	101,25
5. Відвантажено виробів	1200	11400	9600	9720
6.Залишок готової продукції на 01.03.06.	8000	7600	70400	71280

Протягом місяця продукція відвантажувалася за плановими цінами, що відображено записом на загальну суму 21600 грн. (12000+9600):

Д 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”;

К 26 “Готова продукція” – 21600 грн.

За розрахунком фактична собівартість відвантаженої продукції становить 21120 грн.

(11400 + 97020), або на 420 грн, менше від планової собівартості, а тому робиться запис на різницю в ціні методом сторно:

Д 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”;

К 26 “Готова продукція” – 420 грн.

У кінці місяця підраховуються підсумки з нагромадження готової продукції в розрізі кожного найменування і проставляються планові чи відпускні ціни. Шляхом множення кількості виробів на ціни знаходиться планова (або відпускна) собівартість продукції. Після того, як бухгалтерія визначить фактичну собівартість продукції, дані про собівартість кожного виробу, переноситься у нагромаджувальну відомість. Порівнюючи дані про планову і фактичну собівартість оприбуткованої продукції, знаходять відхилення. Оприбуткування готової продукції за планової собівартістю відображається записом:

Д 26 "Готова продукція " ;

К 23 " Виробництво ";

Виготовлені власними силами записи оформляються записами:

Д 20 " Виробничі запаси ";

Д 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети ";

Д 25 "Напівфабрикати ";

Д 27 " Продукція сільськогосподарського виробництва ";

К 23 " Виробництво "

Оприбуткування інших необоротних матеріальних активів, виготовлених власними силами, оформлюється записом:

Д 11 " Інші необоротні нематеріальні активи ";

К 23 "Виробництво ".

Собівартість послуг із переробки давальницької сировини, а також собівартість виконаних робіт чи наданих послуг оформляється проводкою:

Д 903 " Собівартість реалізованих робіт і послуг "

К 23 " Виробництво ".

Оскільки в балансі треба відобразити готову продукцію за фактичною собівартістю, то на суму відхилень від планової собівартості складається запис методом додаткового запису ( якщо фактична собівартість виявиться вищою від планової) :

Д 26 " Готова продукція " чи інших рахунків (М, 20, 22, 25, 27, 903.);

К 23 " Виробництво "

Д 26 "Готова продукція "

К 23 " Виробництво "

бухгалтерського обліку складається книга залишків готової продукції, в яку переносяться дані з карток чи книг складського обліку. У книзі залишків бухгалтерія проставляє облікові (планові) ціни і визначає залишки за кожним видом, сортом готової продукції у сумовому виразі. Методом додавання сум залишків за всією номенклатурою продукції визначається загальна сума залишків продукції. Відповідність знайденої суми даним синтетичного обліку до рахунка 26 Готова продукція свідчить про правильність ведення обліку на складі та в бухгалтерії. Деякі підприємства ведуть оборотні відомості руху матеріалів, у яких подається перелік видів і сортів готової продукції, одиниця виміру, облікова ціна, залишок на початок місяця (кількість, сума), відвантаження ( кількість, сума), залишок на кінець місяця (кількість, сума).

Списання собівартості наданих послуг і виконаних робіт оформляється записом:

Д 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг ";

К 23 " Виробництво "

Готова продукція, крім продажу покупцям, може витрачатися на інші цілі, а також оприбутковуватися внаслідок повернення покупцями чи інших операцій, що оформляється такими записами ( табл. 1.3.)

Списання готової продукції або оприбуткування у випадках, не пов’язаних із продажем

№ п/п	Зміст господарських операцій ( фактів)	Проводка дебет кредит
1.	2	3	4
1.	Списано нестачу продукції за рахунок винної особи	375	26
2.	Списано нестачу, якщо винні особи не встановлені	947	26
3.	Стягнуто з винної особи нестачу понад облікову ціну	375	716
4.	Переведення готової продукції у виробничі запаси	20,22	26
5.	Списано готову продукцію на потреби відділів управління	92,93	26
6.	Списано готову продукцію на потреби соціально- культурної сфери	949	26
7.	Списано готову продукцію, знищену внаслідок стихії	99	26
8.	Уцінка готової продукції	946	26
9.	Повернення готової продукції покупцями	26	901
10.	Повернута готова продукція, передана у виробництво	23	26
11.	Оприбутковано надлишки продукції, виявлені при інвентаризації	26	719
12.	Безоплатна передача фізичним та юридичним особам	93	26
13.	Безоплатна передача продукції з рекламною метою	93	377
14.	Безоплатна передача фізичним та юридичним особам з благодійною метою	949	26
15.	Дооцінка раніше уціненої продукції ( не вище від суми уцінки)	26	719

Синтетичний облік готової продукції ведеться в журналі 5 або 5А, де у розділі 3 наводиться кореспонденція:

Д 90 Собівартість реалізації

К 23 Виробництво; 25 Напівфабрикати; 26 Готова продукція

У цьому ж розділі наводяться дані про загальну суму оприбуткованої готової продукції:

Д 26 Готова продукція;

К 23 Виробництво.

Аналітичний облік руху готової продукції за окремими групами ведеться у відомості аналітичного обліку 5.1