2.4. Облік доходів від реалізації продукції (робіт, послуг)

Одним із важливих і принципових теоретичних питань економічної діяльності є визначення терміна « доходи». Стандартом бухгалтерського обліку 15 « Дохід» дається така дефеніція : «Доход визначається під час збільшення активу або зменшення забовязання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена»

Як економічна категорія, доход в загальному розумінні означає потік грошових та інших надходжень за одиницю часу і складається з таких по факторних елементів, як прибуток, заробітна плата, процент і рента.

Величина доходу впливає на показник прибутку, який є основним фінансовим показником діяльності підприємства.

Прибуток – це економічна категорія, що визначається як різниця між загальною виручкою і загальними витратами. Виручка означає суму грошей, отриману від продажу продукції, виконаних робіт чи наданих послуг, розраховується способом множення ціни товару на кількість його реалізованих одиниць.

Витрати – це сума спожитих на виробництво товарів, робіт і послуг факторів виробництва.

Отже, такі економічні категорії, як доход, витрати і прибуток, повинні мати конкретне наповнення, а фінансовий облік – регламентуватися державою з метою забезпечення однакового підходу до формування доходів і витрат у кожному підприємстві за певний період, що забезпечує порівнянність величини прибутку та платежів у бюджет.

• синтетична;

• семантична;

• прагматична.

Залежно від мети фінансової звітності в кожній країні прибуток визначається за різною методологією і подається різним користувачам.

Метою фінансового обліку в Україні є складання фінансової звітності і надання її користувачам. Фінансова звітність повинна розкривати інформацію про фінансовий стан, результати діяльності й рух коштів підприємства. Користувачі приймають рішення на основі фінансової звітності щодо придбання цінних паперів, продажу та володіння ними, участі в капіталі підприємства, оцінка якості управління, забезпечення забовязань, визначення дивідендів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи наводяться у стандартні 15 « Доходи». Для визначення прибутку необхідно відповідно до стандартів розрахувати доходи та витрати за звітний період.

Критерії визначення доходу застосовуються окремо до кожної операції, але можуть стосуватися також до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої операції.

Не визнаються доходами такі надходження від юридичних і фізичних осіб:

• сума податку на додану вартість;

• сума акцизного збору;

• сума інших податків і обов’язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів;

• сума надходжень за договором комісії, агентських та інших аналогічних договорів на користь комітента, принципала тощо;

• сума попередньої оплати продукції;

• сума авансу в рахунок оплати продукції;

• сума завдатку під заставу, або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

• надходження, що належать іншим особам;

• надходження від первинного розміщення цінних паперів.

В інших випадках доход визнається під час збільшення активу чи зменшення забовязання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

У фінансовому обліку доходи повинні групуватися за такими напрямками:

- рахунок 70 – дохід (виручка) від реалізації продукції,

- рахунок 71 – інші операційні доходи;

• рахунок 72,73 – фінансові доходи;

• рахунок 74 – інші доходи;

• рахунок 75 – надзвичайні доходи.

Якщо доходи можуть бути достовірно визначені, то їх потрібно відображати в обліку в момент надходження активу або погашення забовязань, котрі призводять до збільшення власного капіталу, а витрати – в момент вибуття активів або збільшення забовязань, які призводять до зменшення власного капіталу.

У випадку, коли актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, витрати відображаються в обліку та звітності на основі систематичного та раціонального їх розподілу протягом декількох звітних періодів. Витрати негайно відображаються в обліку, якщо економічні вигоди не відповідають стану, за якого вони визнаються активами підприємства.

Доход (виручка) від реалізації продукції відображається на рахунку 70 за такими субрахунками:

701 « Доход від реалізації готової продукції»

702 « Доход від реалізації товарів»

703 « Доход від реалізації робіт і послуг»

704 « Вирахування з доходу».

Визнання доходів відбувається за наявності усіх вказаних умов:

• передані покупцю ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на цінності;

• підприємство надалі не здійснює контролю за реалізованою продукцією;

• сума доходу може бути достовірно визначена;

• в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати на операцію можуть бути достовірно визначені.

Отримані доходи від фізичних осіб за готівку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг відображаються записом:

Д 30 «Каса» - надходження готівки від фізичних осіб;

Д 31 «Рахунки в банках» - надходження готівки від фізичних осіб;

К 701 «Доход від реалізації продукції»

При відвантаженні покупцям продукції, товарів, робіт і послуг робиться запис:

Д 36 « Розрахунки з покупцями та замовниками»;

К 701 « Доходи від реалізації продукції»;

Відвантаження продукції, товарів, робіт і послуг різними дебіторам:

Д 377 « Розрахунки з іншими дебіторами»

К 701 « Дохід від реалізації продукції»

Продаж товарів через комісійні магазини:

Д 36 « Розрахунки з покупцями та замовниками»

К 702 « Дохід від реалізації товарів»

Нарахування податку на додану вартість:

Д 701 « Доход від реалізації продукції»

Д 702 « Дохід від реалізації товарів»

Д 703 « Доход від реалізації робіт і послуг»

К 641 « Розрахунки за податками»

Утримання збору за реалізацію тютюнових та ювелірних виробів, автомашин оформляється проводкою:

Д 702 «Доход від реалізації товарів»

К 651 « За пенсійним забезпеченням».

Повернення покупцем із різних причин продукції оформляється:

Д 704 « Вирахування з доходу»

К 36 « Розрахунки з покупцями та замовниками».

Одночасно із цим коригується сума податку на додану вартість (червоним сторно):

Д 704 «Вирахування з доходу»

К 641 « Розрахунки за податками».

При отриманні коштів від покупців та дебіторів складається запис:

Д 30 « Каса» - надходження готівки або

31 « Рахунки в банках» - при безготівкових розрахунках

К 36 « Розрахунки з покупцями та замовниками»

К 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Синтетичний облік операцій, пов'язаний з отриманням доходів від реалізації продукції ведеться у журналі 6

Форма журналу 6 та аналітичних даних до нього наводиться в наступному пункті.

Безкоштовна передача і для бухгалтерського і для податкового обліку передбачає ціль здійснення безоплатної передачі готової продукції.

В бухгалтерському обліку від цього залежить вибір рахунку обліку витрат, і відповідно і стаття фінансової звітності, в якій ці витрати будуть відображенні. В податковому обліку від причин безоплатної передачі залежить і формування валових витрат і виникнення податкових забовязань по ПДВ, і різні коректировки раніше відображених показників. Розглянемо приклади безоплатної передачі готової продукції в найбільш розповсюджених цілях.

№	Показники	Кількість	сума
1	Середньозважена собівартість одиниці виготовленої продукції	1	16
2	Продажна вартість одиниці продукції без обліку суми ПДВ	1	24

Таблиця 2.6.

Безкоштовна передача готової продукції в реальних цілях

№	Зміст бухгалтерської операції	Кореспонція рахунків Дебет кредит		Сума Грн..
1	Відображена готова продукція, безоплатна передана фізичним особам (16грн × 50шт)	93	26	800
2	Нарахована сума податкових забовязань по ПДВ, виходячи із звичайної ціни готової продукції	93	642	240
3	Відображена готова продукція, безоплатно передана підприємству торгівлі для проведення рекламної акції	377	26	480
4	Списана собівартість безоплатно переданої готової продукції	93	377	480
5	Нарахована сума податкових забовязань по ПДВ, виходячи із звичайної ціни готової продукції	93	641	144

Витрати на збут готової продукції

Ця стаття є по суті, обєднання знайомих нам статтей «Поза виробничі витрати» , «Інші виробничі витрати», що видно з наведеної далі схеми 2.1.

Типове положення

Поза виробничі витрати

Витрати на зберігання, навантаження, розвантаження та пакування продукції

Витрати, пов’язані з транспортуванням продукції

Витрати на сплату мита

Витрати на рекламу і перепродажну підготовку товарів

Інші виробничі витрати

Витрати на гарантійний ремонт та обслуговування виробленої продукції

ПБО – 16

Витрати на збут, пов’язані з реалізацією продукції

Витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції

Витрати на ремонт тари

Оплата праці та комісійні винагороди продавцям

Витрати на рекламу і дослідження ринку

Витрати на перепродажну підготовку товарів

Витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом

Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції

Витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції, транспортно-експедиційні та інші послуги

Витрати на гарантійний ремонт

Інші витрати пов’язані зі збутом

На відміну від прийнятого раніше порядку, до складу цієї статті витрат включаються тепер «Оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут», а також витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом (П 19. ПБО-16).

Витрати, що їх включають до цієї статті, визначають безпосередньо за окремими продуктами.