- •Розділ 1. Теоретичні основи обліку готової продукції та її реалізації
- •1.1. Визнання, класифікація готової продукції та доходу від її реалізації
- •Неготова (незавершене виробництво)
- •Супутня)
- •1.2 Оцінка доходу
- •1.3.Визнання доходів від реалізації продукції (робіт, послуг)
- •Розділ 2. Облік готової продукції та її реалізація.
- •2.1. Документування обліку готової продукції і її реалізації.
- •2.2. Характеристика рахунків по обліку готової продукції і товарів
- •2.3. Аналітичний та синтетичний облік готової продукції.
- •2.4. Облік доходів від реалізації продукції (робіт, послуг)
- •Висновки і пропозиції
- •Список використаної літератури
Висновки і пропозиції
Дослідження обліку готової продукції і витрат пов’язаних з її реалізацією дозволити зробити слідуючі висновки:
перехід бухгалтерського обліку на всіх рівнях на нову систему поліпшило організацію обліку в цілому і обліку готової продукції зокрема;
підприємства отримали можливість самостійно приймати рішення з питань вибору методів оцінки вибуття запасів, методів нарахування амортизації, створення резерву сумнівних боргів, тобто самостійно визначати облікову політику на підприємстві;
підприємство самостійно обирає форму і систему бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей економічної діяльності тощо;
нова система бухгалтерського обліку краще відповідає чинній законодавчій базі і ринкових відносин.
Особливо це відноситься до обліку, аналізу і аудиту готової продукції і витрат пов’язаних з її реалізацією.
Узгодженість економічного змісту рахунків та статей форм фінансової звітності дозволяє заповнювати її швидко та якісно і визначається більшою логічністю у порівнянні із старою системою.
Цільне місце з поміж господарських операцій належить обліку готової продукції.
Усі витрати, пов’язані з виробництвом конкретного виду продукції, становлять її виробничу собівартість.
За способом віднесення витрат на конкретні об’єкти вони поділяються на прямі і непрямі.
Облік прямих витрат на виробництво здійснюються на рахунку 23 « Виробництво», а для непрямих витрат призначено рахунок 91 «Загально виробничі витрати». Облік готової продукції ведеться на рахунку 26 «Готова продукція».
В обліку витрат на виробництво і реалізацію готової продукції задіяні П(с)БО 9 «Запаси», 16 «Витрати», 15 «Доход», 2 «Баланс», 3 «Звіт про фінансові результати», 4 «Звіт про рух грошових коштів», 5 «Звіт про власний капітал».
В економічній спеціальний літературі та в періодичних виданнях обліку готової продукції надають увагу Бутинець Ф.Ф., Пушкар А.М., Журавель Г.А., Фаріон І.Д., Як показує огляд цих та інших літературних джерел викладення в них аналогічні, в основному автори посилаються на стандарти обліку.
Аналітичний облік готової продукції ведеться відповідно наказу облікової-політики, а порядок формування первісної вартості і собівартості ведеться відповідно до вимог П (с)БО 16 « Витрати»
До виробничої собівартості готової продукції включають:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
загально виробничі витрати змінні і постійні розподіленні.
Щомісяця на продукцію, що виробляється складаються планові калькуляції, що включають детальну схему калькуляційних статей витрат.
Реалізовують продукцію по договірній ціні. Фінансовий облік відображення операцій, пов’язаних з рухом готової продукції відповідає типовому.
Не рідше одного разу в три місяці, на підприємстві проводиться детальний аналіз і внутрішній аудит готової продукції і витрати пов’язаних з реалізацією продукції.
Аналізуються витрати, фактори, що обумовили їх зміни, особлива увага надається такими статтями витрат як сировина і матеріали та оплата праці.
Для подальшого підвищення ефективності виробництва готової продукції і її реалізації товариству необхідно :
повністю механізувати ведення обліку на підприємстві, що забезпечить одержання своєчасності інформації для аналітичного управління підприємством;
облік готової продукції на складі вести в карточках складського обліку;
в наказі про облікову політику деталізувати змінні та постійні витрати;
в бухгалтерському обліку нараховувати амортизацію методом прискореного зменшення залишкової вартості, а в окремих випадках –виробничим;
більше уваги надавати оперативно – технічному обліку, з ціллю нормалізації наднормативних виробничих запасів;
вишукувати шляхи зниження собівартості продукції.