- •1. Конституційне право як галузь права
 - •2. Поняття «конституційне право зарубіжних країн»
 - •3. Предмет, об’єкт та суб’єкт порівняльного конституційного права
 - •4. Функції порівняльного конституційного права
 - •5. Джерела конституційного права зарубіжних країн
 - •6. Джерела конституційного права у державах романо-германської правової системи
 - •7. . Джерела конституційного права у державах англо-саксонської правової системи
 - •8. Джерела конституційного права у державах релігійних правових систем
 - •9. Охарактеризуйте розвиток конституційно-правової науки
 - •10. Дайте визначення юридичного поняття та наведіть основні властивості Конституцій
 - •11. Класифікація Конституцій
 - •12. Жорстка та гнучка конституція
 - •13. Типова структура конституцій зарубіжних країн.
 - •14. Порядок прийняття та внесення змін до Конституції.
 - •15 Правова охорона Конституцій.
 - •16. Поняття конституційного нагляду(контролю).
 - •Органи конституційного контролю.
 - •17. Інститут громадянства та підданства.
 - •18. Співвідношення понять «права людини», «права громадянина», «права» та «свободи».
 - •19. Основні особисті права громадянина
 - •20. Основні політичні права громадянина.
 - •21. Економічні, соціальні та культурні права.
 - •22. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
 - •23. Діяльність омбудсмена.
 - •24. Обов’язки людини і громадянина
 - •25. Поняття форми держави
 - •26. Форма правляння у зарубіжних країнах
 - •27. Унітарна держава
 - •28. Федеративна держава
 - •29. Різновиди республіканської форми правління
 - •30. Сутність демократичного політичного режиму
 - •31. Головні риси тоталітарного режиму
 - •32. Автономія в державі: поняття та основні ознаки
 - •33. Поняття та функції парламенту
 - •34. Двопалатний парламент у зарубіжних країнах
 - •35. Системи парламентських комісій та комітетів
 - •36. Здійснення парламентського контролю над діяльністю уряду.
 - •39. Поняття та зміст «парламентаризму»
 - •40. Юридичний зміст інституту глави держави
 - •41. Типологія глав держави
 - •42. Права та привілеї монарха.
 - •44. Характеристика повноважень президента (парламент. Форма правління)
 - •45. Характеристика повноважень президента (президентська форма правління)
 - •46. Процедура імпічменту. Характеристика підстав імпічменту.
 - •47. Узурпація влади.
 - •48. Визначення поняття органи виконавчої влади
 - •49. Склад і структура уряду
 - •50. Компетенція уряду
 - •51. Правовий статус голови уряду, членів уряду
 - •52. Поняття та сутність місцевих органів влади
 - •53. Компетенція і фінансова база місцевого самоврядування
 - •54. Судові органи і судові системи: конституційний аспект
 - •55. Конституційні принципи діяльності судової влади у зарубіжних країнах
 - •56. Охарактеризуйте основні положення конституції японії
 - •57. Конституційний процес російськоі федерації
 - •58. Прийняття та основні положення конституції сша
 - •59. Конституційний процес у великій британії
 - •60. Особливості конституційного устрою у Німеччині
 - •61. Зміст конституції Китайської Народної республіки
 - •62. Конституційний процес в Україні
 - •63. Основні положення Конституції України 1996 р.
 - •64. Конституційна реформа 2004 р. В Україні: зміст та наслідки
 - •65. Прийняття та зміст Конституції автономної республіки Крим
 - •66. Конституційна юрисдикція в Україні
 - •67. Дайте визначення та функції політичної партії.
 - •68. Класифікація політичних партій
 - •69. Партійні системи у зарубіжних країнах
 - •70. Конституційні гарантії багатопартійності
 - •71. Діяльність та правовий захист опозиції
 - •72. Стадії виборчого процесу
 - •73. Виборча система: сутність та різновиди
 - •74. Поняття референдуму. Відмінність референдуму та плебісциту.
 - •75. Конституційне забезпечення волевиявлення: гарантії захисту
 
25. Поняття форми держави
Поняття форми держави є однією з найважливіших характеристик державознавства. Форма держави є безпосереднім виразником її сутності і змісту. Якщо сутність держави дозволяє установити приналежність державної влади, відповісти на запитання хто її здійснює та в чиїх інтересах, то поняття форми держави відповідає на запитання як організована державна влада, якими органами представлена, який порядок утворення цих органів і порядок здійснення повноважень, якими методами при цьому здійснюється державна влада. Від того, як організована і як реалізується державна влада, залежать ефективність державного управління, стан законності та правопорядку. Ось чому проблема форми держави має дуже істотне практичне значення.
Форми держави так само, як її сутність і зміст, ніколи не залишалися і не залишаються раз і назавжди встановленими, незмінними. Під впливом економічних, політичних, ідеологічних й інших факторів вони змінювалися і розвивалися. За всю історію розвитку держави і права були висловлені десятки і сотні різних думок про форми держави. Пропонувалися різні підходи і варіанти вирішення цієї проблеми. Ще в Давній Греції і Римі філософи і юристи висловлювали різноманітні, часом дуже суперечливі думки з цього приводу.
Один з найвидатніших мислителів античності Платон вважав, що ідеальною формою держави є законна влада небагатьох — аристократія. Крім того, ним розглядалася “законна монархія” — царська влада і “незаконна” — олігархія.
Платон створив цілісне вчення про динаміку державного життя і зміну його форм. Ідеальна держава і її аристократична форма, відповідно до цього вчення, не вічні. Держава може деградувати і змінювати свої форми. Аристократія, що призводить до появи приватної власності на землю і перетворенню вільних людей на рабів, може вироджуватися в так звану тимократію, панування найсильніших воїнів, може поступово перетворюватися на олігархію. Олігархія ж як лад, заснований на майновому цензі і владі багатих, — на демократію. Нарешті, демократія може переродитися у свою протилежність — тиранію. Це — найгірша форма держави, при якій безроздільно панує сваволя, насильство, безправ’я широких мас населення. Глава держави — тиран, захоплює владу.
Вчення й окремі ідеї, що стосуються форм держави, розвивалися й у наступні сторіччя. Значна увага дослідженню форм держави приділяється в сучасній вітчизняній і зарубіжній науці.
В сучасній науці під формою держави розуміють сукупність її основних характеристик, що розкривають організацію державної влади, її устрій і методи здійснення.
Форма держави розглядається у трьох аспектах. По-перше, це певний порядок утворення й організації вищих органів державної влади. По-друге, це спосіб територіального устрою держави, певний порядок відносин центральної, регіональної і місцевої влади. По-третє, це прийоми і методи здійснення державної (політичної) влади. Таким чином, форма держави синтезується з трьох основних елементів, а саме: форми державного правління, форми державного устрою і типу державного режиму.
