- •2. Культура первісного суспільства – доба палеоліту, мезоліту, неоліту.
- •Господарство Землеробство
- •Скотарство
- •Полювання
- •Збиральництво
- •Прядіння та ткацтво
- •Кераміка
- •9. Архітектектура Київської Русі. Культові споруди.
- •Матеріал, виконання
- •[Ред.]Історична реліквія
- •[Ред.]Мовознавче значення Євангелія
- •[Ред.]Особливості мови
- •Доля книги
- •Творчість
- •24. Києво-Могилянська академія — визначний освітньо-культурний центр України
- •Класицизм
- •32. Архітектура у першій половині хіХст.
- •33. Образотворче мистецтво у першій половині хіХст.
- •34. Національно-культурницька діяльність Кирило Мефодіївського братства.
- •37. Наступ російського царизму на українську культуру у другій пол.. Хіх ст.
- •38. Театральна культура у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •39. Микола Лисенко – класик українського музичного мистецтва.
- •40. Музична культура у другій половині хіх – на поч.. Хх
- •41. Українська архітектура у другій половині хіх – на поч.. Хх
- •42. Скульптура та живопис у другій половині хіх – на поч.. Хх
- •43. Українська література у другій половині 19-на поч. 20 ст.
- •48. Театральне мист. Театр Березіль.
- •52. Українська культура в Західній Україні у 1920-1930-х р.Р.
- •53.Олександр Довженко
- •54.Культура укр. Діаспори в 1920-30
- •55. Культурне життя періоду Другої світової війни та післявоєнної відбудови
- •56. Розвиток освіти, науки і мистецтва у післявоєнний період
- •57. Творчість Шістдесятників. Шістедесятники у літературі і мистецітві
- •58. Кінематограф в україні с. Параджанов ю. Іллєнко і. Миколайчук
- •59. Українська культура у другій половині 1960- першій половині 1980 років. Русифікація.
- •60. «Самвидав» як феномен культури.
- •61.Живопис, скульптура, графіка 1960-1980
- •63. Музична культура і український театр у 1960-1980.
- •64. Культура в часи перебудови та становлення незалежної української держави.
33. Образотворче мистецтво у першій половині хіХст.
На розвиток українського образотворчого мистецтва великий вплив справляла Петербурзька академія художеств. Професійні майстри живопису, що працювали на Україні, переважно були її випускниками, зокрема вихованцями видатного російського художника К. Брюллова — І. Сошенко, Д. Безперчий, Т. Шевченко та ін. Випускник Петербурзької академії художеств 1815 р., К. Павлов відіграв важливу роль у розвитку української художньої культури. Працюючи викладачем Ніжинського ліцею та Київського університету, він багато часу віддавав малюванню. Художня творчість Павлова сприяла утвердженню реалістичного напряму в мистецтві. Правдивістю і задушевністю зображення відзначаються виконані ним портрети Д. Горленка, Б. Лизогуб, автопортрет, а також картина «Тесляр», в якій художник досяг значної типізації образу трудівника. Психологічність його портретів близька до творчої манери видатних російських художників О. Венеціанова і В. Тропініна. Сам Тропіпін, який протягом 20 років жив у маєтку подільського поміщика І. Моркова, відтворював мальовничу природу України, жанрові сцени з селянського життя. Чимало художників також працювали у поміщицьких маєтках, створюючи сімейні портрети. Становище ж тих художників, що перебували у кріпосній залежності (І. Усенко, П. Золотуха, С. Алексєєв та ін.) взагалі було подібним до лакейського прислужництва. Щоб заробити на прожиття, вони часто давали уроки малювання, влаштовуючись у невеликих містечках.
Мальовнича українська природа надихала багатьох митців. Художники-пейзажисти М. Сажин, І. Сошенко, В. Штернберг прагнули до її найреалістичнішого відображення. Нові соціальні мотиви започаткував у своїй живописній творчості Т. Шевченко, який присвятив свої полотна, як і поетичне слово, зображенню тяжкого життя поневоленого народу («Циганка-ворожка», «Катерина», «Селянська родина» та ін.). Велику майстерність виявив Шевченко у портретному жанрі. Ці твори відзначаються глибоким психологізмом, привабливою кольоровою гамою.
В першій половині XIX ст. на зміну пишноті і розкутості українського барокко прийшов стриманий, академічний стиль класицизму. За забудовою міст здійснювали нагляд спеціальні комісії та комітети. Цивільні споруди зводилися з урахуванням їх призначення — головною метою архітектора стало не створення зовнішньої краси, а внутрішнього комфорту (високі стелі, вентиляція, освітлення тощо).
В українському живопису був поширений романтичний напрямок. Найвищим досягненням була творчість Т. Шевченка. Він створив 130 портретів. Відома його акварельна картина "Пожежа в степу" та інші. Вершиною мистецької творчості стали серії "Притча про блудного сина", "Кара колодкою", "У в'язниці".
І. Сошенко (1807-1876 pp.) - товариш Шевченка, працював вчителем малювання в Київській гімназії. Відомі його твори: "Портрет бабусі", "Продаж сіна на Дніпрі".
Н. Васько (1820-1866 pp.) написав серію портретів, відомий педагог, працював вчителем малювання, викладав у Київському університеті.
А. Мокрицький (1811-1871 pp.) створив серію портретів видатних людей - М. Гоголя, Є. Гребінки, О. Кольцова.