Автомобільний транспорт

Розширенню сфери діяльності автомобільного транспорту сприяла політика перегулювання вантажних перевезень та застосування системи «точно в термін».

Вантажний автомобільний транспорт поділяють на дві основні категорії — загального і спеціального призначення.

До категорії загального призначення відносять автомобілі типу «бортова платформа» (бортовий автомобіль, бортовий причіп).

До автотранспорту спеціального призначення відносять автомобілі, причепи, автомобілі з напівпричепами, сідельні тягачі з напівпричепами, кузови, що спеціально пристосовані для перевезення одного чи декількох однорідних вантажів.

Вибір виду транспорту може бути приведено до оцінки часу виконання замовлення, що залежить від виду транспорту.

Відмінності в термінах виконання замовлення безпосередньо впливають на потребу в ресурсах та надійність постачання. Тривалість здійснення замовлення спричиняє накопичення запасів товарів на складах. З іншого боку, надто швидке перевезення може призвести до помилок у замовленні, внаслідок чого ресурси будуть отримані не в потрібній кількості або не тієї якості чи не в обумовлений час.

Внутрішньовиробничий транспорт підприємства

Внутрішньовиробничий транспорт підприємства відповідно до вимог виробничого процесу забезпечує переміщення між цехами, ділянками, складами тощо вантажів виробничого характеру - сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, готової продукції, відходів і т.ін.

Задача транспортного господарства підприємства полягає у своєчасному, якісному транспортуванні вантажів виробничого призначення при мінімальних витратах.

Внутрішньовиробничий транспорт поділяють на міжцеховий і внутрішньоцеховий.

Міжцеховий транспорт забезпечує своєчасне перевезення матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції між цехами, виробництвами та складами. Внутрішньоцеховий транспорт забезпечує переміщення деталей, напівфабрикатів між ділянками, складами та іншими підрозділами в межах цеху.

Організація та планування транспортного процесу спирається на вивчення вантажопотоків і визначення розміру вантажозвороту в масштабі всього підприємства та його окремих підрозділів. Основними показниками при цьому є вантажопотік і вантажозворот.

Вантажопотік — це кількість вантажів у тоннах, переміщених між двома пунктами за одиницю часу.

Вантажозворот — це загальний об'єм вантажів, що надійшли на підприємство, відправлених із нього або ж перевезених в його межах за певний проміжок часу (добу, місяць, рік).

Складаючи вантажопотоки, отримують вантажозворот, який разом із плануванням цеху і генеральним планом підприємства покладається в основу побудови схем нових вантажопотоків.

Організація внутрішньовиробничого транспорту має ґрунтуватися на таких принципах:

1. Оптимізація внутрішньовиробничих транспортних переміщень.

Окремі транспортні переміщення, з точки зору їх виробничої необхідності та економічної доцільності, можуть виявитися зайвими. По можливості їх необхідно ліквідувати.

2. Раціоналізація схем транспортних переміщень.

Даний принцип має виходити з визначення раціональних схем переміщення внутрішньовиробничого транспорту, які в конкретний момент відповідають обраному на підприємстві критерію оптимальності переміщень (мінімізація часу, витрат, ресурсів тощо).