Тема 13. Інформація й комунікації у менеджменті Безпосередньо в процесі управління виникає

управлiнська;

облiково-статистична:

науково-технiчна;

нормативна інформація.

Комунікації — це:

обмін інформацією;

контроль;

методи формування колективів;

організування.

Комунікації бувають:

неформальні;

внутрішньоособистісні;

ліберальні;

функціональні.

Комунікаційний процес включає такі основні елементи:

відправник, повідомлення, канал та отримувач;

кодування та декодування;

зародження ідеї та вибір каналу;

шуми.

До етапів комунікаційного процесу належать:

передавання ідеї;

комунікації «знизу вгору»;

шуми;

відправник.

Перепони в комунікаціях створюють:

недоліки в організаційній структурі управління;

помилки в розрахунках;

регулювання;

планування.

Відповідь керівника “Ввжайте, що ваше питання вирішене!” в дійсності найімовірніше може означати:

одв’язніть хоча б на тиждень, а там побачимо;

від цього нічого не зміниться…;

я на себе відповідальність брати не збираюсь;

ходять тут усякі....

Відповідь керівника “Я завжди пам’ятаю про це питання” в дійсності найімовірніше може означати:

добре, що нагадали…;

я на себе брати відповідальність брати не збираюсь;

реально я вам ні чому не допоможу у вирішенні цього питання;

я нічого не зрозумів і не можу пояснити.

Тема 14. Керівництво та лідерство

На вибір стилю керівництва впливають:

особисті якості підлеглих;

конкуренти;

ризик;

технологія.

Лідерство — це:

здатність впливати на колег;

можливість впливати на поведінку інших людей;

здатність обмінюватися думками зі співробітниками;

повноваження.

Формами влади менеджера є:

примус;

стрес;

конфлікт;

управління конфліктами.

До стилів керівництва належать:

максимальна турбота про підприємство з мінімальною турботою про підлеглих;

мотивування;

поточний контроль;

дисфункціональний конфлікт.

Ситуаційний підхід у керівництві визначає:

залежність стилю керівництва від якостей підлеглих, характеру завдання, впливу середовища;

перелік якостей, якими володіють ефективні керівники;

манеру поведінки керівника з підлеглими для досягнення максимальних результатів;

способи переконання підлеглих та залучення їх до прийняття рішень.

Недоліками впливу через переконання є:

повільна дія та невизначеність результатів;

обмежені фінансові ресурси;

поява гальмівних процесів розвитку людини;

обмеження адміністративними методами.

Формами влади менеджера є:

премія;

регулювання;

виконавча влада;

кредит у банку.

Формами влади менеджера є:

сила особистих якостей президента;

стратегія підприємства;

способи і прийоми впливу на працівників;

судова влада.

Управлінські рішення — це:

процес обміну інформацією між двома і більше працівниками з метою розв'язання певної проблеми;

залучення іноземних інвестицій;

повільна дія переконання;

розгляд альтернатив щодо усунення недоліків у роботі робітників меха­нічного цеху.

Формами влади менеджера є:

харизма менеджера;

способи і прийоми впливу на бригаду робітників;

повноваження;

законодавча.

Формами влади менеджера є:

страх втрати посади;

експортна діяльність;

виконавча влада;

припинення діяльності організації.

Формами влади в державі є:

а) процедури і правила;

Конституція України;

сила особистих якостей;

ціль організації, досягнення якої забезпечить економічне зростання;

виконавча влада.

Формами влади в державі є:

виконавча влада;

обрання президента в товаристві з обмеженою відповідальністю;

бособисті якості керівника;

вихід на світовий ринок.

Недоліками влади винагороди є:

обмеження розмірів винагороди;

відсутність довіри до керівництва;

недостатнє використання потенціалу працівників;

наявність внутрішніх винагород.

Влада — це:

реальна можливість здійснювати вплив;

здатність впливати;

відособлений вид управлінської діяльності;

вплив через переконання.

Керівництво — це:

об'єднувальна функція менеджменту;

основна функція менеджменту;

конкретна функція менеджменту;

метод менеджменту.

Інтелектуальною якістю, яку повинен мати сучасний менеджер є:

інтуїція;

дипломатичність;

авторитетність;і

активність.

Номенклатурна радянська система керівництва сформувала одну з позитивних “управлінських орієнтацій, принципів, способів дії”:

законослухняність;

колективна відповідальність (без винуватого);

принцип “не поспішай виконувати наказ, бо може прийти команда його відхилити”;

орієнтація в стосунках на того, хто сильніший.