- •Додаток а
- •Базова система тестових завдань
- •З дисципліни “основи менеджменту”
- •Для поточного для підсумкового контролю
- •Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту
- •Тема 2. Закони, закономірності та принципи менеджменту
- •Тема 3. Історія розвитку менеджменту
- •Тема 4. Організації як об’єкти управління
- •Тема 5. Функції та технологія менеджменту
- •Тема 6. Планування як загальна функція менеджменту
- •Тема 7. Організаційна діяльність як загальна функція менеджменту
- •Тема 8. Мотивування як загальна функція менеджменту
- •Теорія Герцберга.
- •Тема 9. Контролювання як загальна функція менеджменту
- •Тема 10. Регулювання як загальна функція менеджменту
- •Тема 11. Методи менеджменту
- •Тема 12. Управлінські рішення
- •Тема 13. Інформація й комунікації у менеджменті Безпосередньо в процесі управління виникає
- •Тема 14. Керівництво та лідерство
- •Тема 15. Відповідальність та етика у менеджменті
- •Тема 16. Організаційні зміни та ефективність менеджменту
- •Ключ до тестових завдань
Тема 5. Функції та технологія менеджменту
До основних функцій менеджменту відносять:
планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання;
керівництво;
управління виробничими підрозділами та управлінськими службами;
управління елементами виробничотосподарської діяльності.
Зв'язок конкретних і загальних функцій полягає в тому, що:
загальні функції є інструментом при реалізації конкретних функцій;
спочатку виконуються загальні функції, а потім конкретні;
загальні функції не пов'язані з конкретними;
загальні й конкретні функції не зв’язані між собою.
Технологія менеджменту полягає у:
визначенні та реалізації видів управлінської діяльності;
призначенні керівника відповідного підрозділу;
визнанні організаційної структури як об'єкта дослідження менеджменту;
прийнятті незапрограмованих управлінських рішень.
За ознакою місця у менеджменті виокремлюють такі функції:
загальні, конкретні, об'єднувальні;
організаційні, адміністративні, соціальні;
інформаційні, матеріальні, фінансові;
маркетингові, виробничі, управлінські.
До конкретних функцій менеджменту відносять:
управління цехом, фінансами, інформаційними ресурсами;
планування, організування, мотивування;
контролювання, регулювання;
керівництво та лідерство.
Організація як система охоплює такі підсистеми:
керуючу та керовану;
соціальну та технічну;
інформаційну та енергетичну;
транспортну та матеріальну.
В організації управління виробничою діяльністю здійснюють:
начальник механічного цеху;
робітник цеху;
працівник відділу реклами;
економіст по праці.
Технологія менеджменту передбачає:
реалізацію конкретних функцій через загальні;
реалізацію загальних функцій через конкретні;
реалізацію методів менеджменту;
прийняття управлінських рішень.
Управління організаційним розвитком — це:
конкретна функція менеджменту;
планування діяльності організації;
регулювання діяльності підприємства;
мотивування діяльності працівників.
Управління конфліктами — це:
конкретна функція менеджменту;
планування діяльності організації;
мотивування діяльності працівників;
регулювання діяльності підприємства.
Функція планування передбачає:
забезпечення єдиного напрямку зусиль усіх членів організації для досягнення її мети;
створення певної структури;
забезпечення досягнення мети через порівняння очікуваного і реального;
забезпечення виконання роботи членами організації у відповідності з делегованими їм обов’язками й узгодження з планом.
Тема 6. Планування як загальна функція менеджменту
Поточні плани розробляються для того, щоб:
детально конкретизувати мету і завдання, поставлені перспективними й середньостроковими планами;
дати комплексне наукове обґрунтування проблеми, які можуть мати місце в майбутньому і розробити показники розвитку фірми;
визначитись у послідовності заходів, які спрямовані на досягнення мети, визначеної довгостроковою програмою розвитку;
забезпечити більш суворий розподіл праці між робітниками та менеджерами.
Ці плани стандартизують рішення за операціями й процесами, які регулярно повторюються:
стабільні;
функціональні;
довгострокові стратегічні;
одночасні.
Політика фірми — це:
керівництво до дій, що допомагає досягти встановлених цілей;
короткотермінова стратегія;
дії, які доцільно виконувати у конкретній специфічній ситуації;
всебічний комплексний план.
Вибір стратегії здійснюється на засадах оцінювання таких основних факторів:
забезпечення стійких конкурентних переваг;
наявності адміністративних важелів впливу;
застосування системи управління за цілями;
застосування класичної системи передавання повноважень в організації.
Практично ніяк не пов’язані зі стратегією корпорації плани:
стабільні;
функціональні;
проектні;
програмні.
Виживати й забезпечити основу для збереження стійкого положення на внутрішньому ринку – це ціль підприємства:
короткострокова;
середньострокова;
довгострокова;
поточна.
Яка серед запропонованих цілей сучасного українського підприємства є довгостроковою:
захопити й утримувати певну частку міжнародних рахунків в області своєї спеціалізації;
виживати й забезпечити основу для збереження стійкого положення на внутрішньому ринку;
стати фірмою-лідером, здатною досягти провідного положення серед фірм-конкурентів на внутрішньому ринку і почати конкурувати на зовнішньому;
зробити фірму здатною зберігати стійке положення на внутрішньому ринку і протистояти іноземній конкуренції.
Першим етапом процесу стратегічного планування є:
вироблення загальної місії та цілей організації;
оцінка та аналіз зовнішнього середовища організації;
управлінське дослідження сильних та слабких сторін діяльності;
вибір стратегії.
Першою стадією процесу управління за цілями є:
формування довгострокових цілей i стратегій;
визначення дивізійних цілей;
встановлення індивідуальних цілей;
оцінка досягнення загальної цілі та посилення дієвості впливу.