Додаток а

Базова система тестових завдань

З дисципліни “основи менеджменту”

Для поточного для підсумкового контролю

Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту

Середня ланка управління великої фірми називається

мідл-менеджмент;

топ-менеджмент;

тайм-менеджмент;

ловер-менеджмент.

В Україні термін “менеджмент” застосовується

до будь-яких типів організацій, крім державних органів будь-якого рівня;

до будь-яких типів організацій;

в організаціях, які не мають відношення до бізнесу;

лише в благодійних організаціях.

“Особливий рід уміння та адміністративні навички” – таке тлумачення дає фундаментальний Оксфордський словник англійської мови

менеджменту;

управлінню;

владі;

праці.

Основний продукт управлінської діяльності

рішення;

документ;

виробнича та нормативна інформація;

управлінська праця.

Специфічний вид людської діяльності, який відокремився в ході розподілу та кооперації суспільної праці називається

управлінською діяльністю;

управлінською працею;

виробничою діяльністю;

розумовою працею.

Серед найважливіших теорій, які внесли суттєвий вклад в розвиток сучасної теорії і практики управління першою з’явилась

теорія наукового управління;

теорія адміністративного управління;

теорії управління з позицій психології людських відносин;

теорія управління з позицій науки про поведінку.

У загальному змісті поняття “менеджмент“ та “управління” – це

терміни-аналоги, але існують певні відмінності у трактуванні та застосуванні цих визначень;

терміни-аналоги, відмінностей у трактуванні цих визначень немає;

терміни-аналоги, але існують суттєві відмінності у трактуванні та застосуванні цих визначень;

терміни-аналоги, відмінностей у застосуванні цих визначень немає.

Керівник складу – це:

керівник середньої ланки;

керівник нижньої ланки;

керівник верхнього рівня;

керівник інституційного рівня.

Експедитор – це:

керівник нижньої ланки;

керівник середньої ланки;

керівник верхнього рівня;

керівник інституційного рівня.

Агент з питань постачання – це:

керівник нижньої ланки;

керівник середньої ланки;

керівник верхнього рівня;

керівник інституційного рівня.

Керівник цеху – це:

керівник середньої ланки;

керівник нижньої ланки;

керівник верхнього рівня;

керівник інституційного рівня.

Найманий професійний керівник, що не є власником фірми –

менеджер;

бізнесмен;

підприємець;

спеціаліст.

Спільним між менеджером та підприємцем є те, що вони обидва

є генераторами ідей;

вміють володарювати;

люблять володарювати;

з задоволенням беруть на себе ризик, пов’язаний з організацією нового підприємства.

Рівні управління представлені у вигляді піраміди

для характеристики чисельності апарату управління на різних рівнях;

для відображення значення кожного рівня управління;

для полегшення призначення управлінців на посади;

для відображення ролей менеджерів.

Управління — це:

дія на певний об'єкт;

керівництво;

планування;

регулювання.

Технологія менеджменту базується на:

послідовному виконанні функцій менеджменту;

побудові рівнів управління;

вивченні конкретних ситуацій;

удосконаленні оплати праці.

До складу операційних менеджерів належать:

майстер, начальник виробничої дільниці;

директор та його заступники;

начальник цеху, начальник управління;

декан, завідувач відділом.

Менеджер – це людина,

на яку офіційно покладені функції управління колективом, організації його діяльності;

яка організовує роботу працівників усього підприємства, керуючи сучасними методами;

яка впливає на свідомість і поведінку окремих індивідів і членів групи;

яка веде за собою інших.