Тема 10. Регулювання як загальна функція менеджменту

Регулювання — це:

ліквідація порушень, виявлених у процесі перевірки трудових відносин

між адміністрацією та працівниками;

делегування повноважень;

оцінка фінансових показників;

отримання прибутку та його розподіл.

Регулювання як функція менеджменту реалізовується після:

контролювання діяльності;

планування;

мотивування;

передавання повноважень.

Роль функції регулювання зводиться до:

усунення перешкод і відхилень від планових показників;

контролю за ходом господарських процесів;

аналізу впливу чинників зовнішнього середовища;

розроблення критеріїв і показників якості роботи.

За роллю у процесі управління організацією розрізняють такі види прояву регулювання:

усі варіанти;

стабілізуючі дії;

розпорядницькі дії;

дисциплінарні (стимулюючі) дії.

Встановлення певних організаційно-соціальних правил, точних розпоряджень до дії, а також обмежень у діяльності й поведінці працівників підприємства є ціллю:

стабілізуючого регулювання;

розпорядницького регулювання;

дисциплінарного регулювання;

жодного з перерахованих видів регулювання.

Вплив керівника на цілеспрямовану поведінку об’єкти управління, що здійснюєиться відповідно до заданої програми або умов діяльності підприємства є ціллю:

розпорядницького регулювання;

стабілізуючого регулювання;

стимулюючого регулювання;

кожного з перерахованих видів регулювання.

Розвиток здібностей і творчих сил у підлеглих, що спрямовані на використання делегованих прав самостійно приймати управлінські рішення є ціллю:

дисциплінарного регулювання;

стабілізуючого регулювання;

розпорядницького регулювання;

жодного з перерахованих видів регулювання.

Дотримання встановленого заздалегідь порядку виконання управлінської і виробничо-господарської діяльності на підприємстві визначається принципом:

дотримання регламентів;

нормативності;

директивності;

усіма перерахованими принципами.

З процесом делегування повноважень пов’язане:

дисциплінарне регулювання;

стабілізуюче регулювання;

розпорядницьке регулювання;

організаційне регулювання.

Активно здійснюване розпорядницьке регулювання оформляється у вигляді:

резолюції;

інструкції;

оргплану;

графіка.

Тема 11. Методи менеджменту

До економічних методів менеджменту відносять:

матеріальні стимули;

планування;

статут;

керівництво.

Економічним методом менеджменту, який формує засади функціону­вання організації з точки зору збалансованості надходжень і витрат, є:

бюджет;

виробничо-технічний план;

план маркетингу;

технологічна карта.

Тема 12. Управлінські рішення

В умовах невизначеності середовища начальник відділу марке­тингу самостійно приймає рішення:

чсткові;

клегіальні;

загальні;

на інституційному рівні управління.

До етапів процесу вироблення управлінських рішень належать:

реалізація рішення та оцінювання результатів;

збір інформації;

аналіз виробничої діяльності;

регулювання.

Управлінські рішення — це:

розгляд альтернатив щодо усунення недоліків у роботі робітників меха­нічного цеху;

залучення іноземних інвестицій;

повільна дія переконання;

процес обміну інформацією між двома і більше працівниками з метою розв'язання певної проблеми.

Етапи процесу вироблення управлінських рішень:

виявлення та оцінювання альтернатив;

контроль за виконанням рішення;

діагноз проблеми;

делегування відповідальності.

До факторів, що впливають на дроцес прийняття рішень, відно­сять:

якісні характеристики менеджера, відповідність структури цілям органі­зації, характеристики внутрішнього і зовнішнього середовища;

регіональне розміщення організації, кліматичні умови, наявність при­родних ресурсів;

чисельність персоналу, вікова характеристика, рівень матеріального достатку;

компетентність та відповідальність.

Оптимізація управлінського рішення здійснюється через:

застосування наукового методу, моделювання, системної орієнтації;

використання стратегічного планування, розподіл ресурсів;

залучення всього колективу до обговорення і прийняття рішення;

удосконалення системи матеріального стимулювання.

На процес прийняття рішення впливають такі фактори:

особисті якості й поведінка менеджера, інформаційні обмеження;

відповідальність та обов'язковість;

повноваження, компетентність;

планування та регулювання.

Управлінські рішення бувають:

інтуїтивні;

лінійні;

функціональні;

кількісні.

До етапів процесу вироблення управлінських рішень відносять:

збір і оброблення інформації про необхідність удосконалення технології виробництва;

застосування теорії черг;

застосування теорії справедливості;

діагноз проблеми.

Моделі бувають:

математичні, аналогові, фізичні;

достовірні, наближені, недостовірні;

разові, періодичні, довгострокові;

службово-інформаційні та розпорядчі.