3.Рівновага на ринку праці.
Взаємодія попиту і пропонування визначає ринкову рівновагу. Ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропонування збігаються. Криві попиту і пропонування в точці кількісно-цінової рівноваги перетинаються (рис. 4).
Ціна рівноваги – це ринкова ціна (P*), за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже, зникають чинники, які спричиняють зміну ціни. Рівновага окремого ринку певного товару, називається частковою рівновагою. Її умовою є: QD=QS.
На сучасному ринку існує кілька ситуацій, що залежати від кількості продавців і покупців. У випадку, коли на ринку мається тільки один продавець, цей продавець має монополію. На такому ринку продавець може істотно впливати на ціну, контролюючи наявність товару.
Монопольна влада - здатність впливати на ринкову ціну - реалізується на основі цінової стратегії монополії.
Один з принципів монополістичного ціноутворення - „витрати плюс” - передбачає встановлення ціни на рівні граничних витрат з деякою накидкою. Величина накидки пов'язана з еластичністю попиту. Її обчислюють на основі правила MR=MC з врахуванням показника еластичності.
Було виведене приблизне правило ціноутворення: Ліва частина рівняння показує перевищення ціни над граничними витратами, виражене в процентах., яке є обернено пропорційним до еластичності попиту на продукцію монополії.
Показник „відносної націнки” слугує для вимірювання монопольної влади і називається індексом Лернера :
Значення індексу Лернера завжди перебуває в проміжку між нулем (для досконало конкурентної фірми) і одиницею (для чистої монополії).
Формула не використовується у випадку, коли Ed= -1.
Монопольна фірма призначає ціну, вищу за граничні витрати на величину, обернено пропорційну еластичності попиту. За високої еластичності попиту накидка буде незначною, ціна наближатиметься до граничних витрат, тобто ринок буде близьким до конкурентного, де і монопольне становище особливих переваг не дає. Основна мета цінової стратегії монополіста - захоплення якнайбільшої частини споживчого надлишку і перетворення його у монопольний прибуток. Вона реалізується за допомогою політики цінової дискримінації - продажу одного і того самого товару різним покупцям за різними цінами.
4.Ринок праці за умов різних ринкових структур
Ринкова структура, в якій на ринку з боку попиту діє монопсоніст, а з боку пропозиції - монополіст, має назву двостороння монополія.
Тут монополіст має криві граничної виручки МR та граничної вартості МС і спостерігає криву попиту на свої послуги DL Монопсоніст має криві граничного продукту праці у грошовому вимірі МRРL та граничної вартості праці МFСL і спостерігає криву пропозиції праці SL
Монополіст буде намагатися максимізувати власний прибуток за умови МR=МС (точка М) при ставці заробітної плати РLM обсязі праці Lм. Стан рівноваги для монополіста досягається в точці Ем на кривій попитуDL .
Монопсоніст намагатиметься максимізувати свій прибуток за умови МRРL=МРСL (точка F), при ставці PLF та обсязі праці LF. Стан рівноваги для монопсоніста досягається на кривій пропозиції в точці ЕF.
Зазначимо, що SL — це крива пропозиції, яку спостерігає покупець, а для продавця-монополіста крива пропозиції не визначена, тому що за рахунок ринкової влади він намагається продати товар дорожче, ніж це визначає крива SL=МС. Tак само покупець-монопсоніст намагається купувати товар дешевше, ніж це визначає крива попиту DL, яку спостерігає продавець. Отже, на ринку виникає конфліктна ситуація, яка може моделюватися в термінах теорії ігор. Компромісні угоди між монопсоністом і монополістом можливі в діапазоні цін від РLF до РLM та при обсягах праці, які не перевищують обсяг конкурентної рівноваги LC. Можливі поступки кожної зі сторін визначаються різними чинниками, зокрема еластичністю попиту і пропозиції. Зазначимо, що компромісні угоди наближають ринок до стану конкурентної рівноваги в точці Ес, тобто підвищують ефективність ринку. Ідеальною для суспільства була б угода, яка встановила б ставку та обсяг, що дорівнюють конкурентним ставці РLС та обсягу Lс.