4.Сукупний надлишок споживачів та формування ринкового попиту на певний товар
Тоді коли споживач згоден заплатити за економічні блага вищу ціну, ніж він фактично заплатить, виникає надлишок споживача.
Рис. 9 Надлишок споживача
Сукупний надлишок споживача дорівнює сумі всіх надлишків.
Р сукупний надлишок споживача
S
РЕ E
D
Q
Рис. 10.Сукупний надлишок споживача
Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
1. Фірма як економічний агент
2. Витрати фірми: сукупні, середні та граничні
3. Виробнича функція
4. Доход фірми
5. Економічний та бухгалтерський прибуток
1. Фірма як економічний агент
Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність" об'єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції. .
Види підприємств та їх характеристика.
В Україні можуть діяти підприємства таких видів:
- приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи
- колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства
- господарське товариство
- підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян
- комунальне підприємство, засноване на власності відповідно територіальної громади
- державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.
2. Витрати фірми: сукупні середні та граничні
Витрати виробництва - це вартісне вираження споживання виробничих факторів(ресурсів),необхідних для здійснення підприємством виробничої та реалізаційної функції.
В зарубіжній літературі відомі поняття витрат:
“cost” та “input” (в англійській мові) „стоимость” та „издержки”. Перше відноситься до вартості оцінки ресурсів, що використовуються для виробництва товару(продукції), друге - для фізичного використання ресурсів самих по собі.
Витрати виробництва можуть бути явними - експліцитними і неявними – імпліцитними (анг. explicit та implicit ). Явні витрати - це альтернативні витрати, що приймають форму прямих (грошових) виплат за отримані ресурси сировину, напівфабрикати, заробітну плату найманого персоналу і т.д.). Неявні – це альтернативні витрати використання ресурсів,що належать виробнику - власнику підприємства, або ж знаходяться у власності підприємства як юридичної особи.
Витрати можуть бути постійними і змінними.
Постійні (FC) (fixed, frequent costs) – це витрати, обсяг яких в даний момент часу не залежить від обсягу і структури, що виробляється( оренда землі, приміщень,амортизація, освітлення території підприємства,опалення і т.ін.).
Змінні витрати (various costs)(VC) - це витрати. Загальна величина яких на даний період часу залежить від обсягу,структури і асортименту продукції,що виробляється і реалізується(вартість сировини, матеріалів, енергії, заробітна плата і т.п.).
FC+ VC= TC (total costs) – сукупні витрати
Серед постійних, особливо неявних витрат, виділяють безповоротні витрати, під якими розуміють такі витрати,які ніколи не можуть бути повернені виробникові(рекламні надписи на будівлях). Безповоротні витрати ніколи не можуть бути альтернативними.
Q
Особливу роль в мікроекономічному аналізі мають граничні (маржинальні ) витрати (МС, marginal costs) , які потрібні для виробництва додаткової одиниці продукції.
Валові постійні та зміні витрати можуть бути як загальними TC, тобто такими, які відносяться на весь обсяг виробництва, так і середніми (AC,average costs), тобто такими, що відносяться на одну одиницю продукції. МC та AC витрати є важливою інформацією щодо вибору обсягу виробництва.
Знаходяться по формулам:
FC= TC-VC = AFC×Q ,
де AFC(average frequent costs) – середні постійні витрати,
Q(quantity)- кількість продукції;
МС=(TC)’=ΔTC/ΔQ=TC2 –TC1/Q2-Q1;
VC= TC-FC= AVC×Q,
де AVC (average various costs ) – середні змінні витрати ,
Q(quantity)- кількість продукції;
AC=TC/Q=AFC+AVC=FC/Q+VC/Q;
Середні валові витрати характеризують загальну середню величину постійних і змінних витрат на одиницю продукції .Її можна визначити через відношення валових витрат до кількості продукції,яку одержано з використанням цих витрат:
ATC= TC/Q;
або ж як суму середніх постійних витрат і середніх змінних витрат
ATC= AFC+AVC;
Середні постійні витрати та середні змінні - це витрати, що приходять на одиницю продукції
AFC= FC/Q; AVC= VC/Q;
Поряд з середніми важливу роль вiдiграють граничні витрати (MC).Вони показують, скільки буде коштувати підприємству збільшення обсягу на одиницю продукцii
MC=∆VC÷∆Q=∆TC÷∆Q