1.Передумови та прийняття християнства київською державою.

У Х ст. християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі про християнство також було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним є факт хрещення княгині Ольги у 958 р. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в 988-990 рр.

Спочатку князь Володимир зробив спробу модернізації язичництва, спробу пристосувати його до потреб централізованої держави. Язичницькі боги на чолі з Перуном повинні були викликати у людей не тільки повагу, але і страх, символізувати волю правителя, обов'язковість його наказів, невідворотність покарання. Для цього на Старокиївській горі було створено пантеон, де, судячи з мініатюр Радзивілівського літопису, боги мали дійсно урочистий і грізний вигляд. Більш того, за переказами, Володимир відродив забутий і, очевидно, не вельми популярний звичай людських жертвоприношень, щоб надати новому культу трагічно пишного характеру: "І приносив їм жертви, називаючи їх богами, - говориться в "Повісті временних літ", - і поганилася кров'ю земля Руська і горб той". Те ж саме робилося й у Новгороді.

2.Зовнішня політика гетьманської держави Богдана Хмельницького.

В результаті Зброївського мирного договору Гетьман утримав можливість поширити свою владу на три воєводства: - Київське – Брацеславське - Чернігівське. Саме на цих землях, звільнених від влади Польщі почала формуватись Українського козацька держава Гетьманщина.

Вона була автономною у складі Річі Поспалимої і її територія поділялась на полки та сотні.

Гетьманщину очолював гетьман, який обирався Генеральною військовою радою. Гетьману допомагали здійснювати управлені державою генеральний суддя писар хорунжий . Були створена власна армія суд та фінанси.

Гетьманщенна встановила дипломатичні стосунки з Молдавією, Туреченою, Угорщиною та Кримськими ханством.

Гетьманщина була густо заселена 1,2 міл чоловік .На її території знаходилося 11 велких міст, 1800 сіл, 126 містечок. І господарському житі переважало сільське господарство ,ремесло і торгівля.

В останні роки життя 1657р метою Б.Хмельницького було об’єднання в Українській державі західна українських земель, нейтралізація Криму та незалежності від Москви. Б. Хмельницький

підписав угоду про спів працю з Швецією, Білорусією, Молдовію, Трансільванію.

3.Рух Опору на території України в роки Великої Вітчизняної війни.

Рух О́пору — поняття, що увійшло в політичну літературу під час Другої світової війни і вживається на означення підпільної і повстанської боротьби народів Європи проти окупації Німеччиною та її союзниками. Тоді діяли також комуністичне підпілля та радянські партизани.

З початку 1960-х pp. під поняттям рух опору розуміється боротьба за національні, політичні та громадянські права народів, що є під контролем комуністичних режимів СРСР, країн Східної Європи.Після нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз величезні території були окуповані. Загарбникам уже в 1941 р. відійшла територія України з населенням близько 42 мільйони чоловік. Гітлерівці рвались до Москви, намагаючись водночас закріпитися на завойованих землях. Але "бліцкріг" — план блискавичної війни — не вдався, і вона набула затяжного характеру.Залишаючи ворогу територію, радянське командування віддало наказ знищувати все за собою — комунікації, підприємства, їстівні припаси. Із відданих радянській владі людей у населених пунктах створювались підпільні групи. Для розвідувальної і підривної роботи в німецькому тилу залишалось чимало співробітників НКВС - народного комісаріату внутрішніх справ. Восени 1941 р. в Україні формувались підпільні обкоми, райкоми, первинні організації і групи ВКП(б). У лісах з'явилися партизанські загони, які очолювали здебільшого ті, хто був здатним здійснювати бойові операції.

Білет№8