Білет№1

1.Періодизація давньої історії Укр. Та їх характеристика.

Давня іст. Укр вивчає минуле нашої батьківщини від появи

на її території первісних людей до виникнення, розквіту та падіння

перших державних об’єднань.

Давня історія поділяється на періоди:

1.Камяний вік (1мільард років тому і тривав до 4тисочолітя .до наш.ери.)

2.Мідно – бронзовий вік (4тимочолітя до н.е. тривав до 9 ст до н.е)

3.Кімерійсько-скіфо-античний вік (9ст до н.е. -3 ст. до н.е.)

4.Сармато-словяга античний вік (3 ст. до н.е. – 2 ст. наш ери)

5.Словяно-праукраїнський вік (2 ст. – 7 ст. н.е. )

Близько мільйона років тому на території сучасного Укр з’явились

перші люди які прийшли з районів Азії та Балкан цей тип людей

назвали синтропот. Близько 150 тисяч років тому з’явився новий

тип людини неандертальці (40-35 тис. років тому)

У період кам’яного віку відбувався об’єднання людей у племена

з постійним місцем проживання і появою регілійних вірувань:

1.Тотельзмська віра у спорідненість птахів, тварин і рослин.

2.Магія(анімізм)- віра існування душі у людини чи предмету.

3.Фетенізм - це віра в надприродні можливості обточуваних предметів.

2.Питання.Правобережжя та західноукраїнські землі у 18 ст.

Правобережна Україна (Волинь, Київщина, Поділля), Схід на Галичина

в цей період входили до складу Польщі. Північна Буковина (до 1774 р.)

входила до складу Молдавської держави, яка перебувала під протекторатом

Туреччини. Закарпаття входило до складу Трансільванії (Семиграддя), що

теж перебувало під протекторатом Туреччини. Але з 1687 р. ця територія

відійшла в результаті австрійсько-турецької війни до Австрії.

Правобережна Україна продовжувала бути об'єктом зазіхань з

боку Туреччини, Польщі й Росії. Піввікова боротьба за цей край

закінчилася на початку XVII ст. на користь Польщі.

Площа Правобережної України становила 160 тис. км2,

а населення у кінці XVIII ст. — 3,4 млн. У результаті

довготривалих воєн за останню чверть XVII ст. Правобережна

Україна втратила 70 % своєї людності, але вже в кінці наступного

століття тут про живало близько 3 млн. українців. Проте провідну

роль у політичному та економічному житті відігравали поляки (270 тис. осіб),

а також певною мірою євреї (200 тис).

3.ПитанняУкраїнське питання в міжнародній політиці наприкінці 2 світ. Війни.

Напередодні Другої світової війни роз'єднаність українських земель, їхнє перебування

у складі чотирьох держав, що мали різний соціально-політичний устрій, були важливим

дестабілізуючим чинником політичного життя Європи. Це робило українське питання

клубком серйозних супереч­ностей, а «українську карту» - серйозним козирем у

дипломатичній грі. Напередодні Другої світової війни чітко визначилися три групи

країн, зацікавлених у вирішенні українського питання. Перша група - СРСР, Польща,

Румунія, Чехословаччина - країни, до складу яких входили українські землі, їхня

основна мета - втримати вже підвладні землі й приєднати нові.

Друга група - Англія, Франція і частково США (тобто країни - творці

Версальсько-Вашингтонської системи), які своїм втручанням

у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним

нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси.

Третя група - Німеччина, яка, борючись за «життєвий простір»,

претендувала на українські землі, і Угорщина, яка, будучи

невдоволеною умовами Тріанонського мирного договору

1920 р., домагалася повернення Закарпатської України,

Драматизм полягав у тому, що багатомільйонний український

народ самостійно не міг вирішити українського питання. Все

залежало від балансу інтересів різних, насамперед великих

держав і від співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити.

Білет№2