2.Українсько-визвольні повстання українського народу у к.XIV –п.П.XvIст.

3.Український визвольний рух к.50-60рр: причини, течеї, витоки.

Білет№18

1.Гетьманування і.Мазепи та його наступників.

З 1687-1708 р. гетьман Укр був І.Мазепа

Основна мета діяльності:

1.Створити незалежну Українську державу.

2.Відродити Укр культуру.

3.Замінити владу Гетьмана, обмежити владу

Мазепа довгий час вважали зрадником, через те , що він у 1708р уклав союз з швецьким Королем Карлом 7., заручившись його обіцянкою, що в разі перемоги Швеції у війні проти Росії, вона надасть Укр незалежність.

Полтавська битва яка відбулась у 1709р шведи програли і Мазепа змушений був відступити з Швецьким Королем, але не поодалік від містечка Бендери 70-ти річний Мазепа помер.

2.Україна в роки НеПу (1932-1928)

Після закінчення громадянської війни (1917-1920) велика частина українських земель (за винятком Західної України) увійшла до складу Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР), яка до кінця 1922 р. зберігала деякі ознаки суверенності - мала свою територію, свій уряд (Раднарком України), законодавчі й судові органи, виявляла дипломатичну активність на міжнародній арені. У той же час уся внутрішня і зовнішня політика республіки координувалася і контролювалася Москвою. Коли ж 30 грудня 1922 р. I з'їзд Рад СРСР затвердив декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік і союзний договір, від квазі-незалежності УСРР практично нічого не залишилося. Усю подальшу історію, аж до розвалу Радянського Союзу у серпні 1991 р., слід розглядати лише у контексті історії СРСР.

Практично всі дослідники погоджуються з думкою, що на початку 20-х років УСРР (як і інші радянські республіки) знаходилася в стані найгострішої соціально-економічної й політичної кризи, зумовленої як семилітньою воєнною розрухою, так і політикою «воєнного комунізму». За приблизними підрахунками істориків, втрати України за роки війни сягали 10 млрд. карбованців золотом. Виробництво промислової продукції знизилося й становило 1/10 його довоєнного рівня. 1920 р. в УСРР вироблялося: сталі - 1,7 %, прокату - 1,8 %, донецького вугілля - 22 % від показників 1913 р. З 11 тис. підприємств у 1921 р. працювало лише 2,5 тис., причому переважно дрібних. Життєвий рівень робітників знизився приблизно в 3 рази. Йшов процес декласування пролетаріату, багато робітників, щоб прогодувати себе та свої сім’ї, виїжджали з міста в село. У той же час посівні площі скоротилися на 15 %. Незацікавленість селян в підвищенні продуктивності своїх господарств в умовах політики продрозкладки призвела до того, що валовий збір зерна 1920 р. становив 38,5% від рівня 1913 р.

Білет№19

1.Зборівський мирний договір: суть, значення.

Збо́рівський до́говір (18 серпня 1649) — угода укладена між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого.

Зборівський договір підсумував першу фазу в історії Хмельниччини і легалізував самоврядність українських козаків в межах Речі Посполитої. Ця самоврядність втілилася у козацькому державному утворенні — Війську Запорозькому, також відомому як Гетьманщина.

16 серпня, коли становище стало катастрофічним, король написав ще одного листа хану, в якому просив негайно розпочати переговори і припинити бойові дії [15:280-281]. Іслам-Гірей ІІІ погодився і під його тиском Хмельницький був змушений зупинити наступ.

17 серпня після переговорів до полудня був укладений договір з ханом на таких умовах:

-Татари мали відійти від польського війська.

-Поляки мали сплатити 600 тисяч золотих, з них - 100 тисяч негайно; до сплати решти заручником в орді залишався сокальський староста Денгофф.

-Польська сторона повинна була сплачувати щорічні поминки.

-Обидві сторони укладали між собою союз проти будь-якого ворога, окрім козаків.

-Збаразьке військо повинно бути випущене.

-Татари отримали право, повертаючись назад, грабувати край