7.7 Міжнародна-правова охорона навколишнього середовища.

Після утворення Європейського Економічного Союзу (1987 року), отримує поширення ініціатива Франції в галузі сумісної міждержавної охорони природи. Вона стала поштовхом для створення багатьох видів міждержавних структур.ЄЕС, та потім Європейська Рада (ЄР) з 1973 року послідовно розробили та реалізували чотири програми з охорони довкілля. Протягом останніх десятиріч намітилася чітка тенденція вирішення багатьох питань екологічної безпеки на міждержавному рівні.

Міжнародна-правова охорона навколишнього середовища - це сукупність принципів і норм міжнародного права, що регулюють дії держав по запобіганню й усуненню збитку навколишньому середовищу від різних джерел, а також по раціональному використанню природних ресурсів.

Розвиток міжнародного права по охороні навколишнього середовища (МПОС) відбувається в основному договірним шляхом. За даними програми ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП) у даний час зареєстровано 152 багатосторонніх договори в цій області.

З них можна відзначити такі:

1.Захист глобального навколишнього середовища від ядерного зараження регламентується Конвенцією про фізичний захист ядерних матеріалів (1980 р.), Конвенцією про оперативне оповіщення про ядерну аварію (1986 р.) і Конвенцією про поміч у випадку аварії або радіаційної аварійної ситуації ( 1986 р.).

2.Захист навколишнього середовища від збитку в результаті використання військових засобів передбачений Договором про заборону іспитів ядерної зброї під водою (1963) і у космічному просторі (1976 р.), Конвенцією про контроль за трансграничним переміщенням небезпечних відходів і їхнього використання (1989 р.).

3.Захист атмосфери від забруднень присвячена Віденська Конвенція про охорону озонового прошарку (1985 р.) і Монреальський протокол до неї ( 1987 р.), рамкова Конвенція про зміну клімату (1992 р.).

4.Ряд регіональних договорів присвячені захисту міжнародних прісноводних басейнів (Рейна, Амазонки й ін.); захисту флори і фауни присвячені ряд Конвенцій, прийнятих у 1972 р., 1979 р., 1985 р., 1992 р.

5.Необхідно згадати такі регіональні договори по охороні морів як: Конвенція про захист Середземного моря від забруднень (Брюссель 1976 р.), Угода про співробітництво по боротьбі з забрудненнями Північного моря нафтою й іншими шкідливими речовинами (1983 р.), Конвенція про захист морського середовища басейну Балтійського моря (Хельсінкі 1992 р.) і інші.

Особливістю міжнародного права по захисту навколишнього середовища є помітна роль міжнародних актів (декларацій, стратегій, принципів поводження і т.п.), що часто називаються “м'яким правом”. Типовою у цьому плані є Стокгольмська Декларація ООН із проблем навколишнього середовища 1872 р., яка уперше на глобальному рівні визначила підходи до вирішення екологічних проблем. Не володіючи обов'язковою юридичною чинністю, декларація безумовно має великий вплив. Аналогічно може бути оцінен документ Конференції ООН по навколишньому середовищу і розвитку 1992 р. - Декларація Ріо-де-Жанейро ё(обновлене склепіння узгоджених принципів міжнародного співробітництва по охороні навколишнього середовища).

Україна приєдналася до усіх видів Міжнародного співробітництва в області охорони природи і раціонального використання природних ресурсів. Міністерство охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки України підтримує робочі контакти з Європейською економічною комісією ООН, Всесвітньою метеорологічною організацією, програмами ООН по охороні навколишнього середовища (ЮНЕП, ЮНЕСКО, ЮНИДО і т.д.) Воно організовує і контролює виконання 25 міжнародних договорів, конвенцій і протоколів в області охорони навколишнього середовища, укладених за участю України. Україна активно співробітничає з експертами в галузі охорони навколишнього середовища Всесвітнього банку, Європейського банку реконструкції і розвитку глобального екологічного фонду .

Україна включена в розробку міжнародних проектів по Чорному морю, басейну Дунаю і т.д.

Питання для самоконтролю:

1.Які основні завдання екологічного законодавства?

2.Визначте основні етапи в історії правового регулювання відносин у сфері взаємодії суспільства і природи.

3. Що таке екологічні нормативи і стандарти?

4. Які головні джерела соціоекологічного права в Україні ?

5. Назвіть основні екологічні права громадян.

6.Які види еколого-правової відповідальності Ви знаєте?

Література:

1.Конституція України від 28 липня 1996

2 Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25 липня 1991

3.Андрейцев В.І. Екологія і закон: Екологічне законодавство України.-К.: Юрінком Інтер, 1998.

4. Кисельов М. «Екологічна компонента процесу державотворення»