Література:

1.Бочинський Б.А. Основи соціальної екології. – К.: Вища

школа,1996.

2.Салтовський О.І. Основи соціальної екології. Курс лекцій. – К.:

3..Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.:Либідь, 1993

4.Погребняк В.ОГ. Основы экологии. – Донецк.: ДонДУЕТ, 2001

5. Ярошева О.І. Соціально-економічні проблеми екології.– Донецьк.: ДонДУЕТ, 2003

6.Пределы роста /Д.Х.Медоузи др. - М.: Изд-во МГУ, 1991.

Лекція 10

Тема лекції: СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО

УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЮ

План:

Екологічний менеджмент як засіб керування

природоохоронною діяльністю.

Екологічний моніторинг і його задачі

Екологічна експертиза

Екологічний паспорт підприємства

10.1 Екологічний менеджмент як засіб керування природоохоронною діяльністю.

Чинні нині в Україні моделі організації і керування природокористуванням самі по собі не забезпечують узгодження економічних і природоохоронних цілей у масштабах держави. У зв'язку з цим виникла необхідність розробити систему екологічного менеджменту, як більш прогресивну модель для умов ринкових трансформацій.

За рубежем уже початі спроби реалізації екологічного менеджменту в господарській діяльності. При цьому система і екологічного менеджменту і екологічного аудиту (СЕМА) розглядається як діючий важіль регулювання процесу забруднення, коли відповідальність і партнерство є головними чинниками в охороні навколишнього середовища Водночас, СЕМА - це ринково орієнтований механізм, а не інструмент державного керування.

Екологічний менеджмент можна визначити як складну міждисциплінарну науку, ціль якої - знайти шляхи забезпечення найбільше конкурентноспроможних рішень в області керування природоохоронною діяльністю. 0днак застосування екологічного менеджменту в моделях трансформацій в Україні дотепер ще чітко не проглядається Пошук шляхів реформування економіки України повинен бути невіддільний від механізму реалізації системи екологічного менеджменту. Ця установка закладена, зокрема, у «Основних напрямках державної політики України в сфері охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки». Відповідно до цього документа, перехід економічної системи до ринку повинен не тільки підвищити ефективність виробництва, але і сприяти ліквідації субсидій на використання природних ресурсів і поліпшенню стана навколишнього середовища завдяки застосуванню різноманітних інструментаріїв екологічного менеджменту і екологічного аудиту.

Щоб активізувати екологічну компоненту в моделях ринкових реформ в Україні, з урахуванням тенденцій сучасного моменту, необхідно прискорити впровадження ринкового механізму регулювання природокористування, застосовуючи одночасно адміністративні й економічні важелі (мається на увазі, насамперед, подальший розвиток і зміцнення методичної основи системи платежів за забруднення природного середовища і використання її ресурсного потенціалу); при цьому повинна діяти система економічних пільг, оскільки сьогодні держава не може нести пряму відповідальність за забруднення навколишнього середовища і проведення очисних заходів із засобів держбюджету. Якщо врахувати важке фінансове положення більшості об'єктів, різке скорочення бюджетного фінансування, що виділяється на охорону природи і відтворення природних ресурсів, хиби законодавства, визначальне державне керування в цій сфері, низьку якість сировини і матеріалів, зростання аварійності та інші негативні чинники, то розвиток ринку екологічних робіт і послуг - це єдиний гарант стабільності підприємств, що дозволяє їм самостійно вирішувати проблеми господарювання.