- •1.4 Соціальні аспекти екології 13
- •Лекція 2 екосистеми, їхні властивості і закони функціонування 18
- •Лекція 3 біосфера її структура та закони функціонування 38
- •9.2.3 Діяльність юнеско 147
- •93.1 Екстраполяційні динамічні і нормативні моделі майбутнього 150
- •Лекція 1
- •Предмет екології, її об’єкт і завдання. Становлення і розвиток екологічної науки
- •1.2 Місце екології в системі наукових знань
- •1. 3 Структура екології
- •1.4 Соціальні аспекти екології
- •1.5 Методи досліджень в екології. Метод моделювання
- •3.Реймерс м.Ф.Экология. – м.: Россия молодая, 1994.
- •Лекція 2
- •2.1 Концепція екосистеми. Критерії виділення екосистем
- •I. Екосистема - єдиний природний організм, створений за тривалий період живими організмами і середовищем їхнього існування і де всі компоненти тісно пов'язані шляхом обміну речовиною та енергією.
- •2.2 Класифікація екосистем
- •2.3 Компоненти екосистеми, закони формування її
- •2.4 Екологічні фактори
- •2.5 Лімітуючи екологічні фактори, принцип Лібіха.
- •Принцип емерджентності
- •2.6 Функціонування екосистем. Потоки енергії та
- •2.7 Концентрація речовини у трофічних ланцюгах
- •2.8 Розвиток та еволюція екосистем
- •1)Зміні середовища;
- •2)Спадковій мінливості живих організмів та природному доборі;
- •3)Наявності в екосистемах вільної енергії.
- •2.9 Стійкість і саморегуляція екосистем
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема лекції: біосфера ,її структура та закони функціонування
- •3.1 Поняття біосфери. Вчення в. І. Вернадського про
- •3.2 Структура біосфери
- •3.2.1 Основні типи речовини у біосфері
- •3.2.3 Гідросфера
- •3.2.4 Літосферa
- •3.2.5 Живі організми в біосфері
- •3.3 Структура біосфери запропонована Реймерсом
- •3.4.1 Функції живої речовини у біосфері
- •3.4.2 Складові енергетичного балансу в біосфері
- •3.4.3 Біохімічні кругообіги речовини
- •Континенти Океани
- •3.5 Стабільність біосфери
- •3.6 Самоорганізація біосфери
- •5.Реймерс м.Ф.Экология. – м.: Россия молодая, 1994.
- •4.1 Соціоекологія - наука про структуру і закони
- •4.2 Історія взаємовідносин людського суспільства і природи.
- •4.3 Класифікація і структура соціоекосистем
- •4.4 Функціонування соціоекосистем. Залежність
- •4.5 Соціоекосфера. Навчання Вернадського в.І про ноосферу
- •4.6 Роль соціоекології в розвитку соціологічної культури
- •5.1 Критичні епохи в історії еволюції біосфери Землі
- •5.1.1 Докембрійський період
- •5.1.2 Палеозойська ера (570-235 млн. Років тому)
- •5.1.3 Мезозойська ера
- •5.1.4 Кайнозойський етап
- •5.2 Походження людини. Вплив змін навколишнього
- •5.3 Еволюція біосфери
- •5.4 Цивілізація і біосфера Землі
- •5.5 Сучасна екологічна ситуація. Антропогенна деградація біосфери
- •5.6 Зростання народонаселення Землі і екологічні проблеми
- •Лекція 6 Тема лекції: екологія і економіка. Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і природи
- •6.1 Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і
- •6.2 Економічний і еколого - економічний принципи
- •6.3 Завдання раціонального природокористування
- •6.4 Розрахунок еколого-економічної ефективності виробничих процесів. Визначення еколого-економічної шкоди
- •6.5 Економічні оцінки і стимули відтворення
- •6.6 Плата за природокористування
- •6.7 Проблеми гармонізації взаємодії між
- •Лекція7
- •7.1 Роль юриспруденції в регулюванні взаємодії між суспільством і природою. Норми права в цій області.
- •7.2 Три етапи в історії правового регулювання
- •7.3 Головні джерела соціоекологічного права в Україні
- •7.4 Екологічні нормативи і стандарти
- •7.5 Еколого-правова відповідальність
- •7.6 Державне управління в галузі охорони
- •7.7 Міжнародна-правова охорона навколишнього середовища.
- •Лекція 8 Тема лекції: глобальні екологічні проблеми
- •8.1 Загальна характеристика глобальних проблем
- •8.2 Забруднення біосфери
- •8.2.1 Забруднення атмосфери
- •8.2.2 Забруднення гідросфери
- •8.2.3 Забруднення грунтів
- •8 2. 4 Радіація у біосфері
- •8.2.5 Токсична дія забруднюючих речовин
- •8.3 Екологічні наслідки забруднення біосфери і безгосподарчої діяльності людей
- •8.3.1 «Парниковий ефект»
- •8.3.2 Виснаження озонового прошарку
- •8.3.3 Кислотні дощі
- •8.3.4 Масове зведення лісів
- •8.3.5 Відходи виробництва
- •8.3.6 Сільське господарство.
- •8.3.7. Виробництво енергії
- •8.4 Екологічна криза, як криза антропоцентричної
- •Лекція 9
- •Діяльність юнеско
- •9.1 Міжнародна екополітика
- •9.2 Діяльність урядових та неурядових міжнародних
- •9.2.1Діяльнысть мсоп
- •9.2.2 Діяльність оон.
- •9.2.3 Діяльність юнеско
- •9.2.4 Діяльність Римського клубу
- •Діяльність «зелених»
- •9.3 Майбутнє людства в контексті глобальних екологічних
- •9.3.2 Стратегія й тактика виживання людства.
- •Література:
- •Витрати на охорону навколишнього середовища в закордонних країнах показані в таблиці 10.1.
- •10.2 Екологічний моніторинг і його задачі
- •10.3 Екологічна експертиза
- •10.4 Екологічний паспорт підприємства
- •Література
8.3.3 Кислотні дощі
Окиси сірки й азоту, що надходять у атмосферу в результаті роботи ТЕС, і автомобільних двигунів, з'єднуючись з атмосферною вологою, створюють дрібні крапельки сірної та азотної кислот, що переносяться вітрами у виді кислотного туманну і випадають на землю кислотними дощами. Ці дощі роблять такий негативний вплив на чинники зовнішнього середовища:
- врожайність багатьох сільськогосподарських культ знижується на 3-8% в наслідок ушкодження листя кислотами;
- кислотні опади викликають вимивання з грунту кальцію,
калію і магнію, що викликає деградацію фауни і флори;
- деградують і гинуть ліси (особливо сприйнятливими до дії кислотних дощів є кедр, бук, тис);
-отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба (в першу чергу цінні види - лосось, форель) і багато видів комах;
-знищення лісів у гірських районах (Карпат) обумовлює збільшення кількості гірських оповзів і обвалів;
- вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом,
призводить до захворювань дихальних шляхів, подразненню очей.
Взимку біля ТЕС, металургійних заводів випадає кислотний сніг. Він є ще більш шкідливим, чим кислотний дощ. Райони, де випадає такий сніг, одержують відразу 4-5-місячну дозу забруднення, а в період його танення навесні здійснюється процес концентрації шкідливих речовин, при цьому потала вода містить вдесятеро більше кислот. Деякі країни вже зараз відчувають шкідливу дію кислотних дощів. Так, за даними екологів, у Швейцарії від кислотних дощів засихає третина лісів. У Швеції 18 тис. озер отруєно цими дощами, із них у 9 тис. риба вже частково вимерла. Значною погрозою є «інтернаціональний» характер цього забруднення, тому що повітряні плини розносять кислотні тумани на тисячі кілометрів від місць їхнього виникнення. Ці ж шведські озера ушкодили кислотні дощі, що утворилися від викидів ТЕС і металургійних підприємств Великобританії. Переважно західні вітри в цьому районі розносять отруту далеко від Британських островів - аж до Скандинавії.
8.3.4 Масове зведення лісів
Одна з найбільш важливих глобальних екологічних проблем сучасності - масове зведення лісів. Забруднення атмосферного повітря позначається на стані природних екосистем, особливо на зеленому покрові нашої планети. Одним із самих наочних показників стану біосфери служать ліси, їхнє самопочуття.
Кислотні дощі, що викликаються головним чином діоксидом сірки й оксидами азоту, завдають величезну шкоду лісовим біоценозам. Встановлено, що хвойні породи страждають від кислотних дощів у більшому ступені, чим широколистяні. Тільки на території нашої країни загальна площа лісів, уражених промисловими викидами, досягла 1 млн. га. Значним чинником деградації лісів в останні роки є забруднення навколишнього середовища радіонуклідами. Так, у результаті аварії на Чорнобильській АЕС уражено 2,1 млн. га лісових масивів.
Особливо сильно страждають зелені насадження в промислових містах, атмосфера яких містить велику кількість забруднюючих речовин.
Відомо, що лісові співтовариства грають найважливішу роль у нор- мальному функціонуванні природних екосистем. Вони поглинають атмосферні забруднення антропогенного походження, захищають грунт від ерозії, регулюють нормальний стік поверхневих вод, перешкоджають зниженню рівня грунтових вод і замулюванню рік, каналів і водоймищ.
Зменшення площі лісів порушує процес круговороту кисню і вуглецю в біосфері. Незважаючи на те, що катастрофічні наслідки зведення лісів уже широко відомі, знищення їх продовжується. В даний час загальна площа лісів на планеті складає біля 42 млн км2 але вона щорічно зменшується на 2%. Особливо інтенсивно знищуються вологі тропічні ліси в Азії, Африці, Америці і деяких інших регіонах світу. Так, в Африці ліси займали раніш біля 60% її території, а зараз - усього біля 17%. Значно скоротилися площі лісів і в нашій країні.
Зведення лісів спричиняє за собою загибель їхньої багатющої флори і фауни. Людина збіднює образ своєї планети.
Проте, здається, людство вже усвідомлює, що його існування на планеті нерозривно пов'язано з життям і добробутом лісових Екосистем. Серйозні попередження вчених, що пролунали в деклараціях Організації Об'єднаних Націй, інших міжнародних організацій, почали знаходити відгук. У останні роки в багатьох країнах світу стали успішно проводитися роботи зі штучного лісорозведення й організації високопродуктивних лісових плантацій.