1 Філософія:сутність та функціональне призначення. Місце філософіі в індивідуальній та суспільній Свідомості.

Философия-форма общественного сознания; учение об общих принципах бытия и познания об отношении человека к миру,наука о всеобщих законах развития природы, общества и мышления. Философия вырабатывает обобщенную систему взглядов на мир, место человека в нем; она исследует познавательные ценности,социально-политическое,нравственно и эстетическое отношение человека к миру.

Функції

1світоглядна — філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей

2пізнавальна — завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія оздоблює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями таознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань

3логічна — філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критичної Неупередженої позиції у між індивідуальних та соціально-культурних діалогах

4соціально-адаптивна — філософія допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію

5критична — проявляється в опозиції філософії до Емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого людяного світу

6 виховна — філософія прищіплює інтерес і смак до Самовиховання сприяє посиленню потягу людини до

самовдосконалення, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.

Усі вищезгадані функції мають як індивідуально-особисте, так і суспільне значення Суспільна свідомість є сукупністю почуттів, настроїв, різноманітних поглядів, ідей та теорій, які відображають ті чи інші сторони суспільного життя. Вона має соціальну природу, виникає із суспільної практики людей як результат їхньої виробничої, сімейно-побутової та інших видів діяльності. Адже в процесі спільної практичної діяльності люди осмислюють оточуючий світ з метою його використання у своїх інтересах. Різні суспільні явища і їх відображення в образах та поняттях, ідеях та теоріях є двома сторонами практичної діяльності людей. Індивідуальна свідомість є відображенням у голові людини окремих сторін, рис та зв’язків зовнішнього світу, а також сукупність її почуттів, настроїв та поглядів на світ. Зміст індивідуальної свідомості залежить від індивідуальних особливостей психіки людини, тобто її природжених задатків, здібностей,схильностей;від особливостей її виховання, навчання та освіти. Індивідуальна свідомість окремих людей є перш за все індивідуальними особливостями сприймання ними різних явищ суспільного життя,тобто індивідуальні особливості їх поглядів, інтересів та ціннісних орієнтацій. І суспільна, й індивідуальна свідомість

відображають суспільне буття людей

2 Основні проблеми філософії. Структура філософського знання

Проблема хвилює людину, тобто захоплює людину цілком та повністю, - її почуття, волю. А це означає, що людина включена у життєві ситуації, які спостерігає. Можна сказати, що людина спостерігає саму себе. Виходить, що філософія - зосереджене споглядання людиною її власного життя. Виникають питання з приводу трьох відносин: Я і Бог, Я та інша людина (суспільство), Я і природа. Отже, Людина, Природа, Суспільство - це головні проблеми філософії.

Філософія являє собою форму раціонально обґрунтованого уявлення людини про світ і про себе, про їхній взаємозв'язок. Тому філософське рішення питання про сутності світу і людини, про його відношення до світу явилося методологічною основою формування якісно нового світогляду. У цьому зв'язку важливим ставати питання про те, що ж являє собою філософія як феномен духовного життя суспільства.Якщо філософія є формою суспільного усвідомлення буття, то для з'ясовування її специфіки необхідно з'ясувати, ЩО відбивається у філософії, ЩО є об'єктом філософського осмислення дійсності. Як, під яким кутом зору цей об'єкт розглядається у філософії, що є предметом філософії, ЧОМУ так, а не інакше відбувається відбиток дійсності у філософії , яка структура філософського знання, а також ДЛЯ ЧОГО вона потрібна людині, яке її соціальне призначення, які функції вона виконує.

Важливо відзначити, що незважаючи на багатоаспектність підходів до рішення проблеми відношення людини і світу, перед людиною виникала потреба в узагальненому, цілісному уявленні про той світ, у якому вона живе, а також про саму себе, про цілісне бачення свого відношення до цього світу. Такий підхід обумовлений самою специфікою життя людини.