
- •Лекції з дісциплини «антикризове управління»
- •Розділ 1. Основи теорії криз
- •Сутність кризи
- •Поняття та визначення кризи
- •1.2. Зовнішні і внутрішні чинники виникнення кризових ситуацій
- •Зовнішні чинники виникнення кризових ситуацій підприємства
- •Внутрішні чинники виникнення кризових ситуацій підприємства
- •1.3. Типологія криз
- •Класифікація фінансових криз підприємства
- •2. Світові економічні кризи та їх особливості
- •2.1. Коротка історія світових економічних криз
- •2.2. Циклічність світових економічних криз
- •2.3. Фази економічних циклів та їх прояв
- •2.4. Причини виникнення економічних криз
- •2.5. Особливості сучасних боргових криз
- •2.6. Фінансова криза та її особливості в сучасній Україні
- •2.7. Державне регулювання кризових ситуацій
- •Розділ 2. Основи антикризового управління підприємством
- •3. Практика банкрутства та ліквідації підприємств у сша
- •3.1. Фінансові проблеми підприємств та їх наслідки
- •Причини банкрутства американських підприємств
- •3.2. Урегулювання зобов’язань без проходження формальної процедури банкрутства
- •3.3. Банкрутство підприємства
- •3.4. Попереднє банкрутство
- •3.5. Ліквідація при банкрутстві підприємства
- •Короткострокові зобов’язання перед пенсійними фондами.
- •Вимоги власників привілейованих акцій.
- •4. Зміст антикризового управління
- •4.1. Сутність, визначення та мета антикризового управління
- •4.2. Процес антикризового управління підприємством
- •Досудова санація підприємства в умовах «глибокої» кризи.
- •Судові процедури банкрутства підприємства в умовах «катастрофічної» кризи.
- •5. Діагностика фінансового стану підприємства та превентивні антикризові заходи
- •5.1. Капітал підприємства
- •5.2. Діагностика підприємства та превентивні антикризові заходи на основі аналізу фінансових коефіцієнтів
- •5.3. Моделі діагностики банкрутства підприємства
- •Показники у.Бівера для діагностики банкрутства підприємства
- •6. Антикризові заходи подолання «легкої» кризи, що розвивається
- •6.1. Антикризові організаційні заходи
- •6.2. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи
- •6.3. Антикризові заходи фінансової стабілізації підприємства
- •Досудова санація підприємства в умовах «глибокої» кризи
- •Економічна сутність санації підприємства
- •Програма санації підприємства
- •Реструктуризація заборгованості підприємства
- •7.4. Реорганізація підприємства
- •Форми реорганізації підприємств
- •Санація кадрового потенціалу підприємства
- •8. Судові процедури банкрутства підприємства в умовах «катастрофічної» кризи
- •8.1. Економічна сутність неспроможності підприємства
- •8.2. Банкрутство підприємства як результат юридичної кваліфікації
- •8.3. Процедура банкрутства та ліквідації підприємства
- •Список використаної літератури
- •Контрольні питання
6.3. Антикризові заходи фінансової стабілізації підприємства
Фінансова стабілізація підприємства за рахунок її внутрішніх ресурсів здійснюється у наступній послідовності:
-
усунення неплатоспроможності;
-
відновлення фінансової стійкості.
Усунення неплатоспроможності проводиться з метою відновлення здатності підприємства з виконання невідкладних платежів. Антикризові заходи, що приймаються, ґрунтуються на використанні стратегії «відсічення зайвого» і є захисною реакцією підприємства не неблагополучний фінансовий стан. Основним змістом антикризових заходів з усунення неплатоспроможності є забезпечення збалансованості грошових потоків доходів та короткострокових фінансових зобов’язань усіма можливими способами, до яких відносяться:
-
Прискорене переведення частини обігових активів підприємства у грошову форму:
- продаж короткострокових фінансових вкладень за ціною покупця;
- продаж дебіторської заборгованості за будь-якою ціною, яку пропонують;
- продаж запасів готової продукції за зниженою ціною;
- продаж надлишкових виробничих запасів;
- зниження періоду надання покупцям товарного кредиту;
- збільшення розміру цінової знижки при здійсненні розрахунку готівкою за
реалізовану продукцію;
- зниження розміру страхових запасів товарно-матеріальних цінностей;
- уцінка низьколіквідних видів запасів до рівня попиту з наступною їх реалізацією.
-
Прискорене переведення частини необігових активів підприємства у грошову форму:
- реалізація частини довгострокових фінансових активів;
- проведення операцій поворотного лізингу (продаж лізингодавцю раніше
придбаних у власність основних засобів з одночасним оформленням договору їх
фінансового лізингу);
- прискорений продаж за цінами попиту обладнання, що не використовується;
- оренда обладнання, яке раніше намічалося придбати;
- виведення із складу підприємства витратних об’єктів дочірніх підприємств,
припинення фінансування інвестиційних проектів, продаж незавершеного
будівництва та обладнання, що не встановлено, ліквідація участі в інших
підприємствах (продаж часток);
- зупинка нерентабельних виробництв без консервації;
- продаж нерентабельних виробництв та об’єктів невиробничої сфери.
-
Прискорене скорочення короткострокових фінансових зобов’язань:
- видача векселів за окремими видами короткострокової заборгованості, що
вимагає погашення у поточному періоді;
- збільшення періоду наданого постачальниками товарного кредиту;
- відстрочення розрахунків за окремими формами внутрішніх зобов’язань;
- викуп боргових зобов’язань з дисконтом (кризовий стан підприємства-боржника
знецінює його борги, що дає можливість викупити їх зі знижкою);
- укладення форвардних контрактів на постачання продукції підприємства (борг
підприємства зараховується як аванс).
Мета оперативних заходів фінансової стабілізації підприємства вважається досягнутою, якщо обсяг надходжень грошових коштів перевищив обсяг невідкладних фінансових зобов’язань у короткостроковому періоді.
Треба зауважити, що неплатоспроможність підприємства може бути усунена відносно швидко за рахунок використання розглянутих вище антикризових заходів. Однак причини, що визивають неплатоспроможність, при цьому можуть залишитися не усуненими і у подальшому не виключається повторення кризової ситуації.
Відновлення фінансової стійкості спрямоване на усунення причин неплатоспроможності підприємства, при цьому використовується стратегія «стискування».
У спрощеному вигляді модель фінансової рівноваги визначається як
ОГ=ОС,
де ОГ і ОС- обсяги генерування і споживання власних фінансових ресурсів відповідно.
Обсяги власних фінансових ресурсів формуються за рахунок:
-
чистого прибутку;
-
амортизаційних відрахувань;
-
емісії акцій;
-
збільшення розмірів пайових внесків у статутний фонд;
-
інших джерел.
Обсяги споживання власних фінансових ресурсів визначаються:
-
об’ємом інвестицій, що фінансується за рахунок власних фінансових ресурсів;
-
розміром дивідендних виплат;
-
розміром виплат з прибутків премій найманим робітникам;
-
розміром виплат з соціальних, екологічних та інших програм, які фінансуються за рахунок прибутку;
-
розміром виплат за короткостроковими зобов’язаннями з урахуванням можливого отримання кредиту;
-
приростом суми резервного (страхового) фонду підприємства.
У процесі реалізації заходів з відновлення фінансової стійкості підприємство прагне забезпечити нерівність
ОГ>ОС. (6.1)
Нерівність (6.1) забезпечується за рахунок:
-
Збільшення обсягу генерування власних фінансових ресурсів шляхом:
- оптимізації цінової політики підприємства, яка забезпечує додаткові доходи;
- оптимізації системи торгових знижок та пільг для покупців;
- скорочення постійних витрат;
- скорочення змінних витрат;
- мінімізації податкових платежів;
- проведення прискореної амортизації основних засобів;
- емісії акцій або збільшення пайового внеску.
-
Скорочення обсягу споживання власних фінансових ресурсів шляхом:
- зниження інвестиційної активності підприємства;
- забезпечення оновлення необігових активів переважно за рахунок оренди або
лізингу;
- зменшення розмірів дивідендних виплат;
- зменшення виплат з прибутку премій найманим робітникам;
- відмова від виплат за соціальними, екологічними та іншими програмами, які
фінансуються за рахунок прибутку;
- зниження розмірів відрахувань у резервні і страхові фонди за рахунок прибутку.
Треба зауважити, що в умовах розвитку кризової ситуації збільшення обсягу власних фінансових ресурсів вельми проблематичне. Тому основним напрямом забезпечення нерівності (6.1) є скорочення обсягу споживання власних фінансових ресурсів за рахунок зменшення об’ємів операційної і інвестиційної діяльності підприємства, тобто за рахунок використання стратегії «стискування».
Якщо фінансова стійкість підприємства відновлена до безпечного рівня, то мета стратегії «стискування» досягнута. Основною ознакою фінансової стабілізації є підвищення ринкової вартості підприємства.