1.Вступ

На цій практиці я дізнався багато чого нового. На ній я зрозумів що таке розмітка, рубка,гнуття, різання, обпилювання,свердління. Я навчився правильно користуватися певними предметами наприклад: молотком, зубилом,ножівкою по металу.

2. Правила тб, протипожежні заходи та заходи виробничої санітарії при проходженні слюсарно - механічної практики

Кожний слюсар повинен не тільки добре знати, але й неухиль­но додержувати всіх правил техніки безпеки і запобіжних за­ходів під час слюсарних робіт, знати причини, які можуть призвести під час роботи до нещасних випадків.

Нещасні випадки на виробництві—удари, поранення тощо називають промисловим травматизмом, який найчастіше стається з двох причин: 1) внаслідок недостатнього освоєння працівни­ками виробничих навичок і відсутності потрібного досвіду по­водження з інструментом та устаткуванням; 2) через невико­нання правил техніки безпеки і правил внутрішнього розпо­рядку.

Основними умовами безпечної роботи під час виконання слюсарних операцій е правильна організація робочого місця, користування тільки справним інструментом, неухильне додер­жання виробничої дисципліни і правил техніки безпеки.

Кожний робітник повинен добре знати І обов'язково додер­жувати всіх правил техніки безпеки, викладених у пам'ятках, спеціальних Інструкціях І плакатах.

Усі обертальні частини верстатів і механізмів, а також об­роблювані деталі з виступними частинами повинні мати захис­ні пристрої.

Небезпеку становить внутрізаводський автомобільний і без­рейковий електротранспорт, ручні вагонетки, візки, а також рух робітників у вузьких проходах або на коліях, де працює ван­тажопідйомний транспорт.

Для рухомого транспорту встановлюють різні сигнали: зву­кові (дзвінки, сирени), світлові (різного кольору ламп — черво­ного, жовтого, зеленого), які треба знати і додержувати їх.

При безпосередньому дотиканні до струмоведучих частин (вимикачів, рубильників тощо) або металевих предметів, які випадково опинилися під напругою, виникає небезпека уражен­ня електричним струмом. У місцях, де є електричні установки, вивішують попереджувальні написи (наприклад, «небезпечно!», «під струмом!») або ж ставлять умовні знаки.

Електроінструменти, крім інструментів з вмонтованими дви­гунами з напругою 36 в_у треба приєднувати до електричної ме­режі за допомогою шлангового кабеля, що має спеціальну жи­лу для заземлення і занурення через штепсельну розетку, одне гніздо якої з'єднане з землею або з нульовим проводом. На штепсельній вилці контакт для з'єднання корпуса електроінстру­менту з землею роблять довшим, ніж інші струмоведучі контак­ти. Внаслідок цього при увімкненні електроінструмента спочат­ку відбувається заземлення або занулення, а потім вмикаються струмоведучі контакти.

Під час роботи з електроінструментами слід застосовувати індивідуальні засоби захисту: гумові рукавички і калоші, гу­мові килимки, ізоляційні підставки тощо.

Далі наводимо короткі правила з техніки безпеки.

До початку роботи треба:

• надівши спецодяг, перевірити, щоб на ньому не було звисаючих кінців. Рукава слід застебнути або закачати вище ліктя;

• підготувати робоче місце: звільнити потрібну для роботи площу, видалити всі сторонні предмети, забезпечити достатню освітленість. Заготовити і розкласти у відповідному порядку потрібні для роботи інструмент, пристрої, матеріали тощо;

• перевірити справність інструменту, правильність його за- точки і заправки, інструмент має бути міцно закріплений на руч­ках, на ньому не повинно бути пошкоджених місць;

• перевірити слюсарний верстак, який має бути міцним і стійким, відповідати зростові робітника. Слюсарні лещата по­винні бути справні, міцно закріплені на верстаку, гвинт має обертатися в гайці легко, на губках лещат повинна бути добра насічка;

• під час перевірки інструменту звернути увагу на те, щоб молотки мали рівну, трохи опуклу поверхню, були добре насаджені на ручки і укріплені клином. Зубила і крейцмейселі не повинні мати зазублин на робочій частині і гострих ребер на гранях, а напилки і шабери — міцно закріплені в ручках;

• перевірити справність устаткування, на якому доведеться працювати, і його захисні пристрої;

перед підніманням вантажу перевірити справність під­йомних пристроїв (блоків, домкратів тощо); всі підйомні механізми повинні мати надійні гальмівні пристрої, а вага вантажу, що його піднімають, не повинна перевищувати вантажопідйом­ність механізму. Вантажі треба надійно прив'язувати міцними стальними канатами або ланцюгами. Не можна залишати ван­таж у підвішеному стані після роботи. Забороняється стояти і проходити під піднятим вантажем. Граничні норми ваги для перенесення вручну: для чоловіків — 80 /сг, жінок — 20 /сг, юна­ків 16—18 років—16,4 Асг, для дівчат 16—18 років—10,25 кг.

Коли вага вантажу перевищує 50 кг, то вантажник піднімає його на спину і знімає з спини за допомогою інших вантажників.

Під час роботи треба:

• міцно затискати в лещатах деталь або заготовку, а вста­новлюючи або знімаючи її, додержувати обережності, бо під час падіння деталь може заподіяти травму;

• опилки з верстака або з оброблюваної деталі видаляти тільки щіткою;

• під час рубання металу зубилом треба брати до уваги, в який бік безпечніше для інших працівників спрямувати частин­ки, що відлітають, і встановити з цього боку захисну сітку; пра­цювати тільки в захисних окулярах. Якщо за умовами роботи не можна застосувати захисні сітки, то рубати треба так, щоб від­рубувані частинки відлітали в той бік, де немає людей;

• не користуватися під час роботи випадковими підставка­ми або несправними пристроями;

• не допускати забруднення одягу гасом, бензином, маслом.

Під час роботи пневматичними інструментами

треба додержувати таких вимог:

• приєднуючи шланг до інструмента, попереду перевірити його і продути стисненим повітрям;

• не тримати пневматичний інструмент за шланг або робочу частину;

• під час роботи не роз'єднувати шланги;

• включати подавання повітря тільки після того, коли інст­румент установлено в робоче положення.

Після закінчення роботи треба:

• старанно прибрати робоче місце;

• покласти інструмент, пристрої і матеріали на відповідні місця;

• щоб запобігти самозайманню промаслених ганчірок та кін­ців і виникненню пожежі, прибрати промаслені кінці і ганчірки в спеціальні металеві ящики.

ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ

Випадкова іскра, потрапивши на горючі виробничі відходи (масляні ганчірки, клоччя, папір та інші легкозаймисті матеріа­ли), самозаймання твердого мінерального палива, куріння в за­боронених місцях, коротке замикання «несправних пристроїв, елек­троприладів, а також при недбалому поводженні з ними і інші причини можуть спричинити пожежу.

Щоб запобігти пожежам, треба завжди тримати робоче місце в чистоті і порядку, обережно поводитися з вогнем, нагріваль­ними приладами і легкозаймистими матеріалами. Не можна за­лишати біля робочого місця легкозаймисті виробничі відходи, їх треба прибирати в спеціальні залізні ящики з кришками. Посудини з маслом, гасом, бензином та іншими легкозаймистими речовинами треба після користування винести в місця, спеціаль­но відведені для їх зберігання.

Після закінчення роботи слід перевірити, чи вимкнено елект- рорубильники, всі електроприлади і освітлювальні точки.

Якщо виникне пожежа, треба негайно викликати пожежну команду і до прибуття її взяти участь у гасінні пожежі засоба­ми, що є на виробничій дільниці, — вогнегасниками, піском тощо.

Бензин, гас, нафту, мастила, коли вони горять, слід гасити пінними вогнегасниками. Під час пожежі не можна вибивати шибки у вікнах, бо від цього створюються протяги, що збільшу­ють вогнища пожежі.

Під час пожежі надзвичайно важливо додержувати спокою і беззаперечно виконувати розпорядження керівників виробни­цтва.

ПРОМИСЛОВА САНІТАРІЯ І ОСОБИСТА ГІГІЄНА

Завданнями промислової санітарії є охорона здоров'я трудя­щих і оздоровлення умов праці. Цього досягають влаштовуючи душ, вентиляцію, кімнати відпочинку, підтримують чистоту і по­рядок, нормальну температуру (16—18°С) в цехах і на дільни­цях, забезпечуючи добре природне і штучне освітлення. Крім то­го, в завдання промислової санітарії входить забезпечення ро­бітників їдальнями, безплатним лікуванням, будинками відпо­чинку, санаторіями тощо.

Велике значення для збереження здоров'я і підвищення про­дуктивності праці має також особиста гігієна робітника. Під осо­бистою гігієною робітника розуміють заходи збереження здо­ров'я, запобігання і усунення умов, які шкідливо позначаються на здоров'ї. Втомлення залежно від умов праці може настати і швидше, і повільніше. Якщо в процесі робочого дня доводиться часто нагинатися або високо піднімати руки (занадто високим або низький верстак, верстат тощо), працювати в незручній позі, втомлюваність настає швидше, і продуктивність праці значно знижується.

В результаті тривалої роботи людина втомлюється. Короткі перерви і відпочинок під час роботи запобігають стомлюваності. Якщо робітник працює стоячи, треба відпочивати сидячи; тон, хто працює сидячи, повинен відпочивати стоячи. Під час роботи рекомендується також час від часу змінювати положення кор­пусу. Якщо цього не робити, то у слюсаря поступово може роз­винутися бічне викривлення хребта І сутулість, а іноді і згорбле- ність. Для відновлення сил і для боротьби з стомлюваністю і сутулістю рекомендується за А матися виробничою гімнастикою і спортом. Ранкова зарядка і фізичні вправи в процесі робочого дня сприяють досконалішій роботі нервово-м'язового апарату, підвищують працездатність організму. Під час роботи пил, бруд і мастило можуть потрапляти на обличчя і руки. Піт і бруд забивають пори, шкіра грубішає і тріскається, на ній виникають гноячки, подразнення, тому після роботи треба водою з милом старанно вимити обличчя, шию і руки або прийняти душ. Перед прийманням їжі слід старанно мити руки з милом. Джерелом багатьох захворювань є бруд, неохайність. Велике значення у запобіганні захворюванням має правиль­ний догляд за спецодягом. Спецодяг треба просушити і регуляр­но прати.