- •1. Предмет, метод та принципи підприємницького права.
- •2. Джерела підприємницького права.
- •3. Поняття підприємницької діяльності. Підприємницька та господарська діяльність – спільні риси та відмінності.
- •4. Класифікація підприємницької діяльності, її основні види.
- •5. Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності: загальна характеристика як особливий вид суб'єктів підприємницької діяльності.
- •6. Приватне унітарне підприємство – загальна характеристика та основи правового регулювання його діяльності.
- •7. Державне підприємство – загальна характеристика та основи правового регулювання його діяльності.
- •8. Державні комерційні та казенні підприємства – загальна характеристика, відмінність казенних від державних підприємств.
- •9. Господарські товариства – загальна характеристика та основи правового регулювання їх діяльності.
- •13. Повні та командитні товариства – загальна характеристика та основи правового регулювання їх діяльності.
- •14. Кооперативи – загальна характеристика та основи правового регулювання їх діяльності. Особливості споживчиїх і виробничих кооперативів.
- •20.Стандартизація та сертифікація у підприємницькій діяльності.
- •21. Припинення державної реєстрації юридичних осіб.
- •22. Припинення державної реєстрації фізичних осіб-підприємців.
- •23. Реорганізація суб*єктів господарювання.
- •24. Ліквідація суб*єктів господарювання.
- •25. Банкрутство як особливий вид ліквідації суб'єктів господарювання.
- •26. Загальне поняття про правовий захист економічної конкуренції. Антиконкурентні дії органів влади та місцевого самоврядування, відповідальність за них.
- •27. Зловживання монопольним становищем та антиконкурентні узгоджені дії- визначення, основні ознаки, відповідальність
- •28. Правовий захист від недобросовісної конкуренції
- •30. Захист прав споживачів в українському законодавстві.
- •Стаття 3. Права споживачів
- •Стаття 4. Державний захист прав споживачів
- •31. Інтелектуальна власність у сфері підприємницької діяльності. Об'єкти авторських та суміжних прав.
- •34. Господарсько-правова відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності.
- •Глава 12 Кодексу про амін.Поруш.Присвячена право поруш.,що вчин.В сфері торгівлі,громадського харчування,послуг,в галузі фінансів і підприєм.Діяльн.Передбач.Відповід.За:
- •39. Заміна кредитора та боржника у господарських договорах
- •Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні
- •Стаття 515. Зобов'язання, в яких заміна кредитора не допускається
- •Стаття 520. Заміна боржника у зобов'язанні
- •Стаття 523. Правові наслідки заміни боржника у зобов'язанні, забезпеченому порукою або заставою
- •42. Правові наслідки порушення господарських договорів.
- •43. Загальна характеристика засобів забезпечення зобов’язань. Неустойка, притримання як засоби забезпечення зобов’язань.
- •44. Порука та гарантія як засоби забезпечення зобов’язань.
- •45. Завдаток та застава як засоби забезпечення зобов’язань. Особливості іпотеки.
- •46. Правове регулювання договору купівлі-продажу.
- •47. Особливості правового регулювання договору роздрібної купівлі-продажу. Захист споживачів при укладенні договору роздрібної купівлі продажу.
- •48. Правове регулювання договору найму (оренди)
- •49. Правове регулювання договору підряду
- •50. Правове регулювання договору перевезення.
- •58 Договір поставки (ст.Ст. 245-253 цк України).
- •59. Правове регулювання договору міни
- •60. Правове регулювання договору комерційної концесії.
48. Правове регулювання договору найму (оренди)
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Об'єктом оренди можуть бути:
• державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;
• нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
• інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність цього підприємства.
Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ст. 283 ГКУ.
У ст. 284 ГКУ закріплюються умови договору оренди. Так, до істотних умов договору оренди належать:
• об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
• строк, на який укладається договір оренди;
• орендна плата з урахуванням її індексації;
• порядок використання амортизаційних відрахувань;
• відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю.
Умови договору оренди діють упродовж усього строку дії договору, а також якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.
Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.
Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах, які були передбачені договором.
49. Правове регулювання договору підряду
За договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Даний договір двосторонній, консенсуальний і сплатний.
Сторонами в договорі підряду є підрядчик і замовник. Підрядчик - особа, яка приймає на себе зобов'язання виконати певну роботу і готовий результат передати замовнику. Замовником виступає особа, яка замовляє виконання певної роботи, зобов'язана її прийняти і сплатити її вартість.
Форма договору підряду, як правило, письмова. Істотними умовами договору є його предмет, ціна і строк виконання робіт. Предметом договору є готовий результат роботи, який має бути переданий замовнику. Робота може бути виконана як з матеріалів підрядчика, так і з матеріалів замовника.
За договором підряду підрядчик повинен виконати роботу на свій ризик. Це означає, що підрядчик, який на свій розсуд організує процес роботи, при випадковій загибелі предмету або при настанні випадкової неможливості закінчити роботу, не має права від замовника оплати виконаної оплати виконаної роботи Тобто оплачується переданий замовнику результат роботи, а не її процес. Якщо такого результату не має, не буде і оплати.
На виконання робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис. При необхідності значно перевищити складений кошторис, підрядчик зобов'язаний своєчасно повідомити про це замовника. У випадку не попередження замовника, при перевищенні кошторису, підрядчик не вправі вимагати відшкодування надкошторисних витрат.
Сторони договору підряду вправі розірвати його в односторонньому порядку у випадках, зазначених в законі, а саме:
• якщо в обумовлені строки підрядчик не приступив до виконання робіт;
• якщо підрядчик значно перевищує погоджений при укладені договору кошторис;
• неналежна якість виконання робіт тощо.
Договорами підряду передбачається майнова відповідальність за порушення умов договору. Підрядчик несе відповідальність за допущені недоліки у виконаній роботі, за порушення строків виконання. Замовник несе відповідальність за несвоєчасне постачання матеріалами, за порушення строків оплати робіт тощо.