30. Захист прав споживачів в українському законодавстві.

Україна перша серед республік колишнього Союзу прийняла Закон «Про захист прав споживачів». Для практичної реалізації Закону було утворено Державну інспекцію зі захисту прав споживачів, яка в 1992 набула статусу Державного комітету України у справах захисту прав споживачів.

Процес становлення та формування системи захисту прав громадянина ґрунтується на статті 42 Конституції України, згідно з якою «держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт».

У галузі захисту прав споживачів діють Держспоживачзахист, Держстандарт, Антимонопольний комітет України.

Стаття 3. Права споживачів

Споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб мають право на:

державний захист своїх прав;

гарантований рівень споживання;

належну якість товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування;

безпеку товарів (робіт, послуг);

необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця);

(абзац шостий статті 3 у редакції Закону України від 10.01.2002 р. № 2949-III)

відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством;

(абзац сьомий статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 10.01.2002 р. № 2949-III)

звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Стаття 4. Державний захист прав споживачів

1. Держава забезпечує громадянам як споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

(частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 10.01.2002 р. № 2949-III)

2. Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи.

31. Інтелектуальна власність у сфері підприємницької діяльності. Об'єкти авторських та суміжних прав.

Право інтелект.власн.-це право особи на результат інтелект.,творч. діяльності або на ін.обєкт права інтелект.власн.,визнач.ЦКУ та ін. законод.актами.Право інтелект. власн. Становить особисті немайнові та майнові права інтелектуал.власн.

Об’єкти права інтелект власн поділ на об’єкти права промислової власності серед яких виокремлюють засоби індивідуалізації учасників цив обороту товарів та послуг,та об’єкти авторського права і суміжних прав.

Відповідно до ст. 1 Паризької конвенції про охорону промислової власності до об’єктів патентування належать :винаходи,корисні моделі і промислові зразки.

Винахід-технологічне вирішення у формі способу,продукту чи застосування раніше відомого продукту,чи способу за новим призначенням.

Корисна модель –другорядні винаходи ,які не в повній мірі містять наукову новизну і винахідницький рівень,але мають певну науково-практичну цінність.

Промисловий зразок є результатом творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання(малюнок,зовнішній вигляд промислового виробу)

До об’єктів авторських та суміжних прав відносять:літературні та художні твори,лекції та промови,драматичні,музично-драматичні твори,твори живопису,архітектури,переклади,компіляції даних.

Об’єкти авторського права повинні мати у сукупності такі ознаки:творчий характер,об’єктивну форму вираження і можливість бути відтвореними.

Відповідно до ЦКУ об’єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об’єктів та незалежно від їх призначення,змісту,цінності тощо,а також способу чи форми їх вираження є:фонограми,відеограми,програми організацій мовлення.

32 Засоби індивідуалізації однорідних товарів та послуг у підприємницькій діяльності. Охорона прав на знаки для товарів та послуг Відповід до Паризької конвенції про охорону промислової власності до засобів індивідуалізації належать:комерційні найменування,знаки для товарів і послуг,зазначення походження товарів.

У правовій літературі засоби індивідуалізації за критерієм об’єкта індивідуалізації поділяють на 2 група:1)засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг (комерц найменування)2)засоби індивідуалізац товарів і послуг (товарні знаки,зазначення походження товару).

Комерційне найменування: відп.до ЦКУ охорона комерц.найменуван надається ,якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж ін та не вводити в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.Право власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того,є чи ні комерційне найменування частиною торговельної марки..Структура комерційного найменування складається з двох частин:основна(містить вказівку на організаційно-правову форму підприємства) і додаткова.

Відповід до ЗУ Про охорону прав на зазначення походження товарів :зазначення походження товару охоплює такі поняття 1)просте зазначення походження товару,під яким розуміється будь-яке словесне чи зображувальне позначення,що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походж.товару2)кваліфіковане зазначення походження товару,яке поділ.на назву місця походження товару та географічне походження товару.

Для ефективності реалізації підприємцем своїх прав щодо засобів індивідуалізації в сфері господарювання необхідною умовою є отримання на них монополії шляхом як національного так і між народ реєстрації.

В укр законодав процедура реєстрації знаків регулюється ЗУ Про охорону прав на знаки для товарів та послуг.

Міжнародні процедури реєстрації за Мадридською угодою і Положення Ради Європи про товарні знаки.

Загал.вимоги до змісту заявки при міжнародній реєстрації відповід до Положення Ради Європи про товарні знаки є такими:до Офісу слід подати:заявку про реєстрацію знака,інформацію про заявника,перелік товарів і послуг,щодо яких подається заява на реєстрацію знака,представлення знака.

В україні при націонал реєстрації заява подається в Науково-дослідницький центр патентної експертизи при Держ департаменті інтелектуальної власності.

33. Судовий захист суб'єктів підприємницької діяльності. Оскарження нормативних актів органів влади та місцевого самоврядування у сфері підприємницької діяльності.

статті 42 Конституції України вперше закріплено право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. На конституційному рівні закріплено зобов’язання держави щодо захисту конкуренції в підприємницькій діяльності і неприпустимість підприємницької діяльності, спрямованої на монополізацію і недобросовісну конкуренцію.

Захист прав суб’єктів підприємницької діяльності регулюється і гарантується нормами цивільного і господарського права.

Право на судовий захист в судовому процесі реалізується перш за все через право на позов. Для того, щоб він виконав цю важливу функцію, необхідно подати його до господарського суду для розгляду в передбаченому законом порядку, оскільки господарське судочинство ці питання вирішує тільки у порядку позовного провадження, за винятком справ про банкрутство.

Гарантією задоволення законних вимог позивача є забезпечення позову. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Захист прав суб’єктів підприємницької діяльності в господарському суді може здійснюватися за умови порушення їх прав і охоронюваних законом інтересів і лише за особистою участю зацікавлених суб’єктів, що володіють необхідною правосуб’єктністю.

Конституційною гарантією захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності є перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, а також перегляд судових рішень Вищого господарського суду України Верховним Судом України.