- •1. Предмет, метод та принципи підприємницького права.
- •2. Джерела підприємницького права.
- •3. Поняття підприємницької діяльності. Підприємницька та господарська діяльність – спільні риси та відмінності.
- •4. Класифікація підприємницької діяльності, її основні види.
- •5. Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності: загальна характеристика як особливий вид суб'єктів підприємницької діяльності.
- •6. Приватне унітарне підприємство – загальна характеристика та основи правового регулювання його діяльності.
- •7. Державне підприємство – загальна характеристика та основи правового регулювання його діяльності.
- •8. Державні комерційні та казенні підприємства – загальна характеристика, відмінність казенних від державних підприємств.
- •9. Господарські товариства – загальна характеристика та основи правового регулювання їх діяльності.
- •13. Повні та командитні товариства – загальна характеристика та основи правового регулювання їх діяльності.
- •14. Кооперативи – загальна характеристика та основи правового регулювання їх діяльності. Особливості споживчиїх і виробничих кооперативів.
- •20.Стандартизація та сертифікація у підприємницькій діяльності.
- •21. Припинення державної реєстрації юридичних осіб.
- •22. Припинення державної реєстрації фізичних осіб-підприємців.
- •23. Реорганізація суб*єктів господарювання.
- •24. Ліквідація суб*єктів господарювання.
- •25. Банкрутство як особливий вид ліквідації суб'єктів господарювання.
- •26. Загальне поняття про правовий захист економічної конкуренції. Антиконкурентні дії органів влади та місцевого самоврядування, відповідальність за них.
- •27. Зловживання монопольним становищем та антиконкурентні узгоджені дії- визначення, основні ознаки, відповідальність
- •28. Правовий захист від недобросовісної конкуренції
- •30. Захист прав споживачів в українському законодавстві.
- •Стаття 3. Права споживачів
- •Стаття 4. Державний захист прав споживачів
- •31. Інтелектуальна власність у сфері підприємницької діяльності. Об'єкти авторських та суміжних прав.
- •34. Господарсько-правова відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності.
- •Глава 12 Кодексу про амін.Поруш.Присвячена право поруш.,що вчин.В сфері торгівлі,громадського харчування,послуг,в галузі фінансів і підприєм.Діяльн.Передбач.Відповід.За:
- •39. Заміна кредитора та боржника у господарських договорах
- •Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні
- •Стаття 515. Зобов'язання, в яких заміна кредитора не допускається
- •Стаття 520. Заміна боржника у зобов'язанні
- •Стаття 523. Правові наслідки заміни боржника у зобов'язанні, забезпеченому порукою або заставою
- •42. Правові наслідки порушення господарських договорів.
- •43. Загальна характеристика засобів забезпечення зобов’язань. Неустойка, притримання як засоби забезпечення зобов’язань.
- •44. Порука та гарантія як засоби забезпечення зобов’язань.
- •45. Завдаток та застава як засоби забезпечення зобов’язань. Особливості іпотеки.
- •46. Правове регулювання договору купівлі-продажу.
- •47. Особливості правового регулювання договору роздрібної купівлі-продажу. Захист споживачів при укладенні договору роздрібної купівлі продажу.
- •48. Правове регулювання договору найму (оренди)
- •49. Правове регулювання договору підряду
- •50. Правове регулювання договору перевезення.
- •58 Договір поставки (ст.Ст. 245-253 цк України).
- •59. Правове регулювання договору міни
- •60. Правове регулювання договору комерційної концесії.
23. Реорганізація суб*єктів господарювання.
Таким чином, під реорганізацією розуміють припинення юридичної особи з переходом всіх прав та обов'язків до правонаступника в порядку загального правонаступництва. Під правонаступником розуміють юридичну особу (юридичних осіб), до якої (яких) переходять усі права та обов'язки реорганізованої юридичної особи. Стаття 59 ГК України та ст. 104 ЦК України визначають чотири шляхи припинення суб'єкта господарювання: злиття, приєднання, поділ та перетворення.
Злиття має місце тоді, коли дві або декілька юридичних осіб припиняють своє існування, а всі майнові права й обов'язки кожного з них стають правами й обов'язками нового (єдиного) суб'єкта, який виник на майновій базі утворених внаслідок злиття суб'єктів. Організаційно-правова форма новоутвореного суб'єкта може відрізнятися від колишніх форм суб'єктів господарювання, які злилися.
Приєднання характеризується тим, що одне підприємство приєднується до іншого із втратою юридичної самостійності і стає частиною іншого підприємства, до якого переходять права та обов'язки реорганізованої юридичної особи. Тобто основною відмінністю від злиття є те, що всі майнові права й обов'язки стають правами й обов'язками не нового суб'єкта господарювання, а того, який раніше вже існував і продовжує функціонувати в колишній організаційно-правовій формі як правонаступник суб'єктів, утворених внаслідок приєднання.
При виділенні(поділ) юридична особа виділяється зі складу іншої; при цьому продовжує існувати і той суб'єкт, зі складу якого відбулося виділення новоствореної юридичної особи. До новоствореного суб'єкта (суб'єктів) переходять права та обов'язки відповідно до розподільчого балансу. Відповідно до ст. 32 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", виділення вважається завершеним з дати державної реєстрації юридичних осіб, утворених в результаті виділу. Перетворення - це припинення суб'єкта господарювання, який у подальшому існує в іншій організаційній формі, має інші цілі діяльності, структуру та приймає всі майнові активи та пасиви свого попередника. Чинним законодавством встановлені певні обмеження щодо перетворення юридичних осіб. Товариство з обмеженою відповідальністю може бути перетворене в акціонерне товариство чи виробничий кооператив. Благодійна організація не може бути реорганізована в юридичну особу, метою діяльності якої є одержання прибутку.
24. Ліквідація суб*єктів господарювання.
Ліквідацією визнається припинення юридичної особи без правонаступництва інших юридичних чи фізичних осіб. Загальні положення щодо ліквідації юридичних осіб закріплені в ЦК та ГК України.
Відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа може бути ліквідована у добровільному порядку на підставі рішення учасників (повне та командитне товариство), або органів управління юридичної особи, уповноважених на це установчими документами (загальних зборів акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, благодійних організацій, кооперативів), в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також у інших випадках, передбачених установчими документами.
ЦК України встановлює такі підстави для винесення судом рішення про примусову ліквідацію юридичних осіб: - визнання судом недійсною державну реєстрацію юридичних осіб через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути (ч. 1 ст. 110); - у випадку, коли у повному та командитному товаристві залишається один учасник і останній не перетворить таке товариство в інше господарське товариство, а також у разі виходу учасника з повного товариства, виключення одного з учасників товариства, смерті учасника товариства, ліквідації юридичної особи - учасника товариства або звернення кредитором одного з учасників стягнення на частину майна, пропорційну його частці у статутному фонді (ст. 132); - у разі вибуття всіх вкладників із командитного товариства, якщо учасники товариства не перетворять таке товариство у повне товариство (ст. 139); - якщо вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та акціонерного товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного фонду (ст. ст. 144, 151, 155).
Ліквідація юр.о здійснюється ліквідаційною комісією.
Орган, який прийняв рішення про лік від юр.о встановлює порядок ліквідації та визначає строки проведення ліквідації та строк для заяви претензій кредиторами ( не менше 2 місяців з дня оголошення про ліквідацію). Черговість задоволення вимог кредиторів регул ЦКУ стаття 112.