45. Завдаток та застава як засоби забезпечення зобов’язань. Особливості іпотеки.

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Завдаток, на відміну від аванса, повинен бути визначений у договорі як завдаток. При порушенні зобов’язань за договором повертається подвійна сума завдатку, в той час як аванс повертається в однократному позмірі.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна

Іпотека припиняється у разі:

-припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

-реалізації предмета іпотеки

-набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

-визнання іпотечного договору недійсним;

-знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

46. Правове регулювання договору купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу один з найбільш поширених договорів, що укладаються як фізичними так і юридичними особами. За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується передати майно і сплатити за нього певну грошову суму (ціну). Істотними умовами даного договору є майно - товар і ціна.

Сторонами договору є продавець і покупець, якими можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи. Товаром може бути любе майно, не вилучене з цивільного обороту. Товаром може бути також майно, якого в момент укладання договору ще не має в натурі, наприклад майбутній врожай.

Договір купівлі-продажу може укладатись у різних формах : усна, письмова, нотаріально-посвідчена. Якщо момент укладання і виконання договору співпадають, його можна укласти в усній формі, якщо не співпадають - можна укласти в письмовій формі. Що ж стосується останньої форми, вона обов'язкова при укладенні договору купівлі-продажу жилого будинку, коли однією із сторін є громадянин та в інших випадках, зазначених в законодавстві.

Права та обов'язки виникають для обох сторін договору купівлі-продажу. Так продавець зобов'язаний передати продану річ покупцеві, даному обов'язку відповідає право покупця; покупець зобов'язаний сплатити вартість товару - продавець має право вимагати сплати вартості. Продавець зобов'язаний передати якісну річ, що передбачено Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р.

Сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору.

Покупець, якому продано річ неналежної якості, якщо її недоліки не були застережені продавцем, вправі за своїм вибором вимагати:

• або заміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками, річчю належної якості;

• або відповідного зменшення купівельної ціни;

• або безплатного усунення недоліків продавцем чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення;

• або розірвання договору з відшкодуванням покупцеві збитків.

Покупець вправі заявити продавцеві претензію з приводу недоліків проданої речі негайно по їх виявленню, але не пізніше шести місяців з дня передачі речі. З приводу недоліків у будинках - не пізніше одного року з дня передачі будинку у володіння покупця.