шпора терміни

«агропромислова інтеграція» - поєднання сільськогосподарського виробництва з переробленою промисловістю та іншими галузями народного господарства.

• «агропромисловий територіальний комплекс» - сукупність розташованих на певній території підприємств і організацій, діяльність яких тісно пов’язана з виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції.

• «агропромисловий центр» - це складний комплекс, де економічно, технологічно та організаційно взаємопов'язані між собою багато галузей і виробництв. АПК має надто складну функціональну і галузеву структуру.

• «адміністративно-територіальний устрій» - Спосіб територіальної організації держави, який характеризується певною формою конституційно-правових відносин між державою в цілому та її складовими частинами, виявляється в особливостях правового статусу адміністративних одиниць та розподілу владних повноважень між центральними і місцевими органами влади.

• «акваторія» - Ділянка водної поверхні певної водойми у визначених межах.

• «анклав» - Tериторія, або частина однієї держави, оточеної зі всіх сторін територією іншої держави або частина території однієї держави, яка не має спільних меж зі своєю материнською частиною і є оточеною територією іншої держави.

• «безробіття» - Економічна категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.

• «валовий національний продукт» - Сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від розташування національних підприємств.

• «вантажообіг» - Основний показник роботи транспорту.

• «вільна економічна зона» - Територія, де іноземні та вітчизняні фірми користуються податковими пільгами.

• «галузь господарства» - це сукупність природних, інтелектуально-професійних і створених людиною засобів, які зайняті у виробництві товарів і наданні різного виду послуг із метою створення умов і засобів життя людей.

• «геополітика» - наука, яка розглядає вплив географічних чинників на внутрішню й особливо зовнішню політику держав і націй. Однак таке тлумачення вже не є актуальним. На сьогодні є цілий ряд наукових шкіл, які по своєму трактують цей термін.

• «господарський комплекс» - Сукупність природних, інтелектуально-професійних і створених людиною засобів, які зайняті у виробництві товарів і наданні різного виду послуг з метою створення умов і засобів життя людей.

• «демографічна криза» - Глибоке порушення відтворення населення, що загрожує самому його існуванню.

• «демографічна політика» - цілеспрямована діяльність державних органів і інших соціальних інститутів у сфері регулювання процесів відтворення населення, покликана зберігати або змінювати тенденції динаміки чисельності, структури, розселення і якості населення.

• «демографічний вибух» - означає явище прискореного збільшення кількості землян у XX ст. Власне, в усі часи люди прагнули відтворити себе у нащадках і піклуватися про них. Наші предки тільки тому й вижили, що робили це досить успішно.

• «демографічний потенціал» - якість людності (населення),о якості людності в першу чергу належить потенція до самовідтворення

• «депопуляція» - систематичне зменшення абсолютної чисельності населення будь-якої країни або території як наслідок звуженого відтворення населення, коли наступні покоління чисельно менше за попередніх

• «екологізація регіону»-Стратегічний напрямок підвищення його конкурентоспроможності.

• «екологізація» - процес неухильного і послідовного впровадження систем технологічних, управлінських, юридичних та інших рішень, організації виробництва, що дозволяють підвищувати ефективність використання природних ресурсів з поліпшенням або хоча б збереженням якості довкілля

• «екологічна катастрофа» - надзвичайно швидка і тому небезпечна деструкційна зміна умов навколишнього середовища глобального чи локального масштабу, яка пов'язана з нанесенням величезної шкоди навколишньому середовищу, загибеллю рослин, тварин і людей.

• «екологічна криза» - термін для позначення важкого перехідного стану екологічних систем і біосфери в цілому.

• «екологічна регіональна політика» - система цілей і дій, що реалізуються органами державної влади і місцевого самоврядування, спрямованих на збереження довкілля та забезпечення еколого-безпечних умов життєдіяльності населення за допомогою методів, що враховують специфіку територій.

• «екологічна рівновага» - це баланс природних та антропогенних процесів, що забезпечує максимальний еколого-соціально-економічний ефект

• «екологічна система» - складна ієрархічна структура організованої матерії, в якій при об'єднанні компонентів в більші функціональні одиниці виникають нові якості, що відсутні на попередньому рівні

• «екологічний моніторинг» - система спостережень, збору, обробки, передачі, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для винесення управлінських рішень.

• «економічне активне населення» - частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг.

• «економічний потенціал» - сукупність наявних та придатних до мобілізації основних джерел, засобів країни, елементів потенціалу цілісної економічної системи, що використовуються і можуть бути використані для економічного зростання й соціально-економічного прогресу.

• «економічний простір» - це складна, динамічна, поліструктурна система реально існуючих економічних відносин, які постійно розвиваються, забезпечуючи економічну доцільність сукупності господарських структур, та, окреслених в територіальному вимірі, потоків усіх наявних ресурсів розвитку (виробничих, трудових, фінансових, інформаційних), каналів їх руху та локальних центрів управління цими потоками

• «економічний район» - територіально цілісна частина народного господарства країни

• «експорт» - вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотного повернення.

• «зелена революція» - комплекс змін в сільському господарстві країн, що розвиваються, мали місце в 1940-х — 1970-х роках і привели до значного збільшення світової сільськогосподарської продукції. Включав активне виведення продуктивніших сортів рослин, розширення іригації, вживання добрив, пестицидів, сучасної техніки.

• «земельна рента» - дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю

• «земельний кадастр» - упорядкована інформаційна система про правове, природне, господарське, економічне та просторове положення об'єктів, що підлягають обліку в системі відповідного рівня управління.

• «імпорт» - ввезення товарів, послуг (іноді може вживатися стосовно капіталу, знань, технологій)

• «індекс людського розвитку» - це індекс для порівняльної оцінки рівня життя, писемності, освіти, середньої тривалості життя та інших показників країни.

• «інноваційний потенціал» - сукупність науково-технологічних, фінансово-економічних, виробничих, соціальних та культурно-освітніх можливостей країни (галузі, регіону, підприємства тощо), необхідних для забезпечення інноваційного розвитку економіки.

• «каботаж» - прибережне плавання між портами однієї держави, без входу в іноземні порти.

• «кластер» - це галузеве, територіальне та добровільне об'єднання підприємницьких структур, які тісно співпрацюють із науковими (освітніми) установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентноздатності власної продукції і сприяння економічному розвитку регіону.

• «комбінування» - прогресивна форма організації суспільного виробництва, заснована на технологічному і організаційному з'єднанні в одному підприємстві різних виробництв. До. у п. знаходиться у взаємному зв'язку з концентрацією, спеціалізацією і кооперацією промислового виробництва, сприяє підвищенню ефективності виробництва, раціональному розміщенню продуктивних сил і розвитку територіальних промислових комплексів.

• «кооперування» - виробничі зв'язки між підприємствами, які спільно виготовлять кінцеву продукцію.

• «латифундія» - велике приватне земельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжувало безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації національної економіки не на внутрішній, а на зовнішній ринок.

• «макрорегіон» - Адміністративний поділ країни

• «механічний рух населення» - це переміщення людей через кордони регіона, яке пов’язано зі зміною їх місця проживання.

• «міграція» - переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час

• «місія регіону» виражає вищий сенс, мету існування громади в майбутньому.

• «місто» - тип поселення, зазвичай значного за чисельністю й густотою населення, жителі якого зайняті, як правило, поза сільським господарством.

• «міська агломерація» - територіальне утворення, в основі якого лежить певне місто, а також певна сукупність селищ міського типу, сільських та інших поселень, які об'єктивно об'єднані в єдине ціле (складну багатокомпонентну динамічну систему) інтенсивними економічними, у тому числі трудовими та соціальними, культурно-побутовими, рекреаційними та іншими звя'зками, а також екологічними інтересами.

• «паливно-енергетичний баланс» - система показників, яка відображає кількісну рівність між прибутком і витратою енергії та характеризує структуру виробництва і використання енергії в економіці, співвідношення між потребою в паливі у межах відповідної територіальної чи виробничої одиниці (країни, району, галузі, підприємства тощо) за певний період.

• «послуга» - дія або діяльність когось на користь іншої особи. В комерції - трудова доцільна діяльність, результати якої відображаються у корисному ефекті, особливій споживній вартості. Особливістю послуги є збіг у часі та в просторі процесів виробництва, реалізації і споживання її споживної вартості.

• «природний приріст населення» - це перевищення народжуваності над смертністю (обчислюється на 1000 жителів на рік). Він може бути додатним у разі перевищення народжуваності над смертністю і від'ємним, коли смертність більша від народжуваності, або нульовим, коли ці показники мають однакове значення.

• «природні ресурси» - це однорідні складові природи, що є елементами екосистеми і придатні для задоволення певних потреб людини. Природні ресурси поділяються на ресурси неживої природи і ресурси живої природи.

• «природні умови» - сукупність живих організмів, тіл і явищ природи, які впливають на життєдіяльність і господарську роботу суспільства, але не залучені в матеріальне і виробниче використання, виробничу і невиробничу діяльність людей (клімат).

• «природно-ресурсний потенціал» - важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови.

• «природокористування» - сфера виробничої та наукової діяльності, спрямованої на комплексне вивчення, освоєння, використання, відновлення, поліпшення й охорону природного середовища та природних ресурсів з метою розвитку продуктивних сил, забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

• «продовольча проблема» - Голод як крайній її прояв і величезне соціальне лихо знекровлював людей і в давнину , і в середні віки, і в нові, й навіть у новітні часи.

• «продовольчий комплекс» - е сукупність взаємопов'язаних підприємств з виробництва продовольчої сировини, її заготівлі, переробки, зберігання і реалізації через торговельно-розподільчу мережу і ринок.

• «продуктивні сили» - засоби виробництва (знаряддя праці та предмети праці), за допомогою яких виробляють матеріальні блага (здійснюють матеріальне виробництво), а також люди, що здатні до праці, мають певні навички й знання і приводять у дію ці засоби та вдосконалюють їх.

• «промислова агломерація» - територіальне зосередження галузевих і багатогалузевих промислових центрів, промислових вузлів на порівняно невеликій території.

• «промислова політика» - цілісна система заходів, інвестиційно-структурних перетворень, які здійснюються з допомогою певних механізмів, спрямованих на розв´язання стратегічних і тактичних завдань розвитку країни, - зростання промислового виробництва та окремих галузей, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних промислових товарів.

• «промислова революція» - перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст.

• «промисловий пункт» це населеній пункт в якому є тільке одне промислове підприємство

• «промислово-територіальний комплекс»

• «радіус торговельного обслуговування»

• «районологія» - це наукове пізнання процесів районоутворення і районування.

• «районування» - це процес поділу території на відносно цілісні частини району.

• «регіон як квазідержава» - являють собою «відособлені підсистеми держави і національної економіки» і визначаються як такі, в основному, на перших стадіях трансформаційних зрушень, де розпорядження природними багатствами, моніторинг та контроль за природокористуванням здійснюється на загальнодержавному рівні.

• «регіон як квазікорпорація» - У даному контексті регіони, подібно до великих корпорацій, виступають у якості суб’єктів конкурентної боротьби на товарних ринках, ринках послуг, праці, технологій і капіталу.

• «регіон як соціум» - висуває на перший план відтворення соціального життя (населення і трудових ресурсів, освіти, охорони здоров'я, культури, навколишнього середовища і т.д.) і розвиток системи розселення.

• «регіон» - це географічно суцільна територіальна частина народного господарства країни, яка має спеціалізацію і міцні внутрішні економічні зв'язки

• «регіональна економіка» - це науковий напрямок, який вивчає закономірність розміщення продуктивних сил та районів. РПС займається регіональними та міжрегіональними проблемами, а регіональна економіка за об'єкт дослідження має регіон.

• «регіональна політика» - сфера діяльності держави щодо управління економічним, соціальним і політичним розвитком країни в просторовому (регіональному) аспекті, тобто пов'язана з взаємовідносинами між державою і регіонами, а також регіонів між собою. Є складовою частиною національної стратегії соціально-економічного розвитку.

• «регіонознавство»

• «ресурсозбереження» - це прогресивний напрям використання природно-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів.

• «ринок праці» - сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу. Через ринок праці здійснюється продаж робочої сили на визначений термін. Ринок впливає на всi сфери економiки

• «розміщення продуктивних сил» - основа всього суспільного розвитку. Від рівня розвитку і характеру продуктивних сил, насамперед від рівня складності і досконалості знарядь виробництва, а також від виробничого досвіду, навичок і культури людей залежить продуктивність суспільної праці, ступінь панування людей над природою. Розвиток продуктивних сил лежить в основі зміни і розвитку другого елемента виробництва — виробничих відносин.

• «собівартість виробництва» - Вартість факторів виробництва, які необхідно витратити на виробництво продукції, та її збут.

• «соціальна сфера» - одна з найважливіших сфер життя суспільства, в якій реалізуються соціальні інтереси всіх верств населення, відносини суспільства і особи, умови праці й побуту, здоров’я, відпочинку.

• «сталий розвиток» - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.

• «статева структура населення» - є одним з важливих демографічних показників. Він дозволяє зробити певні висновки щодо демографічних тенденцій та визначити можливі зміни динаміки чисельності населення в майбутньому. Сама ж статево-вікова структура населення є результатом особливостей народжуваності і смертності населення в конкретних історичних умовах відтворення.

• «стійкий розвиток» - означає задоволення потреб людей сьогодні за допомогою продуктів та технологій компанії, та як для роботодавця – надання рівних можливостей розвитку для наступних поколінь

• «територіальна організація продуктивних сил» - це ди-намічний і багатоплановий процес, який залежить від різних факторів. Кожен з них характеризується особливостями і мас-штабами впливу як на розвиток і розміщення продуктивних сил, так і результативність їх функціонування.

• «територіальна структура» - одне з поширених понять в економіко-ге-ографічній літературі останніх років. У його тлумаченні немає однозначності. діапазон значень, що вкладають у це поняття різні автори, досить широкий.

• «територіальний виробничий комплекс» - це поєднання підприємств і закладів, для яких територіальна цілісність компонентів є додатковим фактором підвищення економічної ефективності за рахунок: − значній стійкості взаємних зв’язків і ритмічності виробничого процесу; − скорочення транспортних витрат; − раціонального використання всіх видів ресурсів; − створення оптимальних умов для поєднання галузевого і територіального планування і управління.

• «територіальний поділ праці» - це об'єктивний процес розвитку продуктивних сил, при якому відбувається відокремлення різних видів трудової діяльності, спеціалізація окремих виробничих одиниць, обмін між ними продуктами своєї діяльності.

• «технопарк» - найбільш масштабні інноваційно-технологічні центри, в яких забезпечуються умови, максимально сприятливі для науково-технічних інноваційних проектів, виконуваних спільними зусиллями наукових центрів і промисловості.

• «товарооборот» - це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану торгову мережу (магазини, аптеки, палатки, кіоски, автозаправні станції, розвізну і розносну мережу) і мережу громадського харчування (їдальні, кав'ярні, ресторани тощо) усіма підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності і господарювання.

• «торгівля» - процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима. У широкому значенні — вид підприємницької діяльності, пов'язаний з купівлею-продажем товарів.

• «торговельна доступність»

• «транспортна мережа»

• «транспортна система» - транспортна інфраструктура, транспортні підприємства, транспортні засоби та управління у сукупності

• «транспортний вузол» - сукупність транспортних процесів і засобів для їхньої реалізації в місцях стикування двох або декількох магістральних видів транспорту.

• «трудові ресурси» - поняття «марксистсько-ленінської» (комуністичної, сталінської або так званої «лагерної») «політичної економії». За дегуманізацію і інструменталізацію людини та методологічну необгрунтованість це поняття багаторазово піддавалося критиці суспільствознавцями. В вітчизняній економічній науці під цим терміном розуміється працездатне населення (дійсне і потенціальне) на території країни, адміністративної територіальної одиниці або підприємства.

• «умовне паливо» - одиниця обліку органічного палива, яка використовується для співвідношення ефективності різних видів палива та їх сумарного обліку. За одиницю умовного палива використовується 1 кг палива з питомою теплотою згоряння у 7000 ккал/кг. В нафтогазовій геології для підрахунку запасів родовища в умовнному паливі прийнято 1 млрд. м3 природнього газу переводити в 1 млн. т умовного палива.

• «фактори регіонального розвитку» - Політика сталого розвитку території базується на врахуванні комплексу об’єктивних та суб’єктивних факторів сприятливого та лімітуючого характеру. До числа перших слід віднести такі фактори: - географічний – вигідне географічне положення створює їй певні переваги для прискореної інтеграції в європейські структури; - історичний – своєрідність краю, де збереглась висока культура господарювання, традиції і навики місцевого населення, що в поєднанні з близькістю країн Західної Європи створює передумови для швидкої адаптації населення до ринкових умов господарювання; - економічний – досягнення позитивних структурних зрушень, що служить вагомою передумовою для поступового економічного зростання; - транспортний – розвинення мережі автомобільних доріг та залізниць з врахуванням зручного географічного положення може принести реальну вигоду території; - природний – наявність унікальних природних ресурсів: мінеральних вод, лісів, значних запасів підземних і поверхневих вод, інших корисних копалин індустріального значення, ландшафтно-кліматичних зон; - рекреаційний – володіння потужним природним потенціалом для санаторно-курортного лікування та оздоровлення людей, який може перетворити рекреаційну сферу в одну з провідних галузей економіки регіону; - екологічний – рівень антропогенного забруднення довкілля та його виняткова екологічна роль може сприяти позитивному іміджу території.

• «функціонально-територіальна структура» - Під територіально-функціональною структурою АПК розуміють сукупність взаємопов'язаних територіальних частин (утворень, елементів). У науковій літературі існує кілька підходів до їх виділення. Перший з них базується на виділенні локальних, регіональних і народногосподарського АПК. При цьому враховують адміністративно-територіальний поділ країни.