- •2. Спартанська та афінська система виховання
- •4.Класно-урочна система я.А.Коменського, роль учителя в сучасних умовах. Шляхи вдосконалення класно-урочної системи
- •1. Поурочну/погодинну тижневу тарифікацію для оплати праці, що практикується донині - замінити на систему оплати за роботу "від і до".
- •5.Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки
- •7.Питання виховання в європейських соціальних теоріях 19 ст.(р.Оуен, ш.Фур є, Сен-Сімон)
- •12.Педагогічні погляди гуманістів та ранніх соціалістів-утопістів (Рабле, Мор, Компанелла, Монтень). Характеристика основних педагогічних творів.
- •13.Порівняйте ідею загальнолюдського виховання в працях ж.Ж.Руссо та г.Сковороди
- •14.Основні підходи до виникнення виховання в суспільстві. Виховання в первісному суспільстві
- •15.Виникнення перших університетів у Західній Європі. Організація навчального процесу та методика навчання
- •16.Ідея керування дітьми і.Ф. Гербарта
- •18.Я.А. Коменський про вікову періодизацію та систему шкіл
- •22.М.Ф.Квінтіліан про організацію та методику навчання, вимоги до вчителя
- •25. Вплив демократичних ідей і.Г. Песталоцці на розвиток педагогічної теорії та шкільної практики
- •26.Розвиток педагогічної думки в Україні за роки Радянської влади. Діяльність с.Васильченка, т.Лубенця, в.Затонського, м Скрипника, я.Ряппа
- •27.Педагогічні погляди к.А.Гельвеція та д.Дідро
- •28.Ідея природовідповідності в працях я.А.Коменського, ж.Ж.Руссо, і.Г.Песталоцці та а.Дістервега
- •29.Характеристика школи й освіти доби Європейського Середньовіччя
- •31.Аналіз статті к.Ушинського «Праця в її психічному і виховному значенні»
- •32.Охарактеризуйте «Статут Львівської Братської школи 1586 р. Порядок шкільний» та поясніть, у чому полягає демократичний характер діяльності братських шкіл
- •33.Розкрийте сутність проблеми сімейного виховання в праці а.С.Макаренка «Книга для батьків»
- •34.Етнічні засади родинного виховання в праці в.О.Сухомлинського «Батьківська педагогіка»
- •36.Аналіз праці в.Сухомлинського «Народження громадянина»
- •37.Ідеї національного виховання української молоді г.Ващенка. Аналіз праці «Виховний ідеал»
- •38.Шкільні реформи 60-х р.Р. 19 ст. В Російській імперії. «Положення про початкові народні училища» 1864 р., »Устав гімназій та прогімназій» 1864 р.
- •39.В.О.Сухомлинський про творчий характер педагогічної праці. Аналіз праці «Розмова з молодим директором школи»
- •40.Аналіз праці і.Ф.Гербарта «Загальна педагогіка, що виводиться з мети виховання»
- •41.Аналіз праці а.С.Макаренка «Педагогічна поема»
- •42.Аналіз праці в.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям»
- •43.Сутність ідеї природовідповідного виховання та її втілення в праці г.Сковороди «Благодарний Еродій»
- •44.Обгрунтуйте значення роману ж.Ж.Руссо «Еміль, або Про виховання» для розвитку світової педагогічної думки
- •45.Аналіз праці а.Макаренка «Лекції про виховання дітей»
- •46.Аналіз праці в.Сухомлинського «Павлиська середня школа»
- •47.Аналіз статті к.Ушинського «Про користь педагогічної літератури»
- •48.Педагогічна діяльність в.Сухомлинського та сучасність.
- •49.Аналіз концепції «Освіта (Україна 21 ст.)»
- •51.Аналіз статті к.Ушинського «Про народність у суспільному вихованні»
- •52. Ідея політехнізму в роботах педагогів 20-30-х років. Аналіз роботи н.К.Крупської «Про політехнізм»
- •53.Аналіз роботи д.Дідро «План університету або школи публічного викладання всіх наук для Російського уряду»
- •54. Аналіз праці а.Дістервега «Посібник для освіти німецьких учителів»
- •55. Аналіз праці м.Пірогова «Питання життя» та її значення для розвитку педагогічної думки
- •56. Ідея гармонійного розвитку особистості в роботі к.Ушинського «Людина як предмет виховання»
- •57. Розкрийте основний зміст «Повчання дітям» Володимира Мономаха
- •58. Розкрийте основні положення праці я.Коменського «Материнська школа»
- •59. Ідеї громадянського виховання г.Кершенштайнера
- •60. Аналіз праці є.Славінецького «Громадянство звичаїв дитячих»
- •63.Поясніть сутність принципу «спорідненої праці» в теоретичній спадщині г.Сковороди. Яке значення він має для розвитку української національної педагогічної думки?
- •66. Діяльність представників демократичної педагогіки 30-40 років 19 ст.(в.Бєлінський, о.Герцен, м.Чернишевський, м.Добролюбов). Аналіз статті м.Добролюбова «Про значення авторитету у вихованні».
- •67. Становлення та розвиток вищих навчальних закладів в Україні: Острозька та Києво-Могилянська академії
- •68. Українська педагогічна думка першої половини 20 ст. Педагогічні погляди с.Русової, і.Огієнка.
- •69. Діяльність перших університетів в Україні першої половини 19 ст. Харківський та Київський університети
- •70. Педагогічні пошуки на межі 19-20 ст. Е.Кей та м.Монтессорі
- •73. Філософські та природничі основи педагогічної теорії к.Д.Ушинського
- •77. Порівняйте погляди Дж.Локка та я.Коменського в галузі освіти
- •78. Освітні реформи на початку 18 ст. В Російській імперії. М.Ломоносов, його значення в розвитку педагогіки та школи
- •79. К.Д.Ушинський про урок та вимоги до вчительської професії
- •80. Братські школи в Україні та Білорусі, їх роль щодо розвитку мови, науки, культури, освіти
- •81. А.Макаренко про педагогічну працю та вимоги до вчителя
- •83. В.Сухомлинський про розумове виховання школярів
- •85. Я.Коменський про вчителя та вимоги до нього
- •86. Педагогічні погляди м.Корфа, в.Стоюніна, в.Водовозова
- •87. Особливості навчального процесу в Києво-Могилянській академії. Організаційно-просвітницька діяльність п.Могили
- •88. Вплив педагогічних поглядів та діяльності с.Полоцького й є.Славинецького на становлення Слов яно-греко-латинської академії
- •89. Просвітницька діяльність ф.Прокоповича та м.Козачинського
- •90. Проблема розвитку дитячої активності та творчості в педагогічних працях л.М.Толстого
1. Поурочну/погодинну тижневу тарифікацію для оплати праці, що практикується донині - замінити на систему оплати за роботу "від і до".
Така праця включає як уроки, так і певні види некласних занять із групою чи навіть окремим учнем. Діти зі школи йдуть пізніше ніж зараз, але без вантажу домашніх завдань та без "мозолів" на задньому місці від "сидіння за партою".
Значна частина неурочного, але обов'язкового часу планується так, щоб кожен школяр отримував персональну програму особистісного розвитку у відповідності до кращих своїх природних акцентів. Щоб не впасти в профанацію, важливо врахувати, що такі програми є благодатними тільки за діяльної форми навчально-виховної роботи - а не завдяки сидінню учнів за партою, а вчителів за балачками між собою.
Щодо шкільних приміщень, то зараз навіть у Києві співвідношення "учні - один учитель" складає 10,5: 1. І майже 40% шкіл мають наполовину, а той на 70 відсотків менший контингент учнів від їх проектного потенціалу.
2. Подовжений робочий день стане механізмом відбору гарних педагогів, бо передбачатиме кардинально новий рівень оплати праці.
За вимоги універсальної педагогічно-наукової здатності вчителька, що "готується" до уроку, перечитуючи наступний параграф підручника ,та основним виховним прийомом якої є "Я сказал-а-а-а-а!!!" - стане непридатною до роботи у системі новоякісної шкільної роботи. При цьому не треба чекати нових випускників університетів: за наявності дійової мотивації справа за добрими професіонали не стане.
3. Оклад педагога влада має забезпечити в повній відповідності до 57-ї статті "Закону про освіту" на рівні середньої зарплати в промисловості, тобто в рази більший, ніж тепер.
Для усвідомлення рівня проблеми оплати праці педагога ось такий приклад: ліцеїст-десятикласник на канікулах працює на будівництві підсобником за 120 гривень у день, а його вчителю-початківцю держава з потужними природними ресурсами знаходить аж 38,46 гривні в день при 26-денному робочому місяці чи 45,45 гривень у день при 22-денному. Порівняйте з оплатою праці школяра-підсобника.
4. Канікули щораз повністю віддавати на вільний час як для учнів, так і для вчителів: щоб скучили один за одним. У школі в цей час саме попрацювати технічному персоналу.
* * *
Звісно, що тих, хто візьметься за таку справу відразу накриє хвиля вереску. Не треба панікувати: нове тільки виглядає страшним, та й то лише для психіки людини, а не її самої як цілісної особистості.
Зміна стану системи не може бути питанням самої системи. Це проблема її менеджера. Тобто - державної влади.
Якщо вона не спроможна на роль лікаря, який змінює стан свого пацієнта на кращий, то що це за влада? Уявіть лікаря, котрий замість грамотно змінювати умови функціонування організму пацієнта весь час тільки й смикатиметься нервово на кожний його зойк.
Хоча кращим прикладом гідної народу влади був би грамотний суспільно-політичний інженер-конструктор.
5.Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки
Предметом історії педагогіки є вивчення історичних закономірностей розвитку виховання, школи і педагогічної думки в різні історичні періоди з найдавніших часів до наших днів. Тут слід звернути увагу на три принципово важливі особливості. По-перше, на послідовність слів: виховання, школа і педагогічна думка, яка зовсім не випадкова. Як буде показано далі, у такій послідовності і відбувався складний процес їх становлення і розвитку. По-друге, на те, що виховання, школа і педагогічна теорія розглядаються в процесі їх взаємозв'язку і розвитку. По-третє, історія педагогіки вивчає історичні закономірності цього розвитку, тобто намагається встановити все, що є спільним для виховання, школи і педагогічної думки в різні історичні періоди.
Основні завдання історії педагогіки
Основні завдання історії педагогіки як науки:
• отримання достовірних наукових знань про закономірності розвитку різних педагогічних явищ і трансформацію різних педагогічних теорій, обумовлених цими явищами;
• аналіз боротьби прогресивних і консервативних тенденцій в розвитку педагогіки;
• розкриття з наукових позицій причин якісних змін в розвитку педагогіки;
• встановлення шляхів, якими йшов процес формування нового теоретичного змісту педагогічної науки (генезис прогресивних начал педагогічної теорії).
Завдання історії педагогіки як предмету педагогічної освіти (навчальної дисципліни):
Історія педагогіки відіграє важливу роль у професійній підготовці майбутніх учителів, розв'язуючи такі завдання:
• виявити й ознайомити студентів із основними шляхами та закономірностями розвитку виховання, школи і педагогічної думки у різні історичні періоди;
• сформувати в студентів систему знань про світовий історико-педагогічний процес та про місце української педагогіки в ньому; ознайомити з сучасними формами виховання і педагогічними течіями через їх історичний родовід;
• розкрити кращі здобутки педагогічної мудрості українського й інших народів та виробити уміння застосовувати їх у своїй майбутній професійній діяльності;
• виховання любові до педагогічної професії, формування ідеалу вчителя на основі яскравих прикладів життя відомих педагогів (Коменський, Песталоцці, Ушинський, Макаренко тощо) і формування основ педагогічної майстерності;
• сформувати самостійне історико-педагогічне мислення (навчити бачити і розуміти закономірності розвитку педагогічних категорій); формувати критичне ставлення до педагогічної спадщини минулого, що буде утримувати майбутнього педагога від консерватизму і рутини, а також від псевдоноваторства в учительській роботі;
• оволодіти методами ретроспективного аналізу історико-педагогічних явищ і фактів;
• розширити професійний світогляд, збагатити духовну культуру майбутніх педагогів.
У контексті поставлених завдань історія педагогіки дає змогу зрозуміти зв'язок педагогічних явищ із суспільно-культурними відносинами епохи і країни, виробляє історичну перспективу, дозволяє глибше, критичніше і більш всебічно оцінити стан освітніх і педагогічних систем і прагнень сучасності, збуджує живе зацікавлення педагогічними проблемами, прищеплює культ педагогічних традицій, може служити засобом формування почуття патріотизму та інтернаціоналізму.
Ушинський джерелами теорії педагогіки називав весь комплекс "антропологічних наук", куди відносив анатомію, фізіологію і патологію людини, психологію, логіку, філософію, географію, політекономію, історію. Із зазначеного кола наук головне значення надавав психології. Саме на її основі Ушинський обґрунтував педагогічну науку у своїй фундаментальній праці "Людина як предмет виховання". Педагогічна наука зіставляє факти наук про людину і на їх основі дає прямі вказівки щодо наслідків тих або інших педагогічних прийомів.