
- •2. Спартанська та афінська система виховання
- •4.Класно-урочна система я.А.Коменського, роль учителя в сучасних умовах. Шляхи вдосконалення класно-урочної системи
- •1. Поурочну/погодинну тижневу тарифікацію для оплати праці, що практикується донині - замінити на систему оплати за роботу "від і до".
- •5.Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки
- •7.Питання виховання в європейських соціальних теоріях 19 ст.(р.Оуен, ш.Фур є, Сен-Сімон)
- •12.Педагогічні погляди гуманістів та ранніх соціалістів-утопістів (Рабле, Мор, Компанелла, Монтень). Характеристика основних педагогічних творів.
- •13.Порівняйте ідею загальнолюдського виховання в працях ж.Ж.Руссо та г.Сковороди
- •14.Основні підходи до виникнення виховання в суспільстві. Виховання в первісному суспільстві
- •15.Виникнення перших університетів у Західній Європі. Організація навчального процесу та методика навчання
- •16.Ідея керування дітьми і.Ф. Гербарта
- •18.Я.А. Коменський про вікову періодизацію та систему шкіл
- •22.М.Ф.Квінтіліан про організацію та методику навчання, вимоги до вчителя
- •25. Вплив демократичних ідей і.Г. Песталоцці на розвиток педагогічної теорії та шкільної практики
- •26.Розвиток педагогічної думки в Україні за роки Радянської влади. Діяльність с.Васильченка, т.Лубенця, в.Затонського, м Скрипника, я.Ряппа
- •27.Педагогічні погляди к.А.Гельвеція та д.Дідро
- •28.Ідея природовідповідності в працях я.А.Коменського, ж.Ж.Руссо, і.Г.Песталоцці та а.Дістервега
- •29.Характеристика школи й освіти доби Європейського Середньовіччя
- •31.Аналіз статті к.Ушинського «Праця в її психічному і виховному значенні»
- •32.Охарактеризуйте «Статут Львівської Братської школи 1586 р. Порядок шкільний» та поясніть, у чому полягає демократичний характер діяльності братських шкіл
- •33.Розкрийте сутність проблеми сімейного виховання в праці а.С.Макаренка «Книга для батьків»
- •34.Етнічні засади родинного виховання в праці в.О.Сухомлинського «Батьківська педагогіка»
- •36.Аналіз праці в.Сухомлинського «Народження громадянина»
- •37.Ідеї національного виховання української молоді г.Ващенка. Аналіз праці «Виховний ідеал»
- •38.Шкільні реформи 60-х р.Р. 19 ст. В Російській імперії. «Положення про початкові народні училища» 1864 р., »Устав гімназій та прогімназій» 1864 р.
- •39.В.О.Сухомлинський про творчий характер педагогічної праці. Аналіз праці «Розмова з молодим директором школи»
- •40.Аналіз праці і.Ф.Гербарта «Загальна педагогіка, що виводиться з мети виховання»
- •41.Аналіз праці а.С.Макаренка «Педагогічна поема»
- •42.Аналіз праці в.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям»
- •43.Сутність ідеї природовідповідного виховання та її втілення в праці г.Сковороди «Благодарний Еродій»
- •44.Обгрунтуйте значення роману ж.Ж.Руссо «Еміль, або Про виховання» для розвитку світової педагогічної думки
- •45.Аналіз праці а.Макаренка «Лекції про виховання дітей»
- •46.Аналіз праці в.Сухомлинського «Павлиська середня школа»
- •47.Аналіз статті к.Ушинського «Про користь педагогічної літератури»
- •48.Педагогічна діяльність в.Сухомлинського та сучасність.
- •49.Аналіз концепції «Освіта (Україна 21 ст.)»
- •51.Аналіз статті к.Ушинського «Про народність у суспільному вихованні»
- •52. Ідея політехнізму в роботах педагогів 20-30-х років. Аналіз роботи н.К.Крупської «Про політехнізм»
- •53.Аналіз роботи д.Дідро «План університету або школи публічного викладання всіх наук для Російського уряду»
- •54. Аналіз праці а.Дістервега «Посібник для освіти німецьких учителів»
- •55. Аналіз праці м.Пірогова «Питання життя» та її значення для розвитку педагогічної думки
- •56. Ідея гармонійного розвитку особистості в роботі к.Ушинського «Людина як предмет виховання»
- •57. Розкрийте основний зміст «Повчання дітям» Володимира Мономаха
- •58. Розкрийте основні положення праці я.Коменського «Материнська школа»
- •59. Ідеї громадянського виховання г.Кершенштайнера
- •60. Аналіз праці є.Славінецького «Громадянство звичаїв дитячих»
- •63.Поясніть сутність принципу «спорідненої праці» в теоретичній спадщині г.Сковороди. Яке значення він має для розвитку української національної педагогічної думки?
- •66. Діяльність представників демократичної педагогіки 30-40 років 19 ст.(в.Бєлінський, о.Герцен, м.Чернишевський, м.Добролюбов). Аналіз статті м.Добролюбова «Про значення авторитету у вихованні».
- •67. Становлення та розвиток вищих навчальних закладів в Україні: Острозька та Києво-Могилянська академії
- •68. Українська педагогічна думка першої половини 20 ст. Педагогічні погляди с.Русової, і.Огієнка.
- •69. Діяльність перших університетів в Україні першої половини 19 ст. Харківський та Київський університети
- •70. Педагогічні пошуки на межі 19-20 ст. Е.Кей та м.Монтессорі
- •73. Філософські та природничі основи педагогічної теорії к.Д.Ушинського
- •77. Порівняйте погляди Дж.Локка та я.Коменського в галузі освіти
- •78. Освітні реформи на початку 18 ст. В Російській імперії. М.Ломоносов, його значення в розвитку педагогіки та школи
- •79. К.Д.Ушинський про урок та вимоги до вчительської професії
- •80. Братські школи в Україні та Білорусі, їх роль щодо розвитку мови, науки, культури, освіти
- •81. А.Макаренко про педагогічну працю та вимоги до вчителя
- •83. В.Сухомлинський про розумове виховання школярів
- •85. Я.Коменський про вчителя та вимоги до нього
- •86. Педагогічні погляди м.Корфа, в.Стоюніна, в.Водовозова
- •87. Особливості навчального процесу в Києво-Могилянській академії. Організаційно-просвітницька діяльність п.Могили
- •88. Вплив педагогічних поглядів та діяльності с.Полоцького й є.Славинецького на становлення Слов яно-греко-латинської академії
- •89. Просвітницька діяльність ф.Прокоповича та м.Козачинського
- •90. Проблема розвитку дитячої активності та творчості в педагогічних працях л.М.Толстого
51.Аналіз статті к.Ушинського «Про народність у суспільному вихованні»
|
|
Ідея народності виховання в Ушинського свідчить про його боротьбу за розвиток російської національної педагогіки і школи, а також про критичне використання позитивного досвіду зарубіжної педагогіки. Розвиток освіти і виховання на основі народності повинен сприяти підготовці патріотів Росії, які б сумлінно виконували свої громадські обов'язки і поважали інші народи. Народ, на його думку, є джерелом усіх багатств матеріальної і духовної культури, а тому треба вивчати історію, географію, економіку, мову, літературу, мистецтво та інші науки. Народна .творчість (поезія, пісні, музика, образотворче мистецтво та ін.)— джерело культури народу. Однією з ознак народності є і мова, ' найкращий виразник духовно'} Культури кожного народу. У своїй статті «Рідне слово» Ушинський у барвистих і хвилюючих тонах писав про значення рідної мови: «Мова народу — кращий, що ніколи не в'яне і вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина; в ній втілюється творчою силою народного духу в думку, в картину і звук, небо вітчизни, Її повітря, її фізичні явища, її клімат, її поля, гори, долини, її ліси й ріки, її бурі і грози — весь той глибокий, повний думки й почуття, голос рідної природи, який лунає так гучно в любові людини до її іноді суворої батьківщини, який відбивається так виразно в рідній пісні, в рідних мелодіях, в устах народних поетів. Проте в світлих, прозорих глибинах народної мови відбивається не тільки природа рідної країни, але й уся історія духовного життя народу. Покоління народу проходять одне за одним, але результати життя кожного покоління залишаються в мові—в спадщину потомкам. У скарбницю рідного слова складає одне покоління за другим плоди глибоких сердечних рухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитої радості,— одним словом, весь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народному слові. Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує віджилі, живущі та майбутні покоління народу в одне велике, історично живе ціле. Вона не тільки виявляє собою життєвість народу, але є якраз саме це життя. Коли зникає. народна мова,— народу нема більше» '. Висока оцінка Ушинським рідної, зокрема російської, мови і його боротьба за створення шкіл, де б навчання проводилося рідною мовою народів Росії, мала не тільки велике педагогічо-методичне значення, але й політичне. Його виступи в цьому питанні були використані прогресивними силами Росії для боротьби проти русифікаторської політики царського уряду щодо народів, які жили на окраїнах Росії.
52. Ідея політехнізму в роботах педагогів 20-30-х років. Аналіз роботи н.К.Крупської «Про політехнізм»
О ПОЛИТЕХНИЗМЕ
1. Наша страна была до сих пор одной из самых отсталых в промышленном отношении стран. Теперь она идет по пути индустриализации, и отсталые, веками практиковавшиеся навыки труда отмирают, вытесняются современной крупной промышленностью, строящейся на основе последнего слова науки. Идет реконструкция всего народного хозяйства.
2. Но и независимо от нашей отсталости современная крупная промышленность, на которую держит курс наша страна, не есть нечто стабильное. Для нее характерны, как это еще в свое время отмечено К. Марксом, постоянные изменения в процессах производства, постоянные изменения в технических основах производства — перманентная, так сказать, реорганизация производства. От современного рабочего требуется поэтому умение приспособляться к все изменяющимся условиям производства, овладевать новыми методами производства. В нашей же стране, в которой надо подводить как можно скорее производственную базу под социалистическое строительство, где в реконструкции играет такую роль кооперирование населения, где нельзя произвести переворота во всем хозяйстве страны без участия самих масс, как это постоянно подчеркивал Ленин, политехнический кругозор масс играет колоссальную роль.
3. Реконструкция всего народного хозяйства пробуждает в массах, в том числе и в детских массах, интерес к технике, что создает благоприятные предпосылки для проведения политехнического воспитания, углубляющего этот интерес и подводящего под него научную базу.
4. Необходимо, чтобы наши учреждения начиная с детского сада не заглушали этого интереса, а всячески развивали его путем сообщения соответствующих фактов, научного осмысливания их путем создания соответствующих книг для чтения, путем показа, экскурсий, наблюдений, путем изучения процесса труда и т. д. Надо увлечь учащихся романтикой современной техники.
5. В целях практического ознакомления с современной техникой должна быть использована каждая электрическая станция, каждая железнодорожная мастерская, каждый трактор, каждая швейная машина, каждая мастерская, каждый завод, каждая фабрика.
6. В чем заключается содержание политехнического образования? Было бы ошибочно думать, что это содержание сводится лишь к приобретению известной суммы навыков (как это думает Гастев), или к многоремесленности, как полагают иные, или лишь к изучению современных, притом наивысших, форм техники (как это думает Панкевич). Политехнизм — это целая система, в основе которой лежит изучение техники в различных ее формах, взятой в ее развитии и всех ее опосредствованиях. Сюда входит и изучение «естественной технологии», как называл Маркс живую природу, и технологии материалов, и изучение орудий производства, их механизмов, изучение энергетики. Сюда входит и изучение географической основы экономических отношений, влияние способов добывания и обработки на общественные формы труда и влияние последних на весь общественный уклад.
7. Политехнизм не есть какой-то особый предмет преподавания, он должен пропитывать собою все дисциплины, отразиться на подборе материала и в физике, и в химии, и в естествознании, и в обществоведении. Нужна взаимная увязка этих дисциплин и увязка их с практической деятельностью, и особенно увязка их с обучением труду. Только такая увязка может преподаванию труда придать политехнический характер.
8. Само собой, политехнически построенная программа требует от учащихся больше, чем какая-либо другая, умения наблюдать, углублять и проверять свои наблюдения путем опытов, путем практики, в частности трудовой практики, требует умения фиксировать свои наблюдения и делать из них выводы.
9. Обучение труду в политехнической школе должно давать учащимся, с одной стороны, общие трудовые навыки (как-то: умение ставить своему труду определенные цели, планировать свою работу, делать расчеты, составлять чертежи, целесообразно распределять между собою работу, работать коллективно, умение экономно обращаться с материалом, обращаться с инструментами, добиваться известной, доступной для данного возраста тщательности в работе и т. д.); с другой стороны — осмысливать трудовые процессы с точки зрения техники, организации труда, их общественной значимости (конечно, опять-таки в соответствии с возрастом и жизненным опытом учащихся).
10. Вооружение трудовыми навыками помогает углублять постановку общественно полезной работы школы, которая имеет громадное значение в деле воспитания навыков коллективного труда и в деле воспитания у ребят общественного подхода к своему труду.
11. Рисовальные и чертежные классы, лаборатории, мастерские и опытные участки являются необходимым школьным оборудованием. Однако школа должна стремиться организовать работы ребят в самом производстве.
12. Само собой, политехническая школа имеет различный облик на различных своих ступенях. На первой ступени трудовое воспитание неизбежно носит общий характер. Но в семилетке за исходный пункт берется уже какая-либо определенная область производства (как мы видим это, например, в подростковой школе ШКМ и в школе ФЗС). Однако в семилетке нет еще специализации. Цель ее — осмыслить для учащегося самые основы производства, помочь ему поднять технические и хозяйственные взаимоотношения данной отрасли производства с рядом других, вооружить умением связывать теорию с практикой. Во втором концентре дается уже известная специализация, однако специализация эта дается таким образом, чтобы она, давая необходимые в определенной профессии умения, ширила бы в то же время политехнический кругозор учащихся.
13. Политехническая школа отличается от профессиональной тем, что центр тяжести в ней лежит в осмысливании трудовых процессов, в развитии умения связывать воедино теорию и практику, умении понимать взаимозависимость известных явлений, тогда как в профессиональной школе центр тяжести переносится на вооружение учащихся трудовыми навыками.
14. Однако природа современной крупной промышленности такова, что она предъявляет спрос на специалистов такого типа, которые могли бы приспособляться ко все изменяющимся условиям производства, поэтому все более и более начинает подводиться политехнический базис под обучение навыкам и в профессиональных школах (по крайней мере в отраслях, охваченных крупным производством).
15. Но правильно поставленное политехническое воспитание вырабатывает такого всесторонне развитого работника, который не нужен капиталисту. Вот почему при капитализме политехническая школа не может развернуться полностью.
16. Развитию политехнической школы в нашей Советской стране мешает слабое развитие крупной промышленности. Однако с каждым годом это препятствие будет ослабляться и советская школа будет принимать все более и более политехнический облик.
1929 г.