- •1 Основні концепції км
- •1.1 Що таке комп’ютерна мережа?
- •1.2 Класифікація комп'ютерних мереж
- •1.2.1 Класифікація мереж за областю дії
- •1.2.2 Класифікація мереж за способами адміністрування
- •Принцип дії зіркоподібних мереж
- •Переваги зіркоподібних мереж
- •Недоліки зіркоподібних мереж
- •Коміркова топологія
- •Змішані топології
- •Змішані коміркові мережі
- •Комбіновані топології
- •1.2.6 Класифікація мереж за архітектурою
- •1.3 Моделі та стандарти комп’ютерних мереж
- •1.3.1 Мова комп’ютера
- •1.3.2 Мережеві моделі
- •Модель osi
- •Прикладний рівень
- •Рівень відображення
- •Рівень сеансовий
- •Транспортний рівень
- •Мережевий рівень
- •Рівень канальний
- •Рівень фізичний
- •1.3.3 Мережеві стандарти та специфікація
- •1.4 Методи мережевої комунікації
- •1.4.1 Сигнали
- •1.4.2 Методи доступу до мережі
- •1.5 Фізичні компоненти мереж
- •1.5.1 Мережеві адаптери
- •1.5.2 Мережеві носії
- •Коаксіальний кабель
- •Опто-волоконний кабель
- •Скручена пара провідників
- •Ефірні середовища
- •1.5.3 Сертифікація кабелів комп’ютерних мереж
- •1.5.4 Мережеві з’єднуючі пристрої
- •Прості з’єднуючі пристрої
- •Складні з’єднуючі пристрої
- •Перетворювачі
- •Повторювачі
- •Активні і інтелектуальні концентратори
- •З’єднуючі пристрої, призначені для сегментації і утворення підмереж
- •Маршрутизатори
- •Задачі маршрутизаторів
- •Маршрутизовані протоколи та проколи маршрутизації
- •Комутатори
- •1.6. Методи комутації
- •1.7 Мережеві операційні системи
- •1.7.1 Загальні відомості
- •1.7.2 Операційна система windows nt
- •Історія створення, основні версії, перспективи розвитку Windows nt
- •Області використання Windows nt
- •Планування ролі сервера в домені
- •Засоби адміністрування Windows nt
- •Основний і резервний контролери
- •Контрольні питання
- •Що таке комп’ютерна мережа?
- •2. Глобальні комп’ютерні мережі
- •2.1 Устаткування глобальних мереж
- •2.1.1 Модеми
- •Внутрішні модеми
- •Параметри конфігурування внутрішнього модему
- •Зміна установок внутрішнього модему
- •Конфігурування пристроїв Plug and Play
- •Зовнішні модеми
- •Послідовні порти
- •Мікросхеми uart
- •Драйвери модемів
- •Конфігурування модему
- •Пули модемів
- •Передавання даних у двохпровідній лінії з використанням модему
- •2.1.2 Устаткування користувача
- •2.2 Топології глобальних мереж
- •2.2.1 Точкова топологія
- •2.2.2 Кільцеподібна топологія
- •2.2.3 Зіркоподібна топологія
- •2.2.4 Повна і часткова коміркові топології
- •2.2.5 Багаторівневі глобальні мережі
- •2.3 Типи комутації
- •2.3.1 Мережі з комутацією каналів Комутовані і виділені з'єднання
- •2.3.2 Мережі з комутацією пакетів
- •2.4 Нові технології глобальних мереж
- •2.4.2 Швидкісна isdn
- •2.4.5 Безпровідні глобальні мережі
- •2.5 З’єднання між локальними і глобальними мережами
- •2.5.1 Транслюючі з’єднання
- •Як транслюються адреси
- •Програмне забезпечення nat
- •Проксі-сервери.
- •Принцип дії проксі-серверів
- •Програмне забезпечення проксі-серверів.
- •Маршрутизовані з’єднання.
- •Навіщо потрібні маршрутизовані з'єднання.
- •Конфігурування маршрутизованого з'єднання.
- •Контрольні питання
- •3 Глобальна мережа Internet
- •3.1 Організація мережі Internet
- •3.2 Виникнення глобальної мережі Internet
- •3.3 Доступ до Internet
- •3.4 Протокол тср/ір
- •3.5 Адресація в Internet
- •3.6 Основні сервіси Internet
- •3.7 Internet і маршрутизація тср/ір
- •Типи інтерфейсів маршрутизації
- •Статична і динамічна маршрутизація
- •Статична маршрутизація
- •Динамічна маршрутизація
- •Контрольні питання
- •Перелік рекомендованої літератури
3.5 Адресація в Internet
Кожен комп'ютер, під'єднаний до Iнтернета, має свою унікальну адресу навіть при тимчасовому під'єднанні. В будь-який момент часу всі комп'ютери, під'єднанні до Iнтернета, мають різні адреси. Адреса в Iнтернеті однозначно задає місцезнаходження комп'ютера в мережі. Для цього використовується спеціальна система адресів, що носять назву IP(Internet Protocol)-адрес. Адреса в Iнтернеті - це сукупність чотирьох цілих чисел, кожне з інтервалу [0;255], розділених крапками, наприклад: 198.13.4.29. Перших два числа адреси визначають частину Iнтернета, до якої під'єднано комп'ютер, а останні два - адресу комп'ютера в цій частині мережі. Ці числа називають октетами. Довжина октета рівна 8 бітам, тобто октет – це послідовність з вісьми нулів або одиниць. Деколи ці чотири октета позначають як w.x.y.z. В такому записі перший октет називають Z-октетом, слідуючий – y-октетом і т.д.
Для зручності адресації мереж різних розмірів їх було розділено на класи (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1 – Класи ІР-адрес
Клас |
Значення першого октету |
Формат адреси мережі |
Формат адреси хоста |
Доступ-на кількість мереж |
Кількість комп'ютерів у кожній мережі |
Маска мережі октету в IP-адресі |
Клас А |
1-126 |
w |
x.y.z |
126 |
16 777 214 |
255.0.0.0 |
Клас В |
128-191 |
w.x |
y.z |
16 384 |
65 534 |
255.255.0.0 |
Клас С |
192-233 |
w.x.z |
z |
2 097 151 |
254 |
255.255.255.0 |
Клас D |
|
|
|
|
|
|
Для зручності визначення адреси мережі за ІР-адресою ввели поняття маски мережі. Маска мережі – це чотирибайтове число, за формою запису подібне до ІР-адреси. Бітам, що описують мережу, відповідають “1” маски, а бітам адреси хоста – “0”. Наприклад, для адреси 192.168.45.1 маска мережі мала б бути 255.255.255.0. Адреси з номером мережі 127 зарезервовані для тестової перевірки наявності зв’язку з собою та первірки функціонування міжпроцесорних зв’язків. Адреси мереж з номерами 224 і більше призначені для спеціальних протоколів, їх не можна використовувати для адрес станцій.
Адреси класу А присвоюються великим корпораціям і навчальним центрам (IBM, Xerox). Компанії Microsoft виділені адреси класу В. Адреси класа С виділяються провайдерам Internet. Адреси класу D призначені для широкомовних повідомлень, тобто для передачі одного повідомлення одночасно декільком користувачам.
Уявімо людину, яка користується мережею і регулярно відвідує не один, а декілька десятків чи навіть сотень Iнтернетівських комп'ютерів. Такому користувачеві потрібно запам'ятати велику кількість наборів цифр, тому йому на допомогу розроблено спеціальну літерну адресацію - DNS(Domain Name System). Згідно з DNS-адресацією, всі комп'ютери мають імена адрес, які складаються із сукупності літер, також розділених крапками. Наприклад, www.if.ua. По-перше, літери запам'ятати легше, по-друге, за детальнішим розглядом, структура DNS-адреси має чітку логіку. Отже, комп'ютери передають інформацію за допомогою цифрових адрес, а користувачі при роботі з Iнтернетом використовують в основному імена адрес. існують організації, що займаються перевіркою і видачею адрес. Тому не можна самостійно присвоювати собі довільну адресу. Розглянемо дещо детальніше структуру імені адреси.
У мережі Iнтернет використовується доменний спосіб адресації, коли весь простір адрес абонентів поділяється на області, які називаються доменами. Така адреса читається справа наліво, на крайній правій позиції є домен першого рівня, який надає нам найбільш загальну інформацію. Він може бути двох видів: вказувати або на тип організації, що є власником комп'ютера, або на географію, тобто країну, в якій комп'ютер знаходиться. існує сім варіантів доменів, що вказують на тип організації:
com - найпоширеніший домен, вказує на те, що комп'ютер належить комерційній організації;
org - власник - некомерційна організація;
edu - власник - університет або інший навчальний заклад;
mil - комп'ютер належить державній військовій організації в США;
gov - власник - державна невійськова організація;
int - власник - деяка міжнародна організація;
net - організації, що ведуть певні роботи, пов'язані з мережами.
Домен, що вказує на країну, складається з двох літер, які, як правило, повторюють міжнародний код держави: ua-Україна, ru-Росія, us-США, uk-Великобританія, fr-Франція.
В імені допускається будь-яка кількість доменів, але найчастіше використовуються імена з кількістю доменів від трьох до п'яти. Кожен власник, що має домен, може створювати і змінювати адреси, що знаходяться під його контролем. Наприклад, якщо у фірмі з адресою firm.ua буде створено новий підрозділ аналітичних досліджень, то за-для його найменування фірма не зобов'язана одержувати жодного дозволу; достатньо лише додати нове ім'я до опису адрес свого домена, наприклад, store. В результаті кожен користувач Iнтернета може звертатися до цієї групи за адресою store.firm.ua.
Досить часто крайня ліва частина імені в адресі пояснює тип інформації, на яку вказує дана адреса. Наприклад, адреса www.toyota.com вказує на сторінку у World Wide Web, а адреса ftp.toyota.com вказує на ftp-сервер, де зберігаються файли. Таке правило адресації не є обов'язковим, а лише використовується для полегшення пошуку інформації.
При роботі в Iнтернеті найчастіше використовуються не просто доменні адреси, а універсальні вказівники ресурсів, що носять назву URL(Universal Resource Locator). URL - це адреса будь-якого ресурсу в Iнтернеті разом з вказівкою, за яким протоколом слід до нього звертатися. URL має такий загальний вигляд : <тип інформаційного простору>://<назва сервера>/<назва каталога>/<назва підкаталога>/<назва файлу>. Перелічимо типи основних інформаційних просторів (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2 – Типи основних інформаційних просторів
http |
WWW-простір |
news |
Usenet-простір |
ftp |
FTP-простір |
|
простір адрес e-mail |
gopher |
Gоpher-простір |
file |
простір файлів |
Hаприклад, http://www.toyota.com, ftp://www.toyota.com означає, що при зверненні до www.toyota.com необхідно використати протоколи http i ftp відповідно.
Існує служба імен DNS для надання ІР-адрес відповідно до доменного імені хоста. DNS – база даних, окремі частини якої зберігаються на комп’ютерах – серверах імен.