Опто-волоконний кабель

Найбільш перспективним носієм, що забезпечує високу швидкість передачі на значні відстані, є опто-волоконний кабель. В якості середовища передавання в ньому використовується оптичне волокно (світловод), який являє собою тонку скляну нитку товщиною 8,3-100 мк. Швидкість передавання сигналів кабелем 0.2-1.0Гбіт/с. Теоретично можлива максимальна швидкість передавання – 200 Гбіт/с. Довжина сполучень – 110 км. Сигнал по оптичному волокну може поширюватися у вигляді одного або декількох пучків світла, тому й розрізняють два типи оптичних волокон: одно- та багатомодові. В одномодових волокнах серцевина має діаметр = 10 мкм. Для генерації світла використовують напівпровідникові лазері. Передавання інформації відбувається на довжинах хвиль 1.3, 1.55 мкм. Смуга перепускання – 2 ГГц, її ширина не залежить від довжини лінії. Загасання сигналу 0.7 Дб/км. У кожен момент часу може поширюватися сигнал тільки одного променя (моди). Макисмальна відстань передавання – до 110 км. Однак вартість лазерів та фотоприймачів висока.

У багатомодових волокнах діаметр серцевини = 50.0, 62.5, 100.0, 140.0 мкм. Для генерації світла використовують суперлюмінесцентні діоди. Передавання інформації відбувається на хвилях 1.3 та 0.85 мкм. Смуга перепускання – 800-900 Мгц, її ширина залежить від довжини лінії. Загасання сигналу 0.5-7.0 Дб/км. Максимальна відстань передавання – кілька кілометрів. Одночасно можуть передаватися сигнали кількох променів (мод), що входять у кабель під різними кутами.

У опто-волоконних кабелях значно менше (порівняно з коаксіальним) загасання сигналів, вища швидкість передавання, широка частотна смуга передавання, вони не чутливі до електромагнітних завад. Водночас такі кабелі мають малу механічну стійкість, їх не можна гнути, терти, пересувати, вони не витримують вібрації. Якщо виник розрив, його потрібно заварити, для чого потрібне складене та дороге обладнання. Крім того, в місці зварювання буде втрачатися частина сигналу. Це стримує їхнє розповсюдження. Сьогодні опто-волоконні кабелі вважаються найперспективнішими для нової АТМ технології передавання даних, побудови магістральних інформаційних мереж.

Спочатку опто-волоконні кабелі виготовляли зі скла. Сьогодні щораз частіше застосовують прозорі пластикові волокна. Це значно підвищує механічну стійкість, однак зменшує допустиму відстань передавання.

Скручена пара провідників

Скручена пара являє собою два скручених одножильних або багатожильних мідних провідника. Цей тип кабелю є найдешевшим і найпоширенішим. Максимальна відстань передавання у ньому 1.5-2.0 км, максимальна швидкість – 1.2 Гбіт/с. Має гірший, ніж у коаксіальному кабелі, захист від завад. Тривалість поширення сигналу 8-12 нс/м. Загасання сигналу 12-28 Дб на 100м на частоті 10МГц. Термін експлуатації – 2-6 років. Канал найдешевший в укладанні. Сьогодні скручена пара є головним середовищем передавання в локальних мережах.

Розрізняють декілька типів скручених пар. Найрозповсюдженішою є неекранована (UTP). Вона найдешевша. Крім того, використовують фольговану (FTP), та екрановану скручені пари (SPT), а також їхні комбінації. Екрановані включають зроблену з фольги екрануючу ізоляцію для захисту від електромагнітних перешкод.