- •34.Похідні елемент. Ф-ій
- •35.Похідна складної функції. Похідна функції заданої неявно.
- •36. Похідна оберн. Ф-ії. Диференц. Оберн. Тригоном. Ф-ій.
- •37.Похідна функції, заданної параметрично.
- •38.Гіперболичні функції, їх властивості та похідні.
- •39.Диференціал.Геом. Зміст диференц.
- •40.Властив. Диференц.Інваріантність форми дифер.Застосув. Дифер. У наближ. Значен.
- •Дов. Інваріантність форми дифер.
- •Заст. Дифер. У наближ. Обч.
- •41. Похідні вищих порядків.
- •42. Форм. Лейбніца. Диференц. Вищих порядків.
- •43. Теор. Ферма і Ролля
- •44.Теор. Коші і Лагранжа.
- •45. Правило Лопіталя. Розкриття невизначеності 0/0
- •46.Правило Лопіталя для розкриття невизн.
- •47.Формула Тейлора для многочлена
- •48.Формула Тейлора для ф-ії.
- •49.Форм. Тейлора з залишк. Членом у формі Лагранжа.
- •50.Теор. Про умови сталості ф-ії. Наслідок.
- •51.Ознаки монотоності ф-ії.
- •52.Локальн. Екстремум ф-ії. Теор. Про необхідну умову.
- •53.Перша достатня умова екстр. Ф-ії. Правило дослідж. Ф-ії на екстремум.
- •54.Друга і третя достатні умови локал. Екстр. Ф-ії.
- •55.Опуклість і вгнутість кривих. Теор.1
- •56.Точки перетину кривої. Теореми 2 і 3.
- •57. Асимптоти кривої.
- •1. Вертик. Асимптоти
- •58.Первісна ф-ії і невизн. Інтеграл.
- •Власт. Невизнач. Інтегр.:
- •59.Основні інтегр. Інтегр., що не є елемент. Ф-ми.
- •60. Інтегр. Підстановкою у невизн. Інтегр. Приклади.
- •61.Інтегрув. Частинами у невизн. Інтегралі.
- •62.Обчислення інт.
- •63.Інт., що містять у знамен. Квадр. Трьохчлен. 1,2,3 типи.
- •64.Інтегр., що містять у знам. Кв. Трьохчлен. 4,5,6,7 типи.
- •65.Інтегрув. Дробово-раціон. Ф-ій.
- •66.Інтегрування деяк. Алгебр. Ірраціон. Підст. Ейлера
- •67.Інтегр. Диференц. Біномів. Підстановки Чебишева.
- •68.Інтегрув. Раціон. Виразів, до яких входять тригоном. Ф-ії.
- •69.Означ. Визнач. Інтегралу. Геометр. І фізичний зміст.
- •70.Умови існув. Визначен. Інт. Властив. Визнач. Інт., вираж. Рівностями.
- •Власт. Визн. Інт., вираж. Рівн.
- •71.Власт. Визн. Інт. Виражені нерівн. Теор. Про сер. Знач ф-ії.
- •12) Теор.(про середнє знач. Ф-ії)
- •72.Інтегр. Із змінною верхнюю межою інтегр. Теор. Наслідок.
- •73.Форм. Ньютона-Лейбніца. Заміна змін. У визнач. Інтегр. Інтегр. Частин. У визнач. Інтегр
43. Теор. Ферма і Ролля
Теор.(Ферма): якщо ф-ія y=f(x) неперервна на (a,b) і набуває свого найменьш. або найбільш. знач. в т.cє(a,b), якщо в т.c існує похідна, то f`(c)=0.
Довед. розгл. випадок, коли в т.С ф-ія f(x) набуває найбільш. значен. Тоді f(x)f(c), xє(a,b). Надамо т.с приріст . Оскільки с внутрішня т. (a,b), цей приріст може бути як додатним так і відємним, а припірст . Тоді похідна у т.с зліва: Похідна в цій точці зправа:
За умовою теор.
Наведена рівність можлива лише тоді, якщо f`(c)=0.
Геом. зміст: якщо ф-ія y=f(x) задовольняє вимогам теор. на графіку цієї ф-ії у т.(c,f(c)) дотична буде паралельною осі ОХ:
Теор.(Ролля): нехай ф-ія f(x) неперервна на [a,b] диференц. на (a,b) і на кінцях цього інтервалу набуває рівниз значень: f(a)=f(b). Тоді існує т.с, що є (a,b) така, що f`(c)=0.
Довед. оскільки f(x) неперервна на [a,b], то за теор. Вейерштрасса вона набуває на ньому свого найбільш. М і найменьш. m x=a, x=b, то з умови f(a)=f(b) випливає, що f(x)=C=const, xє[a,b]. Тоді f`(x)=0, xє[a,b]. У випадку, коли хоча б одне з цих значень ф-ія f(x) набуває у внутрішній т.сє(a,b), то за т.Ферма f`(c)=0.
Геом. зміст: якщо ф-ія f(x) задовольняє вимогам т. Ролля, то на її графіу знайдеться хоча б одна точка (c,f(c)) дотична в якій паралельна осі ОХ. Таких точек може бути і декілька, але одна обовязково існує за т.Ролля.
Заув. всі перелічині 3 умови в т.Ролля є суттєвим. Якщо хоча б одна з них не виконується, то т.Ролля також не виконується.
Прикл. y=1-|x|, xє[-1,1]
Дана ф-ія неперервна на [-1,1] на його кінцях набуває рівних значень y(1)=y(-1)=0, але на
(-1,1) немає жодної точки, в якій похідна ф-іїї =0. Тому, що дана ф-ія не задовольняє вимогу про диференційовність во всіх точках (-1,1) (У т.х=0 вона недиференц.).
44.Теор. Коші і Лагранжа.
Теор.(Коші): 1) ф-ії f(x), непер. на [a,b];
2) ф-ії f(x), дифер. на (a,b);
3)
Тоді існує т.сє(a,b) така, що
Довед.: спочатку покаж., що тобто Припуст. супрот. Нехай але тоді ф-ія задовольняє всім вимогам т.Ролля. За цією теор. повина існувати т.сє(a,b) така, що Але це суперечить умові (3) даної теор. Одержана суперечність доводить, що Розгл. тепер допоміжну ф-ію:
Покаж., що F(x) задовольняє всім вимогам т.Ролля:
1) F(x) є непер. на [a,b] оскільки ф-ії f(x), є за умовою теор. непер. на [a,b];
2) F(x) дифер. на (a,b) оскільки за умовою теор. f(x), дифер. на (a,b);
3) якщо x=a:
якщо x=b:
Тоді за т.Ролля існує т. с є (a,b) така, що F`(c)=0. Знайд. похідну:
Тоді:
Звідси:
Теор.(Лагранжа): Нехай ф-ія f(x) непер. на [a,b] і диференц. на (a,b). Тоді існує т.с є (a,b):
f(b) - f(a)=f`(c)(b-a)(1).
Довед. т.Лагранжа відразу випливає з т.Коши, якщо замість ф-ії взяти ф-ію Дійсно
Звідси одразу виплмває форм.(2). Теорему доведено.
Форм.(2) наз. форм. Лагранжа.
Геом. зміст т.Лагранжа:
Він полягає в тому, що на графіку ф-ії y=f(x) (якщо ця ф-ія задовольняє вимогам т.Лагран.) обовязково існує точка (c,f(c)) дотична в якій паралельна відрізку, що зєднує т.А(a,f(a)) і B(b,f(b)). Все це безпосередньо випливає з форм.(3).