48. Пароніми у діловому мовленні.

Пароніми (від грецького рага-„біля” та onyma-ім’я)-це різні за значенням слова, що схожі за вимовою та в деяких випадках мають споріднені корені. Наприклад-адресат (той, кому пишуть) - адресант (той, хто пише); ефектний (виразний)- ефективний(результативний); абонент (той, хто користується абонементом)-абонемент (документ, що лає право на користування чимось); економний(ощадливий) – економіч.(який має відношення до економіки). За схожістю вимови слова-пароніми деякою мірою наближаються до омонімів. Але вони відрізняються від останніх певними ознаками. По-перше, пароніми мають різне написання: диктант - диктат; по-друге-мають відмінності у вимові. сплутування різних, але близьких за звучанням паронімічних слів характерне тільки для усного мовлення-в писемному вони чітко відрізняються. Наприклад, боцман-лоцман, контакт –контракт, великий-величезний тощо.

57. 74. Правила складання тексту документа.

Текст- головний елемент док-та, що містить сукупність речень, послідовно об’єднаних змістом і побудованих за правилами певної мовної системи. Під час складання тексту док-та мають викон вимоги, найголовніші з яких – достовірність та об’єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та макс. стислість. Достовірним текст док-та є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей. Точним - коли в ньому не допускається подвійне тлумачення слів та висловів. Точним мовлення може бути за умови знання предмета мовлення, мови, володіння її лексичним багатством. Найбільше можливостей для вираження точності мають багатозначні слова, терміни, синоніми, омоніми, пароніми. Для діл. мовлення важливе явище синонімії, адже воно покликане якнайточніше відтворювати відтінки людської думки. Незнання синонімічних можливостей слова часто призводить до помилок. Доречним є текст, у якому засоби відповідають меті, темі, логічному змістові, ситуації мовлення. Доречність мовлення нерозривно пов’язана з його чистотою. Для чистоти мовлення важливим є вживання слів, що відповідають літер. нормі. Руйнують чистоту мовлення діалектні, просторічні слова, канцеляризми, професіоналізми, іншомовні слова. Надмірне їх використання засмічує мову, робить її громіздкою, важкою для сприйняття.

64. Професійна лексика і термінологія.

Професiоналiзми — слова й мовленневi звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професiон. вживають лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, вони назавжди вiдповiдають нормам літ. мови. Професiон. виступають як неофiцiйн. 3-помiж професiон. можна вирізнити науково-технiчнi, професiйно-виробничi, просторiчно-жаргоннi. На вiдмiну від термiнiв, професiон. не мають чіткого наукового визначення й не становлять цiлiсної системи. Якщо ТЕРМІН — це, як правило, абстрактні поняття, то професiон. — конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою дiяльностi вiдповiдної професії, наприклад:

1. Професiоналiзми працiвникiв банкiвсько-фiнансової, торговельної та подібних сфер: зняти касу, прикинути баланс. 2. Професiоналiзми користувачів ПК: мама — материнська палата; Клава — клавіатура; вінт — вінчестер. Професiон. музикантів: фанера — фонограма; ремiкс — стара мелодія з новою обробкою. Здебільшого професiон застосовуються в усному неофiцiйному мовленні людей певного фаху. У писемній мові професiон. вживаються у виданнях, призначених для фахiвцiв (буклетах, iнструкцiях, порадах).

Професiоналiзми використовують також літератори з метою створення професійного колориту. Канцеляризми — слова й мовленнєві звороти, що позбавляють образності, емоцiйностi та iндівiдуальностi стилю, надають йому нейтрального, офiцiйного та шаблонного значення.

80. 46. Хар-ка оф. – діл. стилю.

Оф.-діл. стиль – це стиль ділової мови, яким користуються для написання різноманітних діл. док-тів, зокрема законів, указів, постанов, договорів, заяв, актів, протоколів, анкет, розписок тощо. Він хар-ється використанням канцелярської термінології та деяких застарілих слів (вельмишановний, вищезгаданий), наявністю стандартних схем висловлення. В оф.-діл. стилі може викорис. лексика з інших шарів, зокрема науково-термінологічна, виробничо-професійна, суспільно-політична, що залежить від того, яку галузь суспільного життя він обслуговує. Загалом для цього стилю властиве суворе дотримання зразків оформлення ділових паперів, мова яких має бути ясною, чіткою, лаконічною.

Власне, функція офіційно-ділового стилю полягає в тому, що він надає висловлюванню характер документа, а відображеним у ньому різним сторонам людських стосунків – офіційно-ділового забарвлення.

Основною одиницею офіційно-ділового стилю є документ. Документи використовуються в різних галузях людської діяльності, ділянках знань, сферах життя.