35.Логічна послідовність документів.

Здебільшого док-ти пишуться від 3-ї особи. Є ще й такий різновид док-в, коли назва діючої особи вживається в давальному відмінку. Третю групу док-в становлять ті, що мають дієслівну структуру.

Лог. послід-ть як необхідна ознака кожного діл док-ту реалізується за допомогою причинно-наслідкових зв’язків у межах одного речення чи в повному тексті. Також вона може виражатися за допомогою протиставлення. Важливим в док-ті може бути суворе дотримання певної послід-ті викладу матеріалу, підкреслення наступності чи черговості подій. Одним із способів вираж лог. послід-ті є підкреслення мети за допомогою слів: тому, для цього та ін. Загальна лог. послід-ть док-в досягається ще й за допомогою слів на позначення результативності (таким чином, отже).

70.71. Стилі сучасної української мови.

Стиль- сукупність прийомів уживання, відбору і поєднання засобів мовного спілкування.В сучасній укр. мові можна виділити дві історично сформовані функціонально- стильові сфери – книжне мовлення і розмовне мовлення. Розмовне мовлення: 1) побутовий 2) світський 3)ораторський 4) усної народної творчості. Книжне мовлення: 1) художній 2)науковий 3) публіцистичний 4)офіційно-діловий 5) конфесійний.

Сфера розмовного мовлення

1): виконує комунікативну функцію, загально уживана лексика, прості синтаксичні конструкції, різноманітне інтонаційне забарвлення, позамовні засоби спілкування.

2)– близький до побутового : неприпустимою стає просторічна, жаргонна, ненормативна лексика, синтаксис у міру ускладнений, діалогічна форма мовлення, жестикуляція обмежена, міміка стримана.

3). Основна функція- вплинути на слухача, спонукати його мислити чи діяти так, як цього хоче оратор. Викорис. загальновживана лексика, фразеологізми, речення різноманітної синтаксичної будови, багате інтонаційне забарвлення, активна жестикуляція й міміка.

4) об’єднує різні фольклорні жанри. Використовується загальновживана лексика, багатство художніх засобів, різноманітність синтаксичних конструкцій, багатство інтонацій.

Сфера книжного мовлення

Худ. стиль: використання слів різних стилістичних шарів, використовуються речення всіх типів складності, панує різноманітність інтонаційних відтінків, ритміко-мелодійних варіацій, з розмовних форм мовлення використовуються і монолог, і діалог, і полілог.

Наук стиль обслуговує усі сфери професійно-наукового життя суспільства. Широко викорис. терміни, переважають складні розповідні речення, чітка внутрішня структура, викорис. спеціальна наук. символіка, умовні скорочення.

Публіц. стиль поєднує риси наук. і худ. стилів. Широко викорис. суспільно-політична лексика, наявні різні типи складних речень, текст однозначно висвітлює авторську позицію й оцінку, розгортається послідовно і логічно.

Конфесійний стиль пов’язан з релігійним життям суспільства. Викорис. книжна лексика, яка включає старослов’янізми, використання художніх засобів, непрямий порядок слів у реченні.

Оф.-діл. стиль – це стиль ділової мови, яким користуються для написання різноманітних діл. док-тів, зокрема законів, указів, постанов, договорів, заяв, актів, протоколів, анкет, розписок тощо. Він хар-ється використанням канцелярської термінології та деяких застарілих слів (вельмишановний, вищезгаданий), наявністю стандартних схем висловлення. В оф.-діл. стилі може викорис. лексика з інших шарів, зокрема науково-термінологічна, виробничо-професійна, суспільно-політична, що залежить від того, яку галузь суспільного життя він обслуговує. Загалом для цього стилю властиве суворе дотримання зразків оформлення ділових паперів, мова яких має бути ясною, чіткою, лаконічною.