- •1. 56. 53. Автобіографія та резюме.
- •3. Відмінювання числівників.
- •4.60. Відмінювання, правопис прізвищ.
- •17. 18. 50. Доповідні та пояснювальні записки.
- •54. Заява.
- •14. Договір.
- •47. Оформлення сторінки.
- •55. 63. Протокол.
- •34. 69. 73. 27. Лист.
- •81. Числівн. У діловому мовленні.
- •19,36 Ділове спілкування
- •49. Підготовка до бесіди.
- •58. Правопис власних назв
- •10. Ділове спілкування.
- •12. Ділові папери, що містять комерційну таємницю.
- •20. 43. Єдина система діловодства. Основи діловодства.
- •23. Запозичені слова
- •44. Основні вимоги до мовлення. (усного ділового мовлення).
- •38. 39. 40. 41. 42. Мовленевий етикет.
- •6.Граматична форма ділових паперів.
- •72. Стилістичні особливості офіційно-ділового стилю.
- •48. Пароніми у діловому мовленні.
- •57. 74. Правила складання тексту документа.
- •64. Професійна лексика і термінологія.
- •35.Логічна послідовність документів.
- •70.71. Стилі сучасної української мови.
- •62.Прийменник по у діловому мовленні
- •7.52.Графічні скорочення у діловому мовленні. Типи абревіатур
- •37.Мова та професія
- •76.Терміни у діловому мовленні.
- •5.Вставні слова та словосполучення у діловому мовленні
- •8.Діалекти укр. Мови.
- •66. 79. Формуляр і реквізити док-тів.
- •31.Книжні та іншомовні слова у діловому мовленні
- •78.Усне та писемне мовлення.
- •66. 67. 79. Реквізити док-тів.
- •75. Телефонний етикет
- •10. Ділове спілкування
- •15.Вимоги до мови ділових паперів
- •74. Текстове оформлення документів
- •30. Клична форма та звертання
- •2.11. Ділові папери та їх види
62.Прийменник по у діловому мовленні
Для укр. ділового мовлення важливе правильне вживання приймен ПО, особливо тоді, коли йдеться про переклад з рос на укр. мову. Адже рос конструкції з приймен ПО в укр. перекладаються цілим рядом прийменникових і безприймен конструкцій. Напр..:
- з приймен за: за свідченням, за дорученням;
- з приймен з: з багатьох причин, з нагоди
- з приймен на: на замовлення, на вимогу;
- з приймен для: курси для вивчення;
- з приймен після: після повернення;
- з приймен у (в): у вихідні, в усіх напрямках;
- з приймен по: черговий по району, колеги по роботі;
- безприймен конструкцією (з орудним відмінком іменника): демократична змістом, молодший віком.
7.52.Графічні скорочення у діловому мовленні. Типи абревіатур
Графічні скорочення вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень значень метричних мір: м-метр, мм-міліметр, см-сантиметр) пишуться з крапками на місці скорочення. Зберігається написання великих та малих літер, дефісів, напр.: півн.-сх.
Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в слові, і на ь. напр.: український – укр., україн.
При збігу двох однакових пригол-х скорочення робимо після першого приголосного: змін. робота
За збігом 2-х і більш різних пригол-х скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід. мідн. (мідний)
Абревіатури (складноскорочені слова):
Розділяють 2 види скорочення слів: для зорового сприйняття і для вживання в писемній і усній мові.
Скороч 1-го типу не мають граматичного оформлення, познач малими літерами: рр., р-н, це – нормативні скороч
Другий тип: АН-24, КПІ – пишуться без крапок і мають граматичні форми.
Назви установ, закладів тощо, утворені з частин слів пишуться:
- з великої літери, якщо вживаються на позначення установ одиночно: Укрнафта
- з малої літери, якщо такі слова є родовими назвами: міськрада
Складноскорочені назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишуться великими літерами: НЛО, АТС. Абревіатури від загальних назв, які вимовляються як звичайні слова (без вставних слів), пишуться малими літерами: неп (під час непу). Такі слова відмінюються.
37.Мова та професія
Кожна нац мова – універсальна система, в якій живе нац душа кожного народу, його світ і духовність.
Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення для всіх. Оскільки мова не тільки обслуговує сферу дух культури, а й пов’язана з виробництвом, із соц відносинами, вона – елемент соц сфери.
У сучасному житті по-новому розглядаються питання ф-ції мови. Старий поділ на професії «інтелігентні» та «неінтелігентні» зникає. Основний критерій – знання свого фаху, рівень опанування професійною термінологією.
НТП, перебудова соц-економічної й політ системи насичують мову новими поняттями, термінами.
Мовні знання – один з основних компонентів професійної підготовки.
Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації та в контактах з представниками своєї професії.