Текст № 1. Маркетинговые исследования

В настоящее время фирмы предпочитают снижать степень риска предпринимательской деятельность с помощью получения дополнительной информации о состоянии рынка путём маркетинговых исследований.

Маркетинговые исследования можно определить как систематизированный сбор, анализ и представление определённого круга данных, полученных посредством специально проводимых для этого процедур, и необходимых для принятия соответствующих управленческих решений.

Рекламные исследования являются разновидностью маркетинговых. Их проведение предназначено для формирования или оценки реализации рекламной стратегии коммуникатора, разработки рекламных кампаний, рекламных обращений и контроля за их эффективностью.

Маркетинговые исследования носят количественный или качественный характер. К количественным относятся исследования по определению ёмкости анализируемого рынка, оценка оптимального уровня цен, объёмов и структуры спроса и предложения и т.п. Одна из основных целей количественных исследований – измерение определённых рыночных параметров. Второй тип исследований концептируется на качественных аспектах маркетинговой деятельности: определении степени удовлетворения потребительских нужд, изучении характеристик покупательского поведения, в том числе его психологических особенностей; анализ возможности внедрения новых товаров и т.п.

Рекламные исследования в подавляющем большинстве относятся ко второму типу – качественным исследованиям.

Основными направлениями рекламных исследований являются:

1. Исследование характеристик потребителей.

2. Анализ товара.

3. Изучение рынка.

4. Анализ возможных каналов коммуникаций.

5. Исследования по определению эффективности решений в сфере рекламы.

Модуль іі. Стилі мовлення.

1. Стиль як різновид літературної мови.

2. Загальна характеристика стилів мовлення.

3. Документ як основний вид писемного ділового мовлення.

4. Класифікація документів.

5. Загальні вимоги до укладання та оформлення документів.

1.Стиль як різновид літературної мови. Використовуючи мову в повсякденному житті, люди, залежно від потреби, вдаються до різних мовних засобів. Таке розрізнення називається стилістичною диференціацією мови, а сама мова поділяється на стилі. Стиль – це різновид літературної мови (її функціональна підсистема), що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й використання мовних засобів (лексики, фразеології, граматики, фонетики). Мовний стиль – це сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і цілеспрямованістю висловлення.

Кожний стиль характеризується:

• призначенням;

• сферою застосування;

• системою мовних засобів;

• жанрами реалізації;

• стилістичними нормами.

В українській літературній мові традиційно виділяють п’ять функціональних стилів: розмовний, художній, офіційно-діловий, науковий, публіцистичний.

Кожний із стилів реалізується у властивих йому жанрах. Жанри – це різновиди текстів певного стилю, що різняться за метою мовлення, сферою спілкування та формальними ознаками.

Функціональні стилі існують у тісному взаємозв’язку. У будь-якому з них переважають загальномовні міжстильові засоби, але водночас кожен з них відрізняється специфічними засобами, властивими тільки йому.