2. Складні випадки правопису прикметників
2.1.Творення ступенів порівняння прикметників.
2.2.Правопис вищого ступеня порівняння прикметників.
2.3.Творення й правопис присвійних прикметників.
2.1.Прикметники за лексичним значенням, морфологічними ознаками й особливостями словотворення поділяються на:
|
Якісні |
Відносні |
Присвійні |
|
мають різну міру вияву ознаки: вузький-вужчий, найвужчий |
називають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин: лінгвістичний гурток, машинний відділ. |
Вказують на приналежність предмета людині (рідше тварині) й відповідають на пи-тання чий? чия? чиє? чиї? : Олегові окуляри, студентський зошит, песикова будка. |
Якісні прикметники мають ступені порівняння:
|
Вищий |
Найвищий |
|
1. Проста форма: суф. –ш-, -іш-: а) молодий – молодший, тонкий – тонший широкий – ширший б) дорогий – дорожчий низький – нижчий високий –- вищий Фонетичні процеси: - випадання суф. (а) - чергування приг. (б) Суплетивні форми: великий – більший гарний – кращий поганий – гірший малий –- менший
2. Складена форма: а) слова більш, менш + прикметник в початковій формі: більш молодий, менш тонкий
|
1. Проста форма: префікс най- + прикметник вищого ступеня: молодший – наймолодший, ширший – найширший.
2. Складна форма: частки, що виступають в ролі префіксів як-, що- + проста форма: якнаймолодший, щонайширший – (пишуться разом).
3. Складена форма: Прикметники найбільш, найменш + прикметник в початковій формі: найбільш молодий, найменш широкий
|
Не всі якісні прикметники здатні утворювати ступені порівняння. Не мають форм вищого і найвищого ступеня прикметники, утворені:
а) За допомогою префіксів зменшеності, збільшеності за-, пре- : замалий, презлий.
б) За допомогою суфіксів -езн-, -енн-, -есеньк- (-ісіньк-, -юсіньк-), -уват: старезний, здоровенний, малесенький, тонюсінький, манісінький, довгуватий.
в) Що виражають абсолютний поріг ознаки: німий, босий, мертвий.
г) Назви кольорів, що перейшли з розряду відносних: шоколадний, вороний, волошковий, брунатний.
2.2 Правопис вищого ступеня порівняння прикметників.
При утворенні вищого ступеня порівняння прикметників:
а) У суфіксі - іш – завжди пишеться і:
стрункий – стрункіший, свіжий – свіжіший, гарячий – гарячіший.
б) При додаванні суфікса –ш- можуть виникати близькі за звучанням звукосполуки (жч), якщо твірна основа закінчується на г, з, ж і жч, а також на с. Ці звукосполуки на письмі позначаються відповідно буквами ж, ч і щ.
Графічно це можно зобразити так:
[г, з, ж] + - ш - = жч в семи прикметниках:
близько – ближчий, дорогий – дорожчий,
важкий – важчий, дужий – дужчий,
вузький – вужчий, низький – нижчий,
тяжкий – тяжчий.
[ с ] + - ш - = щ в трьох прикметниках:
високий – вищий, товстий – товщий (товстіший), гарний – кращий.
в) Утворені від вищого ступеня прикметників нові слова ( прикметники, прислівники, дієслова) повністю зберігають їх правописні особливості:
вужчий – вужче, повужчати; товщий – товще, потовщати.
г) Порівняння приєднуються до прикметників вищого ступеня обов’язково за допомогою слів ніж ( таке порівняння виділяється комами), від, за:
кращий, ніж усі; сильніший за мене (а не “сильніший мене”); розумніший від інших.
2.3. Творення й правопис присвійних прикметників.
Присвійні прикметники творяться по-різному від іменників І і ІІ відмін:
а) Від іменників І відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ин, причому кінцеві приголосні твірної основи г,к,х, чергуються із ж,ч,ш: Ольга – Ольжин, дочка – доччин, свекрух – свекрушин.
б) Після голосних – суфікс -їн- : Марія – Маріїн, Надія – Надіїн, Дар’я – Дар’їн.
В усьому іншому присвійні прикметники повністю зберігають написання іменників, від яких вони утворені: Параска – Парасчин, невістка – невістчин, Вутанька – Вутаньчин (перед шиплячими м’який знак зберігається), Маланка – Маланчин.
в) Від іменників ІІ відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов- або -ев- (-єв-):
батька –- батьків, батькового, батьковому;
столяр –- столярів, столярового, столяровому;
Кайдаш – Кайдашів, Кайдашевого, Кайдашевому;
Тесляр – теслярів, тесляревого, тесляревому;
Мусій – Мусіїв, Мусієвого, Мусієвому.